Читайте также:
|
Діяльність Пенсійного фонду України здійснюється на основі бюджету, в якому відображено порядок утворення та використання цільового страхового фонду. До джерел формування коштів фонду належать:
1) страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (крім тих, що спрямовуються до Накопичувального пенсійного фонду);
2) інвестиційний дохід, що утримується від інвестування резерву коштів для покриття дефіциту бюджету в майбутні періоди;
3) залучені кошти (державного бюджету та державних цільових фондів);
4) суми фінансових санкцій за порушення порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків та використання коштів фонду;
5) благодійні внески юридичних та фізичних осіб;
6) добровільні внески;
Інші надходження.
З метою фінансування витрат до Пенсійного фонду України мобілізуються власні та передані доходи. Власні доходи – це надходження до Пенсійного фонду України у формі обов'язкових та добровільних внесків підприємств, установ та громадян, доходи від інвестування та надходження у вигляді фінансових санкцій. Переданими доходами є кошти, що передаються Фонду з державного та місцевого бюджетів, а також з державних цільових фондів. Структуру доходів Пенсійного фонду України відображено на рис.1.1 [60].
Переважну частину доходів фонду утворюють власні доходи, що становлять практично 90% від обсягу всіх надходжень. У структурі власних надходжень понад 80% припадає на обов'язкові внески суб'єктів підприємницької діяльності. Це установлені законодавством України відрахування підприємств, бюджетних та громадських установ та фізичних осіб до Пенсійний фонд України. Їх величина залежить від суми витрат на оплату праці, що виплачуються працівникам (основна і додаткова зарплата, компенсаційні виплати та ін.). Нині такі відрахування установлено на рівні 32,3%. До цієї групи належать також кошти, що надходять до Фонду від платників єдиного сільськогосподарського податку.
Обов'язкові внески громадян [60] – це відрахування від заробітної плати працівників, що залучаються суб'єктами підприємницької діяльності, а також осіб, які працюють на умовах трудового договору. Залежно від суми заробітної плати громадян відрахування до Пенсійного фонду України становлять 1–2% від її величини. Якщо сукупний оподатковуваний дохід особи не перевищує 150 грн, сплачується внесок у сумі 1%. У разі, коли такий дохід перевищує 150 грн – 2%. Для платників окремих категорій (державні службовці, науковці та ін.) установлено ставку до 5%.
Рис. 1.1. Структура доходів Пенсійного фонду України [60]
Передані кошти фонду [60] – це ресурси, що передаються Пенсійному фонду України з метою забезпечення пенсійних та пов'язаних з ними виплат, які фінансуються за рахунок Державного бюджету або цільових фондів. До них, зокрема, належать кошти Державного бюджету, місцевих бюджетів, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та ін. Передача таких коштів Пенсійного фонду України зумовлена тим, що мобілізація доходів для забезпечення зазначених витрат проводиться бюджетними установами, а їх виконавцем є Пенсійний фонд. Такий порядок передбачено законодавством України з метою організації більш ефективного пенсійного обслуговування. Так, кошти державного бюджету передаються фонду для забезпечення виплати пенсій військовослужбовцям.
Ми звикли до того, що пенсія — це виплати, які ми заробили тяжкою працею, і держава зобов’язана забезпечити її надання на рівні, що гарантує як мінімум гідне життя. Важко не погодитися з таким твердженням у цивілізованій державі у ХХІ столітті. З іншого боку, всі аналітичні дослідження [48] вказують на поглиблення кризи пенсійної системи, яка впливає на всі державні фінанси та створює загрозу для економічного розвитку України.
Пенсіонер [2, ст.1]- особа, яка відповідно до Закону отримує
пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в
разі смерті цієї особи у випадках, передбачених Законом.
Пенсія [2, ст.1]- щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі
загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку
отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим
Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують
члени її сім'ї у випадках, визначених Законом [2].
Пенсійні виплати [2, ст.1]– грошові виплати в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, що здійснюються у вигляді пенсії, довічної пенсії або одноразової виплати.
В Україні пенсії отримують три категорії людей [74] - діти, які втратили батьків отримують пенсію з втрати годувальника, інваліди працездатного віку отримують пенсію з інвалідності і люди похилого віку отримують пенсію за віком або за вислугою років. Ці три категорії людей отримують утримання від держави з однієї простої причини - вони з тих чи інших причин не можуть працювати. Пенсіонер, це людина, яка не може працювати в силу свого віку або фізичного стану. Якщо людина працює, то вона не пенсіонер.
Проте в Україні більше чотирьох мільйонів пенсіонерів [74] - майже кожен четвертий - працюють. Дійсно, пенсійний вік в 60 років для чоловіків і 55 років для жінок був встановлений ще за часів індустріалізації. За цей час люди не тільки стали жити довше, але і їх якість життя покращилася. Жінка в 55 років може і хоче працювати і статистика показує, що саме цим вона і займається - переважна більшість пенсіонерів обох статей у віці до 60 років працюють. При цьому паралельно вони отримують ще й пенсії.
Це не дає Пенсійному фонду можливості збільшити пенсії тим, кому вони дійсно потрібні - людям похилого віку, які вже не можуть працювати в силу свого віку.
Дармоїди ж, навпаки, ніяких пенсій не отримують. Середньостатистичний громадянин впевнений в тому, що держава дасть йому пенсію. Незалежно від того, де і як ця людина працювала, і чи працювала вона взагалі. Чинне законодавство цілком і повністю підтверджує цю тезу. Пенсіонер з мінімальним стажем і мізерними відрахуваннями в Пенсійний фонд може претендувати на 600-700 грн. пенсії, а ветеран праці з гідною зарплатою отримує 1200-1400 грн. пенсії, максимум дві тисячі гривень. Пенсійна реформа зруйнує ці ілюзію. Без мінімального трудового стажу в п'ятнадцять років (зараз вистачає і п'яти), без сплати до Пенсійного фонду мінімальних платежів пенсіонер не буде мати права на отримання навіть мінімальної пенсії. Він буде змушений або працювати, або обов'язок з утриманню цієї особи ляже на плечі дітей і родичів [74].
Безробітний (він же дармоїд) [78] – це людина в працездатному віці, вміє і хоче працювати, але не має роботи і трудового доходу з не залежних від нього причин.
Державний центр зайнятості у січні-травні цього року працевлаштував на 13,7% більше громадян, ніж за аналогічний період 2010 року. А саме - 347,5 тис. осіб. Рівень працевлаштування незайнятих громадян збільшився до 30,9% проти 30,3% у січні-травні 2010 року, повідомляє Державний центр зайнятості.
У січні-травні 2011 року послугами державної служби зайнятості скористались 1 млн. 124,3 тис. незайнятих громадян. Статус безробітного мали 925,9 тис. осіб, з яких отримували допомогу по безробіттю – 771,8 тис. осіб [66].
Протягом січня-травня 2011 року проходили професійне навчання 118,1 тис. безробітних, що на 23,5% більше, ніж у січні-травні 2010 року. Рівень охоплення професійним навчанням зріс з 11,6% до 12,8% [71].
Станом на 1 червня 2011 року на обліку в центрах зайнятості [66] перебувало 565,9 тис. незайнятих громадян. Серед них: 316,6 тис. осіб складали жінки; 249,3 тис. осіб – чоловіки; 237,9 тис. осіб – молодь; 36,6 тис. осіб – вивільнені працівники; 116,4 тис. – особи, не здатні на рівних конкурувати на ринку праці. Статус безробітного мали 549,2 тис. осіб, з яких 406,1 тис. отримували допомогу по безробіттю. Із загальної чисельності безробітних 220,7 тис. осіб проживали у сільській місцевості (328,5 тис. – у містах).
Протягом січня-травня 2011 року роботодавці зареєстрували у службі зайнятості 589,1 тис. вакансій, підрахували в Державному центрі зайнятості України.
Станом на 1 червня 2011 року кількість вакансій у базі даних державної служби зайнятості становила 95,0 тис., у тому числі: для робітників – 46,7 тис., для службовців – 32,5 тис. та 15,8 тис. – для осіб, які не мають спеціальної підготовки [59].
Таким чином, можемо зробити висновок, що Пенсійний фонд України відіграє важливу роль в державному пенсійному страхуванні. Основними завданнями Пенсійного фонду України є:
- забезпечення фінансування витрат на виплату пенсій відповідно до законів України;
- збір і акумуляція внесків, призначених для пенсійного забезпечення та виплати допомоги;
- розширене відтворення коштів пенсійного фонду України на основі принципів самофінансування;
- участь у фінансуванні програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів та інших категорій населення та страхуванні здоров'я пенсіонерів через страхові компанії;
- організація міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення;
- контроль за своєчасним надходженням страхових внесків до цього фонду;
- контроль над правильним витрачанням коштів фонду;
- участь у підготовці пропозицій для державних програм соціального розвитку;
- участь у підготовці нормативних актів, спрямованих на удосконалення системи пенсійного забезпечення та прядка підвищення розміру пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін тощо.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 144 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |