|
Читайте также: |
Державна політика України в галузі охорони праці спрямована на створення безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Вона базується на ряді принципів, основними з яких є пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення безпечних та належних умов праці, підвищення рівня промислової безпеки, комплексне розв’язання завдань з охорони праці, соціальний захист працівників, повне відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Одним з резервів підвищення ефективності виробництва є вдосконалення методів забезпечення безпеки праці, тому що травматизм визначає істотну частину непродуктивних втрат робочого часу, а боротьба з травматизмом, крім гуманістичного спрямування, має чітко виражений економічний аспект. Безпека праці виступає і як один з факторів, які забезпечують високу продуктивність праці. Доведено, що висока продуктивність праці може бути досягнута тільки в умовах, коли забезпечена її безпека.
Міжнародний досвід засвідчує, що організація праці, яка ігнорує вимоги гігієни і безпеки праці, підриває економічну ефективність підприємств і не може бути основою для сталої стратегії їх розвитку. В концепції ООН про «сталий людський розвиток» безпека праці розглядається як одна із основних (базових) потреб людини.
Достойна праця – це, в першу чергу, безпечна праця. Однак щорічно в світі реєструється приблизно 270 млн нещасних випадків виробничого характеру та 160 млн професійних захворювань. При цьому близько 2,0 млн чоловіків і жінок гинуть, а економічні збитки досягають 4% від світового валового внутрішнього продукту (ВВП).
В Україні щорічно травмується близько 30 тис. людей, з яких приблизно 1,3 тис. – гине, близько 10 тис. – стають інвалідами, а більш 7 тис. людей одержують профзахворювання.
Величезні втрати робочого часу через непрацездатність потерпілих, що обумовлена умовами праці і обчислюється мільйонами «людино-днів».
Такий стан безпеки праці багато в чому пояснюється тим, що більша частина основних виробничих фондів фізично зношена, морально застаріла, а нові машини вітчизняного виробництва в абсолютній більшості (близько 90%) не відповідають вимогам безпеки. Це відбувається в умовах, коли робітник стає найважливішим виробничим капіталом, здоров'я якого, як вважають у розвинутих капіталістичних країнах, вигідно всілякими методами оберігати.
В останні роки простежується чітка тенденція росту питомої ваги травмованих на виробництві через порушення трудової і виробничої дисципліни, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування.
В усьому цивілізованому світі проводиться сертифікація машин за такими критеріями: безпека, екологічність, взаємосполученість, взаємозаміняємість. Такий підхід дозволяє контролювати ринок і проводити відбір найбільш якісних, тобто безпечних та нешкідливих, а тому і дорожчих машин.
Установлено, що так званий «людський фактор» присутній у формуванні причин майже 90% нещасних випадків. Уроджене почуття небезпеки в людини розвинене недостатньо й у ряді мотивацій її діяльності «безпека» стоїть на другому місці після «вигоди». Тому нещасні випадки частіше пов'язані зі ставленням до питань управління охороною праці, ніж із кваліфікацією працюючих або конструкцією машин.
Дійсний стан безпеки праці у виробничих системах визначається частотою виникнення небезпечних ситуацій, їх повторюваністю і тяжкістю, тривалістю існування, кількістю небезпечних факторів та людей, що знаходяться під їх впливом, а також надійністю захисних засобів.
Сутність управління охороною праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях полягає у визначенні можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що можуть проявитися при проведенні запланованих для виконання робіт; прогнозуванні моментів прояву зазначених факторів; проведенні необхідних профілактичних заходів.
Нове Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) Затверджено Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №408/2011. Велике значення має система менеджменту охорони праці і промислової безпеки, яка створює основу для здійснення заходів з охорони праці і здоров'я на виробництві, що забезпечує підвищення їх ефективності й інтеграцію в загальну діяльність підприємства.
Системи менеджменту охорони праці і промислової безпеки базуються на стандартах, які чітко визначають процес досягнення безперервного поліпшення роботи з охорони праці і здоров'я, а також виконання вимог законодавства. СМОПіПБ відповідно до вимог OHSAS 18001 – це система менеджменту, що дозволяє оцінити виробничі небезпеки, ідентифікувати пов'язані з ними ризики і ефективно управляти ними. Унаслідок впровадження СМОПіПБ можливості виникнення аварійних ситуацій зводяться до мінімуму, знижуються виробничі ризики, забезпечується належний рівень охорони здоров'я персоналу і дотримання техніки безпеки на робочих місцях. Консалтингові компанії пропонують розробити, впровадити і сертифікувати СМОПіПБ за визнаною у всьому світі специфікацією ОHSAS 18001.
Мета цих методичних вказівок – визначити зміст і обсяг розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” в дипломних проектах спеціальності „Менеджмент”. У цьому розділі дипломник практично реалізує знання з охорони праці та цивільного захисту, які він отримав при вивченні відповідних дисциплін.
2. ВИМОГИ ДО РОЗДІЛУ „ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ” В ДИПЛОМНОМУ ПРОЕКТІ
2.1. Мета і завдання дипломного проектування.
Мета розробки дипломного проектування в області охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях:
· систематизація, закріплення і розширення теоретичних і практичних знань з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях у процесі вирішення конкретних управлінських завдань;
· формування у студентів навичок самостійного аналізу стану охорони праці в заданих виробничих умовах, виконання економічних розрахунків з охорони праці, робота з науково-технічною і нормативною літературою, з проектною документацією і сучасною обчислювальною технікою;
· перевірка підготовленості студентів до самостійної роботи із забезпечення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях у приміщеннях як виробничої, так і невиробничої сфери.
У розділі „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” повинні бути представлені економічні рішення, що забезпечують охорону праці та безпеку в надзвичайних ситуаціях на об’єкті проектування. Крім цього, в розділі повинні бути проаналізовані умови праці, виявлені причини травматизму й захворюваності, можливі небезпечні й шкідливі виробничі фактори (НШВФ), які наявні на об’єкті проектування, наведена економічна і соціальна ефективність заходів з охорони праці забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях, які рекомендує майбутній фахівець.
Отримавши завдання на дипломний проект, студент знайомиться з цими вказівками до початку переддипломної практики. При необхідності уточнює з консультантом з охорони праці питання, які стосуються збору матеріалів, погоджує план розділу і вибір спеціальних питань, що підлягають вирішенню на основі економічних розрахунків.
Консультації щодо написання розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” здійснюються за розкладом кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності. Під час консультацій узгоджують зміст розділу, індивідуальне завдання, що потребує розрахункового обґрунтування або поглибленого дослідження, коригують список пропонованої літератури і нормативних джерел, обсяг і термін виконання розділу.
У період роботи над розділом проекту студент з’являється на консультації в міру необхідності. На консультації викладач роз’яснює студенту суть вимог цих методичних вказівок; рекомендує шляхи практичного вирішення питань з охорони праці в умовах конкретного об’єкта дипломної роботи; висвітлює, якщо в тому є потреба, питання, що залишилися недоступними для самостійного розуміння дипломником.
У встановлений термін розроблений згідно з цими вказівками розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” у зручному для читання вигляді подається консультантові на рецензування.
З урахуванням зауважень консультанта розділ оформляють начисто і подають на підпис у вигляді виправленої дипломної роботи. Консультант з охорони праці підписує титульну сторінку розрахунково-пояснювальної записки, а студент здає робочий варіант розділу із зауваженнями на кафедру „Охорони праці та безпеки життєдіяльності”.
2.2. Обсяг і оформлення розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях”.
Обсяг даного розділу повинен становити 10-12% розрахунково-пояснювальної записки дипломної роботи.
Розділ повинен містити конкретний матеріал без загальних теоретичних положень, відомих правил і інструкцій. Всі рішення, які приймаються, повинні
бути обґрунтовані розрахунками або посиланням на відповідні нормативні документи. При вирішенні управлінських питань необхідно використовувати сучасну нормативну, довідкову і наукову літературу з охорони праці, перелік якої наведений наприкінці вказівок.
За прийняті управлінські рішення і вірогідність усіх даних з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях відповідальність несе студент – автор дипломної чи магістерської роботи.
При написанні даного розділу дипломної роботи слід строго дотримуватися термінів і визначень, що застосовуються в галузі охорони праці й наведені в ДСТУ 2293-99 „Охорона праці. Терміни та визначення основних понять”.
З прийнятих проектних рішень матеріал слід викладати у стверджувальній формі, наприклад: „Проектом запропоновано ... ”, „проектується ... ”, „відповідно до проведених досліджень рекомендується ... ”і т.д.
Для захисту дипломної роботи перед Державною екзаменаційною комісією студент повинен скласти тези виступу (це стосується розгляду питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях в доповіді). На зауваження рецензента дипломного проекту з питань охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях студент повинен підготувати аргументовані відповіді.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 27 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |