Читайте также:
|
Кримінальне провадження судом присяжних здійснюється відповідно до загальних правил цього Кодексу з особливостями, встановленими цим параграфом.
Суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
3. Усі питання, пов’язані з судовим розглядом, крім питання, передбаченого частиною третьою статті 331 цього Кодексу, судді і присяжні вирішують спільно.
1. Порядок провадження в суді присяжних здійснюється у відповідності із загальними правилами КПК та з особливостями, які встановлені цим параграфом.
2. Відповідно до частини четвертої ст. 124 Конституції України, в якій вказано, що народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних, можуть утворюватися суди присяжних.
3. Частина друга ст. 383 КПК передбачає, що суд присяжних утворюється при місцевому загальному суді першої інстанції.
4. Відповідно до п. 21 ст. 3 КПК судом першої інстанції є районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, який має право ухвалювати вирок або ухвалу про закриття кримінального провадження.
5. Склад суду присяжних відповідно до частини 3 ст. 31 КПК, в якій вказано, що кримінальне провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі, за клопотанням обвинуваченого, визначається у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.
6. Ст. 31 КПК (ч. 3) містить правило про те, що кримінальне провадження стосовно кількох обвинувачених розглядається судом присяжних стосовно всіх обвинувачених, якщо хоча б один з них заявив клопотання про такий розгляд.
7. Усі питання, пов’язані із судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно (ч. 3 ст. 384 КПК).
Єдине виключення передбачене частиною третьою ст. 331 КПК, де йдеться про обрання, скасування або заміну запобіжного заходу в суді. Ці питання під час здійснення судового провадження судом присяжних вирішує головуючий (див.: коментар до ст. 331 КПК).
Стаття 384. Роз’яснення права на суд присяжних
Прокурор, суд зобов’язані роз’яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість, особливості і правові наслідки розгляду кримінального провадження судом присяжних додається до обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
Обвинувачений у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
1. Коментована стаття формулює загальні положення щодо роз’яснення права на суд присяжних.
2. Письмове роз’яснення прокурора обвинуваченому про можливість розгляду такого провадження судом присяжних додається до обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які передаються до суду.
3. Обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, прокурор чи суд зобов’язані роз’яснити можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовного нього судом присяжних.
4. Під час підготовчого судового засідання (див. ст. 314 КПК) обвинувачений має право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних.
5. Право на заявлення такого клопотання має тільки обвинувачений, який вчинив злочин, що передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |