Читайте также:
|
Суть та мета процедури відпрацювання короткострокових розкладів
Наступним кроком у розгортанні процесу короткострокового планування є перехід його на рівень відпрацювання короткострокових розкладів. Розклади визначають час виконання операцій та допомагають організувати ефективний рух елементів виробництва через операційну систему на основі чіткого контролю завантаження робочих центрів та встановлення послідовності робіт.
Залежно від сфери діяльності тих чи інших організацій відпрацьовуються різні види розкладів рішень. Для прикладу наведено декілька організацій та узагальнених специфічних рішень, які має розписувати менеджер у кожному конкретному випадку (табл. 24).
| Організація | Менеджер має розписати такі рішення |
| Лікарня | Використання хірургами операційних приміщень Рівень оплати за обслуговування Штат медсестер, обслуговуючого персоналу на всіх ділянках Перелік позалікарняних призначень |
| Університет | Аудиторії Викладачі Студентські та аспірантські курси Розклад занять студентів Аудіо-відео обладнання |
| Фабрика | Виробництво товарів Розклад закупівлі матеріалів Робітники |
| Авіалінія | Ремонт і обслуговування літаків Екіпажі пілотів, ресторанне обслуговування, забезпечення харчування Розклад відправлень (вильотів) Білетний персонал та персонал, що обслуговує пасажирів |
Ці узагальнені рішення реалізуються через відпрацювання конкретних розкладів виробництва товарів та послуг на короткостроковий період тиждень, день або годину.
Основною метою складання таких розкладів є оптимізація використання ресурсів, щоб досягти реалізації генеральних цілей виробництва.
Суть процедури розкладу полягає в тому щоб чітко визначити потрібну дату (число) для тих чи інших специфічних робіт. Але багато робіт можуть потребувати одночасного використання ресурсів. Крім того, поломки машин, невиходи на роботу, проблеми якості, дефіцит та інші фактори ускладнюють умови виробництва. Отже, призначення дати (числа) ще не дає впевненості, що робота буде виконана згідно з розкладом. Щоб визначені розкладом роботи були виконані у відповідний строк, слід застосувати певний набір правил контролю завантаженості робочих центрів та послідовності, з якою розписані роботи мають виконуватись. Коли люди вірять у ці правила та використовують їх, складання розкладів стає надійним і ефективним засобом комунікацій.
Можна використовувати різні підходи до складання розкладів, але найпоширеніші з них два:
- зустрічний розклад;
- розклад у зворотному напрямку (зворотний розклад). На практиці часто буває комбінування цих двох категорій розкладів.
Зустрічний розклад передбачає, що постачання матеріалів та виконання операцій розпочинається відразу, як тільки стають відомі потреби в них.
Зустрічний розклад використовується в компаніях, що виготовляють металургійну продукцію та інструменти для машинобудівних підприємств, де роботи виконуються згідно з потребами покупців і доставка здійснюється так швидко, наскільки це можливо. Зустрічний розклад підходить і для випадків, коли постачальник знаходиться за межами (після) розкладу. При випереджаючому (зустрічному) розкладі часто створюються надлишки запасів усередині виробничого процесу.
Розклад у зворотному напрямку. У процедурі зворотного розкладу остання операція процесу виготовлення входить у розклад першою (розписується першою). Потім інші операції зводяться в часі у зворотному напрямку відповідно до визначеної необхідності цієї процедури отримують час початку процесу. Ця форма відпрацювання розкладу характерна для системи ППМ (планування потреби матеріалів) і використовується для визначення запусків робіт по цехах та часу виконання провідних операцій і їх послідовності.
Існує певна специфіка у відпрацюванні розкладів, контролю завантаженості та визначеність послідовності робіт для одиничного виробництва (на рівні цеху), виробництва з повторюваним процесом та для різноманітного сервісу. Розглянемо дещо конкретніше цю специфіку.
Розроблення розкладу для одиничного виробництва (на рівні цеху)
Цех — досить різноманітна (за випуском виробів), невелика за обсягами виготовлення система, яка — в обробних та обслуговуючих організаціях. Це виробнича система, в якій продукти виготовляються на замовлення. Цех відрізняється від інших виробничих систем матеріалами, що використовуються, черговістю процесів, потребами наладки тощо. Усі ці відмінності значно ускладнюють розроблення розкладів.
Для того щоб збалансовано та ефективно управляти виробництвом, менеджер одиничного виробництва повинен мати у своєму розпорядженні відповідні системи планування і контролю. Ці системи мають забезпечити:
1) складання списку замовлень, що надходять, без порушення обмежень потужності індивідуальних робочих центрів;
2) визначення наявності інструменту й матеріалів перш ніж віддавати замовлення у відділ;
3) визначення належної дати для кожної роботи та процесу її здійснення, а також часу її виконання;
4) перевірку процесу виконання робіт, які рухаються через виробництво;
5) забезпечення зворотного зв'язку у використанні обладнання та виробничих процесах;
6) забезпечення ефективного здійснення статистичного аналізу та аналізу часу операторів для розподілу трудових ресурсів і звільнення.
Яка б не була система управління одиничним виробництвом (ручною чи автоматизованою), вона має відповідати виробництву та забезпечувати необхідну точність. Це означає, що в наявності має бути інформаційна база як для цілей виробництва, так і для контролю, тобто мають бути в наявності необхідні файли такої інформації. Файли складаються з:
- головного списку елементів, який містить інформацію про кожний компонент, що виробляється на фірмі чи купується нею;
- файл маршрутів, в якому вказуються маршрути проходження кожного компонента через виробництво (цех);
- головного файлу робочого центра, який містить інформацію про робочий центр, зокрема про його потужність і ефективність (продуктивність);
Володіючи вищезгаданою інформацією, операційні менеджери можуть приступити до завантаження роботою цехів (робочих центрів).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 103 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |