Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

ЗМІСТ РОЗДІЛУ „ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ” Й ВКАЗІВКИ ДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

Зміст розділу „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” повинен бути пов’язаний з темою дипломної роботи і складатися з таких підрозділів: значення охорони праці і безпека в надзвичайних ситуаціях у відповідних галузях економіки чи на конкретних підприємствах; аналіз умов праці на об’єкті, що аналізується; організація безпеки та управління охороною праці на робочому місці; заходів з охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях, а також конкретних пропозицій по об’єкті, що аналізується. Наприкінці розділу слід запропонувати конкретні управлінські та організаційно-економічні заходи щодо покращення показників ефективності охорони праці та промислової безпеки відповідно до об’єкту який аналізується чи проектується.

Структура розділу може бути змінена з урахуванням побажань студента й керівника дипломного проекту після погодження з консультантом з охорони праці. Теми індивідуальних завдань повинні мати тісний зв’язок з направленістю дипломного проекту. Як індивідуальне завдання можуть бути вибрані також й інші теми, що не ввійшли до методичних рекомендацій.

Індивідуальні завдання включають в ті питання розділу, до яких вони відносяться. Розміщувати їх окремим питанням в кінці розділу не рекомендується.

3.1. Значення охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях в економіці та менеджменті.

Наказом Мінпраці від 22.10.2001 р. № 432 затверджена Концепція управління охороною праці, яка визначає, що управління охороною праці – це підготовка, прийняття та реалізація правових, організаційних, науково-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності.

Різні організації все більшою мірою зацікавлені в досягненні і демонстрації вагомої результативності у сфері гігієни і безпеки праці за рахунок управління професійними ризиками згідно з політикою і цілями у сфері гігієни і безпеки праці. Відбувається це при посиленні законодавства, в умовах розвитку економічної політики та інших заходів, спрямованих на належне виконання заходів гігієни і безпеки праці, а також в умовах загального зростання стурбованості зацікавлених сторін питаннями гігієни і безпеки праці.

Багато організацій здійснюють «аналіз» або «аудит» гігієни і безпеки праці, щоб оцінити їх результативність. Проте самі по собі ці «аналізи» й «аудити» недостатні для того, щоб забезпечити впевненість організації в тому, що її результативність не тільки відповідає, але й надалі відповідатиме вимогам, передбаченим законом і політикою. Щоб бути результативними, ці «аналізи» та «аудити» повинні проводитися в рамках структурованої системи менеджменту, інтегрованої в менеджмент організації.

Успіх системи залежить від зобов'язань, прийнятих всіма рівнями і функціями організації, особливо вищим керівництвом. Така система дає організації можливість встановити політику у сфері гігієни і безпеки праці, встановити цілі і процеси для досягнення відповідності зобов'язань політики, проведення заходів для поліпшення результативності та продемонструвати відповідність системи вимогам Стандарту OHSAS.

3.2.Загальний аналіз стану охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях на підприємстві (варіант №1).

У цієї частині розділу на основі зібраного на переддипломній практиці матеріалу аналізують стан виробничого травматизму і захворюваності, основні причини травматизму; планування і фінансування заходів з охорони праці; стан умов праці та наявність колективних договорів на поліпшення умов праці; забезпеченість і використання колективних та індивідуальних засобів захисту.

Дослідження умов праці починають з аналізу виробничого травматизму і захворюваності. Користуючись матеріалами, зібраними в період переддипломної практики, студент аналізує статистичні дані, що характеризують стан охорони праці та безпеку в надзвичайних ситуаціях і заносить їх в таблицю (додаток 1). У вигляді графіків показують динаміку травматизму, неявок через втрату працездатності в результаті нещасних випадків і захворюваності, витрат на заходи з охорони праці, забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями та ін. Всі ці дані студент отримує, працюючи з матеріалами статистичної звітності – форма 7-ТНВ, 1-ПВ (умови праці), форма звітності перед Держгірпромнаглядом за охороною праці 1-УБ (безпека праці), а також з матеріалів первинної документації щодо нещасних випадків (журнал реєстрації нещасних випадків на виробництві, акти за формою Н-1). При цьому дають кількісну оцінку стану травматизму за роками в абсолютних величинах або за статистичними показниками частоти й тяжкості травматизму. Коли даних, що характеризують стан охорони праці та безпеку в надзвичайних ситуаціях достатньо, будують графіки, що відображують динаміку за роками.

Для оцінки рівня травматизму розраховують показники його частоти й тяжкості:

П_чт = 1000-А/Т,

П_тт = Д/А,

де: Пчт - показник частоти травматизму;

А -кількість випадків травматизму за звітний період;

Т - середньоспискова чисельність працівників;

Птт - показник тяжкості травматизму;

Д - кількість днів непрацездатності.

Показник непрацездатності – це число людино-днів непрацездатності, що припадає на 1000 працівників:

Пнп = 1000-Д/Т.

Результати цих досліджень повинні бути проаналізовані й зроблені відповідні висновки.

Можливі небезпечні й шкідливі виробничі фактори (НШВФ) студент виявляє в одному з підрозділів об'єкта проектування.

Користуючись даними переддипломної практики і картками про атестацію робочих місць, студент вибирає найбільш потенційно небезпечний вид робіт, описує технологічний процес, перелічує обладнання, машини, механізми, які при цьому використовуються, і виявляє можливі небезпечні і шкідливі виробничі фактори (НШВФ) згідно додатоку 5.

3.3. Аналіз умов праці та забезпечення безпеки під час надзвичайних ситуацій в одному з відділів досліджуваного об'єкта (варіант №2).

Аналіз умов праці містить кінцевий результат оцінки фактичних характеристик стану охорони праці з нормативними вимогами діючих документів.

Спочатку студент наводить коротку характеристику служби охорони праці підприємства, після чого характеризує умови праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях одного з відділів об'єкта дослідження або проектування. При цьому він подає такі дані: розміри приміщення, кількість і розміри віконних пройомів, вид освітлення і тип джерела світла, технічне оснащення відділу, кількість постійно працюючих співробітників у відділі, яка площа і об'єм приміщення при- ходиться на одного співробітника. Наводять також схему приміщення з розташуванням робочих місць.

Стан умов праці й охорони праці в цілому прямо або непрямо впливає на здоров'я працюючих, тому студент на підставі атестаційних карт на робочі місця чи методом анкетування і натурних досліджень виявляє небезпечні й шкідливі виробничі фактори, які можуть бути присутні в робочий зоні приміщення, і перевищувати або не задовольняти вимогам нормативних документів. При цьому дані заносять в таблицю (додатоки 1 та 2). Ці результати досліджень є підставою для подальшого аналізу умов праці.

Вплив виробничих факторів не обмежується їх роллю як причини професійних захворювань. Статистичні дані свідчать, що особи, які зазнають дії шкідливих виробничих факторів, частіше хворіють на загальні захворювання (грип, розлад органів травлення, запалення легень тощо) і ці хвороби проходять у них важче, а процес одужання йде повільніше. Тому важливо визначати показники рівня загальної захворюваності.

Відповідно до додатку 2 наводять дані про захворюваність і травматизм, пов'язаний з виробництвом, і розраховують показники інтенсивності випадків захворювань (П_із), непрацездатності (П_нп), які припадають на 100 працюючих і тривалості захворювання (П_тр):

П_із = 100-С/Р, Пнп = 100-Д/Р,

П_Тр = Д/С,

де: Р - загальна кількість працюючих;

Д - кількість днів непрацездатності через захворюваність;

С - кількість випадків захворювань.

На основі отриманих показників визначають динаміку загальної захворюваності за відповідний період, що дозволяє оцінити стан охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на об'єкті проектування і визначити напрямки забезпечення здорових та безпечних умов праці. Динаміку змін показників захворюваності, а також витрат на заходи з охорони праці наводять у вигляді графіків.

Аналіз і оцінку умов праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях виконують при порівнянні нормативних з фактичними значеннями факторів виробничого середовища. При цьому необхідно наводити нормовані значення параметрів виробничого середовища (всі нормативні документи подані в списку літератури) і фактичні значення, які беруть з атестаційних карт на робочі місця або виявляють методом анкетування і натурних досліджень. Вибір нормованих значень параметрів виробничого середовища повинен бути обґрунтований. У розділу роблять висновки, які висвітлюють організаційно-економічні управлінські рішення щодо охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуацій об’єкта дослідження.

При написанні розділу студент користується своїми висновками, які зробив під час переддипломної практики і проводив аналіз взаємовідносин в групі, ознак формування колективу, складу і сукупності співробітників. При цьому слід пам'ятати, що психологічний клімат в колективі відіграє значну роль при виконанні будь-якого виробничого завдання. Формальні й неформальні відносини створюють умови формування колективу з точки зору нешкідливої, високопродуктивної і якісної роботи.

3.4. Визначення коефіцієнтів рівня безпеки як критерій управління охороною та безпекою праці на об’єкті (варіант №3).

Коефіцієнт рівня безпеки (КРБ) є комплексним показником, що дозволяє аналізувати і оцінювати діяльність підрозділів підприємства, зокрема: умови праці на кожному робочому місці, безпеку ведення технологічних процесів, роботи обладнання, машин, механізмів і інших засобів виробництва, стан засобів колективного і індивідуального захисту працівників, санітарно-побутові умови на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Студент аналізує щомісячні підсумки роботи з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, які проводять за 2 робочих дні до закінчення звітного місяця в підрозділах об’єкта дослідження, а результати оформляються в бланку «Відомості про КРБ підрозділу».

КРБ підрозділу визначається за формулою:

КРБ = 1 – КЗ,

де: КЗ – коефіцієнт зниження безпеки.

КЗ–коефіцієнт зниження безпекидля всіх підрозділів визначається за формулою:

КЗ = З₁ + З₂ + З₃ +.. + З₉,

де: З₁, З₂, З₃.. З₉ — коефіцієнти зниження.

До коефіцієнтів зниження належать:

З₁ – показник виробничого травматизму, пожежі, техногенної аварії, що сталися в підрозділі.

За наявності виробничої травми, пожежі, техногенній аварії в звітному місяці цей показник знижує КРБ на 0,20.

При двох і більше випадках цих інцидентів або їх комбінації КРБ знижується на 0,30;

З₂ – невчасне повідомлення в службу охорони праці про інциденти за показником З₁, не збереження обстановки у момент події до прибуття комісії з розслідування. Допускається не зберігати обстановку що трапилася, якщо виникла загроза життю та здоров’ю людей.

За кожен випадок порушення КРБ знижується на 0,05;

З₃– показник невиконання у встановлені строки профілактичних заходів, пов’язаних з охороною здоров’я працівників (медичних оглядів, профілактичних щеплень, інших обстежень), а також медичних рекомендацій за наслідками оглядів (переведення на іншу роботу і так далі).

За кожен випадок КРБ знижується на 0,01;

З₄– показник невиконання:

· комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпечності, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, попередження випадків виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій;

· заходів за наслідками атестації робочих місць;

· розпоряджень, актів, інших документів про перевірки органів державного нагляду і служби охорони праці;

· актів форми Н-1 про нещасні випадки, пов’язані з виробництвом;

· наказів, ухвал, розпоряджень керівника, директора з охорони праці, протоколів нарад з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки;

· планів робіт підрозділів з охорони праці та техногенної безпеки.

Виконання актів і розпоряджень підтверджується підписом керівника підрозділу або його заступника на документі не пізніше за наступний день після виконання.

За кожен невиконаний захід КРБ знижується на 0,10;

З₅ – кількість порушень періодичності проведення інструктажів, навчання, стажування, перевірки знань працівників з питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки.

З₅ = П/ч,

де: П – кількість порушень, виявлених за місяць;

Ч – облікова чисельність працюючих у підрозділі;

З₆ – кількість випадків порушення періодичності оперативного контролю на рівні безпосереднього керівника робіт і керівника підрозділу.

За кожен випадок порушення КРБ знижується на 0,01;

З₇– кількість порушень:

· технологічного процесу;

· експлуатації машин, механізмів, обладнання, інших об’єктів;

· з невикористання або неправильного використання засобів колективного і індивідуального захисту;

· з інших питань охорони праці, пожежної та техногенної безпеки.

Порушення мають бути зафіксовані в звітному місяці розпорядженнями, актами перевірок, іншими документами.

З₇ для порушень з експлуатації обладнання визначається за формулою:

З₇ = П/о,

де: П – кількість виявлених порушень;

о – кількість обладнання в цеху.

Для інших порушень за цим показником КРБ знижується на 0,01;

З₈– кількість об’єктів (ділянок, машин, механізмів, устаткування, інших засобів виробництва), експлуатація яких була припинена через грубі порушення встановлених нормативів безпеки, зафіксованих актами, розпорядженнями органів державного нагляду і служби охорони праці.

За кожну зупинку об’єкта КРБ знижується на 0,05;

З₉–показник порушення термінів подання документації з охорони праці, пожежної та техногенної безпеки, її недостовірності і незадовільного оформлення.

За кожен випадок порушення КРБ знижується на 0,05.

За оціночним значенням КРБ підрозділи діляться на три групи:

Таблиця 1.

Провівши відповідні розрахунки студент аналізує ситуацію з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті та приймає управлінські рішення виходячи з того, що при показнику КРБ нижче встановленого оціночного значення розмір КТД за звітний місяць може бути знижений керівникові підрозділу повністю або частково вищестоящим керівником, у підпорядкуванні якого перебуває даний підрозділ.

Керівник підрозділу повинен зменшити розмір КТД спеціалістам, які допустили порушення, що привело до зниження показника КРБ щодо встановленого оціночного значення.

Розділ повинен закінчуватись конкретними висновками на основі проведених досліджень, а також містити пропозиції щодо підвищення ефективності управління системою охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях на об’єкті дослідження (додаток 3).

3.5. Рекомендації з поліпшення умов праці й забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Методологічною основою для виконання розділу "Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях" в дипломному проекті є науковий аналіз умов праці, технологічних процесів, виробничого обладнання, робочих місць, трудових операцій, організації виробництва з метою виявлення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, виникнення можливих аварійних ситуацій. На підставі такого аналізу розробляють заходи щодо усунення несприятливих виробничих факторів, створення безпечних та нешкідливих умов праці, а також пропонуються управлінські та організаційно-економічні рішення щодо підвищення ефективності охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях на досліджуваному об’єкті.

У цьому підрозділі студент дає рекомендації щодо усунення або зменшення дії НШВФ, які були виявлені. Рекомендації мають описувальний характер і базуються на джерелах, наведених у списку літератури. За узгодженям з консультантом студент виконує економічні розрахунки, які підтверджували б доцільність прийнятих управлінських рішень з поліпшення охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Кожна рекомендація повинна дотримуватися нормативного обгрунтування необхідності її здійснення.

3.6. Соціально-економічна ефективність запропонованих рекомендацій.

Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. Слід пам'ятати, що стан охорони праці та її безпека є показником соціального й науково-технічного розвитку держави. Умови праці, що відповідають нормативним вимогам, дозволяють якщо не уникнути, то хоча б скоротити захворюваність, пов'язану з виробництвом. Турбота про здоров'я людини – найголовніше завдання держави.

Адже саме за сприятливих умов праці людина здатна працювати високопродуктивно, створювати необхідний матеріальний потенціал суспільства, добробут усіх громадян.

Соціальна ефективність – це збереження здоров'я і полегшення праці робітників, зменшення кількості робітників, які займаються тяжкою фізичною працею, а також зазнають дії шкідливих виробничих факторів.

Окрім соціального, охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях має важливе економічне значення – це висока продуктивність праці, зниження витрат на оплату лікарняних, компенсації за важкі, небезпечні й шкідливі умови праці тощо.

На прикладі деяких з цих показників студент вираховує економічну ефективність від впровадження розроблених ним у цьому розділі заходів щодо поліпшення умов праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях.

Пропонується підраховувати економічну ефективність за такими показниками:

1. Умовне вивільнення чисельності працівників у результаті впровадження заходів з охорони праці та забезпечення безпеки в надзвичайних ситуаціях – розраховують за формулою:

УВПч = [(ВРЧб - ВРЧп) / (Ф - ВРЧп)] • Ч, люд.,

де: ВРЧ_б – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність до впровадження заходів (базовий рік) на одного працюючого, люд.-дн.;

ВРЧп – втрати робочого часу через травматизм і захворюваність після впровадження заходів на одного працюючого, люд.-дн.;

Ф – річний фонд робочого часу одного працюючого (базовий), люд.-дн.;

Ч – середньорічна розрахункова чисельність працюючих, люд.

2. Можливе зростання продуктивності праці при постійній чисельності працюючих розраховують за формулою:

П = 100 • УВП_ч / (Ч - УВП_ч), %.

3. Економію фонду заробітної плати визначають за формулою:

Ззп = УВП_Ч • Зс • (1 + Псс /100), грн.,

де: З_с – середньорічна заробітна плата одного працівника, грн.;

П_сс – відсоток відрахувань на соціальне страхування.

4. Економію коштів фонду соціального страхування на виплату за лікарняними листками непрацездатності визначають за формулою:

Зсс = (Вб / Пб) • [(ВРЧб - ВРЧп) •Із • К • Ч], грн.,

де: В_б - сума витрат на оплату лікарняних листків за базовий рік, грн.;

Пб – втрати робочого часу через травматизм, захворюваності в базовому році, люд.-дн.;

Із – індекс зростання середньорічної заробітної плати робітників за планом;

К – частка виробничої обумовленої захворюваності в її загальній величині (приймають 0,5- 0,7).

Розділ „Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях” повинен закінчуватися висновками, які відображують досягнуті результати щодо поставленої мети із стислим переліком прийнятих управлінських та організаційно-економічних рішень. Також студент згідно запропонованої форми (додаток 4) пропонує комплексні заходи щодо управління охороною праці, зниження рівня травматизму та підвищення ефективності праці на досліджуваному об’єкті.

Додаток 1.

(для варіанта №1)

Статистичні дані, що характеризують стан умов праці об'єкта дослідження

Додаток 2.

(для варіанта №2)

Статистичні дані, що характеризують стан умов праці об'єкта дослідження

Додаток 3.

(для варіанта №3)

Рис. 1. Змістовна модель Системи Контролю (СК)

Додаток 4.

Форма комплексних заходів