Читайте также:
|
Відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
Головуючий повідомляє присяжним, яке провадження підлягає розгляду, роз’яснює їм права та обов’язки, а також умови їх участі в судовому розгляді. Кожен із присяжних має право заявити про неможливість його участі в судовому розгляді, вказавши на причину цього, та заявити собі самовідвід.
Головуючий з’ясовує, чи немає передбачених цим Кодексом або законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина в якості присяжного або є підставою для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків, а так само для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.
Для з’ясування обставин, що можуть перешкоджати участі присяжного в судовому розгляді, прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання.
Кожному з присяжних, який з’явився, учасники судового провадження можуть заявити відвід з підстав, передбачених статтями 75 і 76 цього Кодексу.
5. Усі питання, пов’язані зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження, а також із самовідводом і відводом присяжних вирішуються ухвалою суду у складі двох професійних суддів, що постановляється після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати, крім випадків, коли вихід до нарадчої кімнати буде визнаний судом необхідним. У разі якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питання, пов’язаного зі звільненням присяжного від участі в розгляді кримінального провадження або самовідводом чи відводом присяжного, присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним.
Якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою – п’ятою цієї статті, присяжних залишилось більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, присяжні визначаються автоматизованою системою документообігу суду з числа присяжних, що не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
Якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п’ятій цієї статті, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково.
Після відбору основних присяжних відбирається двоє запасних присяжних з додержанням зазначених у цій статті правил.
Прізвища відібраних основних і запасних присяжних заносяться до журналу судового засідання в тому порядку, в якому їх було відібрано.
Запасні присяжні під час судового засідання постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку можуть бути включені до складу основних присяжних у разі неможливості кого-небудь з основних присяжних продовжувати участь у судовому розгляді. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу.
1. Коментована стаття визначає порядок відбору присяжних в суді.
2. Відповідно до статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», присяжним є громадянин України, який у випадках, визначених КПК, вирішує справи у складі суду спільно із суддями, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.
3. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді та їх виклик здійснюється у порядку, визначеному КПК (ч. 3 ст. 61 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
4. Частина перша ст. 387 КПК визначає, що відбір присяжних здійснюється після відкриття судового засідання.
5. Головуючий у судовому засіданні повідомляє присяжним: а) яке провадження підлягає розгляду; б) умови їх участі в судовому засіданні. Крім того, він роз’яснює присяжним їх права та обов’язки.
6. Кожен із присяжних, відповідно до ч. 1 ст. 387 КПК, має право заявити про неможливість його участі в судовому засіданні, вказавши конкретну причину, та заявити собі самовідвід.
7. Головуючий, відповідно до частини 3 коментованої статті, послідовно з’ясовує:
- чи немає передбачених КПК або іншим законом підстав, які перешкоджають залученню громадянина як присяжного;
- чи є підстави для звільнення окремих присяжних від виконання їх обов’язків;
- чи є підстави для звільнення присяжних від виконання їх обов’язків за їх усними чи письмовими заявами.
8. Прокурор, потерпілий, обвинувачений з дозволу головуючого можуть ставити присяжним відповідні запитання для з’ясування обставин, які можуть перешкоджати участі присяжного у судовому розгляді.
9. Учасники судового провадження мають право заявити відвід з підстав, передбачених статями 75, 76 КПК, кожному з присяжних, які з’явилися в судове засідання.
10. Питання, які пов’язані: а) зі звільненням присяжних від участі в розгляді кримінального провадження; б) із відводом чи самовідводом присяжних вирішується ухвалою суду у складі двох професійних суддів, яка постановляється ними після проведення наради на місці без виходу до нарадчої кімнати.
11. Якщо суд визнає за необхідне вийти до нарадчої кімнати, тоді така ухвала буде постановлена суддями в нарадчій кімнаті.
12. Присяжний вважається звільненим від участі в розгляді кримінального провадження або відведеним, якщо судді не прийшли до одноголосного рішення щодо вирішення питань, пов’язаних зі звільненням присяжного від участі у розгляді кримінального провадження або його самовідводом чи відводом.
13. Частина шоста ст. 387 КПК містить вимогу про те, що якщо після виконання вимог, передбачених частинами першою–п’ятою коментованої статті, присяжних залишилося більше необхідної для участі в судовому розгляді кількості, то присяжні визначаються за допомогою автоматизованої системи документообігу суду з числа присяжних, які не були звільнені або відведені від участі в розгляді кримінального провадження.
14. Секретар судового засідання за вказівкою головуючого викликає присяжних додатково в тому випадку, якщо в результаті виконання дій, зазначених у частині п’ятій ст. 387 КПК, присяжних залишилось менше необхідної для участі в судовому засіданні кількості.
15. За правилами коментованої статті після відбору основних присяжних відбувається відбір двох запасних присяжних.
16. До журналу судового засідання заносяться прізвища відібраних основних і запасних присяжних в тому порядку, в якому їх було відібрано (ч. 9 ст. 387 КПК).
17. Під час судового засідання запасні присяжні постійно перебувають на відведених їм місцях і до ухвалення вироку вони можуть бути включені до складу основних присяжних, якщо хтось з основних присяжних не може продовжувати брати участь у судовому засіданні.
18. Про заміну вибулих основних присяжних запасними суд присяжних постановляє ухвалу (ч. 10 ст. 387 КПК).
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |