Читайте также:
|
Ринок – сукупність економічних відносин між господарюючими суб’єктами щодо організації виробництва та обміну товарів і послуг відповідно до законів товарного виробництва.
Сутність ринку проявляється через його функції, серед яких виокремлюють: узгодження обсягів, асортименту виробництва і споживання; підтримання збалансованості попиту і пропозиції; встановлення суспільної цінності виробленого продукту і затрат праці; економічне стимулювання ефективності виробництва; стимулювання НТП, що підвищує ефективність функціонування всієї економічної системи; регулювання економічних мікро – і макропропорцій у виробництві, обміні, розвитку окремих регіонів, областей, територій та ін.; забезпечення у відтворювальному процесі суспільного продукту прямого(виробництво – ринок – споживач) і зворотного зв’язку (споживач – ринок – виробництво).
Закони ринку.
Закон вартості – основний закон, що регулює ринок. Згідно з ним обмін товарів здійснюється на сонові вартісної еквівалентності, яка визначає суспільно необхідними витратами абстрактної праці на їх виробництво.
Закон попиту – зниження або підвищення ціни зумовлює відповідну зміну величини попиту.
Закон пропозиції обумовлює прямо пропорційний зв'язок між зміною ринкової ціни на товар і відповідним зростанням обсягу пропозиції.
Закон конкуренції. Наявність на ринку великої кількості відокремлених продавців (виробників) породжує між ними конкуренцію - змагання за ринки з метою отримання вищих доходів.
Закон грошового обігу: кількість грошей та сума цін товарів і послуг в обігу мають бути збалансованими.
33. Домогосподарства як суб’єкти економічної системи та ринкових відносин.
Основними суб’єктами ринкової економіки є домашні господарства, підприємства, держава.
Як самостійний суб’єкт ринкових відносин домогосподарство – це група фізичних осіб, які приймають самостійні економічні рішення. Існує думка, що історично домогосподарства були першими господарюючими суб’єктами економіки, тому що в процесі розвитку продуктивних сил все частіше виникала ситуація, коли вигода змушувала людей об’єднувати своє майно з метою здійснення крупних проектів підприємницького характеру. Такі угоди були нестійкими, але дозволяли досягати більшої дохідності проектів. Початковою формою об’єднання були шлюбні угоди між членами домогосподарств. У такому розумінні поняття “сім’я” є вторинним стосовно поняття “домогосподарство”.
В економічній літературі, розкриваючи економічний зміст і сутність домогосподарства, автори, як правило, в основу своїх визначень висувають одну або декілька ознак: спільне господарство; спільний бюджет; спільна власність; спільна територія проживання; родинні відносини.
Сутність домогосподарств як суб’єктів ринкових відносин проявляється через їх функції, які вони виконують в економічній системі суспільства. Головні з них: постачання чинників виробництва, споживання та заощадження.
Кругообіг в економіці починається з домашніх господарств (див. рис.). Перш за все домашні господарства є постачальниками ресурсів, таких як послуги чинника “праця”, капітал, земля та підприємницькі здібності, одержуючи за це доходи в грошовій або натуральній формі. Ці ресурси потрапляють до підприємств, які, поєднавши їх певним чином, створюють товари та послуги. Останні, опинившись на відповідному ринку, купуються домогосподарствами. В умовах ринку домогосподарства і підприємства одночасно діють і як покупці, і як продавці.
Провідною функцією домогосподарств, що створює умови для ефективного попиту та стимулює зростання обсягів виробництва товарів і надання різноманітних послуг, є споживання. Рівень споживання визначається їхніми сумарними доходами, загальним споживчим бюджетом, житловим і накопиченим майном.
34. Доходи домогосподарств, їх формування та розподіл.
Доходи домогосподарств – це результати їх економічної діяльності. Вони включають обсяг нарахованих у грошовій та натуральній формі: заробітної плати, прибутку та змішаного доходу, одержаних доходів від власності, соціальних допомог та інших поточних трансфертів.
Головним джерелом доходів є доходи від послуг чинника “праця”. Розрізняють номінальні та реальні доходи. Номінальні доходи – це сума грошових доходів, які одержують домогосподарства. Реальні доходи – це кількість різних споживчих товарів і послуг, які можуть купити домогосподарства за свої грошові доходи.
Загальні доходи домогосподарства – це сума доходів, які воно отримує з різних джерел у грошовій чи натуральній формі.
Загальний дохід не повинен бути нижчим за прожитковий мінімум. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімального рівня доходів сімей, а також мінімальних розмірів заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат і пільг.
Економічна наука виділяє два основних підходи: функціональний та особистий.
Функціональний розподіл доходів: грошовий дохід країни поділяється на заробітну плату, ренту, відсоток і прибуток; тобто сукупний дохід суспільства поділяється відповідно до функцій, які виконують отримувачі доходів. Заробітна плата виплачується за роботу; рента і процент - за ресурси, що перебувають у чиїйсь власності; прибуток надходить до власників підприємств.
Особистий розподіл доходів пов’язаний зі способом, за допомогою якого сукупний дохід суспільства розподіляється серед окремих домогосподарств.
35. Витрати та заощадження домогосподарств.
Дохід, що залишився в розпорядженні домогосподарств після сплати особистого прибуткового податку, розподіляється на витрати на споживання та витрати на заощадження. Споживання домогосподарств – це витрати на придбання споживчих благ для задоволення власних потреб. У вартісній формі – це та сума грошових коштів, яка витрачається домогосподарствами на придбання різноманітних товарів і послуг.
Сукупні витрати домогосподарств складаються з грошових витрат, а також вартості спожитих домогосподарством продовольчих товарів, отриманих з особистого підсобного господарства тощо.
Заощадження – це економічний процес, пов’язаний із забезпеченням в майбутньому власних потреб домогосподарств: накопичення коштів для купівлі нерухомості та дорогих предметів тривалого користування тощо.
Найпоширенішими формами заощаджень домогосподарств є нагромадження у вигляді грошової готівки, придбання акцій та облігацій, внески в банки та ін. Заощадження залежать від доходу домогосподарств, а також від граничної схильності до заощаджень.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 215 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |