Читайте также:
|
|
Важливим чинником забезпечення охорони вод є застосування заходів юридичної відповідальності за порушення водного законодавства. У статті 110 ВК України є загальний перелік можливих порушень водного законодавства, за які може настати дисциплінарна, адміністративна, цивільно-правова або кримінальна відповідальність.
За об'єктом посягання правопорушення можна поділити на три
групи:
1) порушення у сфері права власності чи права користування інших суб'єктів на водні об'єкти: самовільне захоплення водних об'єктів; самовільне проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставів, дамб, каналів, свердловин тощо);
2) порушення, що призводять до забруднення, засмічення, вичерпання водних об'єктів як невід'ємної складової довкілля: забруднення та засмічення вод, використання земель водного фонду не за призначенням; введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності тощо;
3) порушення порядку водокористування, встановленого режиму вод, обліку водних об'єктів; стану та експлуатації водогосподарських та гідротехнічних споруд.
Адміністративна відповідальність відповідно до КпАП настає за:
— порушення правил охорони водних ресурсів, що включає забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища (ст. 59);
— порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення, що може здійснюватися внаслідок несанкціонованих скидів із суден чи навантажувальних та розвантажувальних робіт (ст. 59і);
— порушення правил водокористування (забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води, порушення правил обліку вод тощо) (ст. 60);
— пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61);
— перевищення лімітів та нормативів використання водних ресурсів (ст. 912).
Застосування заходів адміністративної відповідальності за переважну більшість порушень водного законодавства покладається на органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі водного господарства.
Кримінальна відповідальність за порушення водного законодавства настає в разі:
— порушення правил охорони вод, якщо це спричинило забруднення поверхневих чи підземних вод і водоносних горизонтів, джерел питних, лікувальних вод або зміну їхніх природних властивостей, або виснаження водних джерел і створило небезпеку для життя, здоров'я чи довкілля або якщо вони спричинили загибель чи захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу, інші тяжкі наслідки (ст. 242 КК України);
— забруднення моря (ст. 243 КК України);
— порушення законодавства про континентальний шельф України (ст. 244 України).
Цивільно-правова відповідальність полягає у відшкодуванні збитків, завданих внаслідок порушення водного законодавства. Відшкодування збитків не звільняє винних від сплати збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків.
Визначення розміру збитків та порядку відшкодування завданої шкоди відбувається за спеціальними правилами, що встановлені підзаконними нормативно-правовими актами. Це, передусім, Порядок відшкодування збитків, завданих водокористувачам припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 1996 p., Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, ухвалена наказом Мінприроди від 18 травня 1995 р.
Дисциплінарна відповідальність за порушення водного законодавства застосовується у загальному порядку, передбаченому законодавством України про працю, щодо осіб, які за характером своїх трудових відносин здійснюють функції охорони або використання вод.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 158 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |