Читайте также:
|
Світова практика дає змоги виявити чи два різновиди тоталітарного режиму: праву і ліву.
Права різновид тоталітаризму представлена двома формами - італійським фашизмом і німецьким націонал-соціалізмом. Правыми вони вважаються оскільки зазвичай зберігали економіку, інститут власності, спиралися на механізми економічного саморегулювання.
З 1922 р. інтеграція італійського суспільства відбувалася з урахуванням ідеї відродження колишнього могутності Римська імперія. Встановлення фашизму Італії стало негативною реакцією дрібної і середній буржуазії на відставання у процесі формування національної та економічної цілісності. У фашизмі втілився антагонізм дрібнобуржуазних верств стосовно старої аристократії. Італійський фашизм багато в чому позначив ознаки тоталітаризму, хоча й розвинув в повною мірою.
Класичною формою правого тоталітаризму служить націонал-соціалізм у Німеччині, що виник 1933 р. Його встановлення було на криза лібералізму і втрату соціально-економічної і національної ідентичності. Відродження колишнього могутності і величі Німеччини намагалися подолати шляхом поєднання суспільства до основі ідей переваги арійської раси і підкорення інших народів. Масової соціальної базою фашистського руху була мала й середня буржуазія, яка за своїм походженню, ментальності, цілям й рівнем життя вона була антагоністичніша як робітничого класу, і аристократії, великої буржуазії. У результаті що у фашистському русі для дрібної і середній буржуазії уявлялося можливістю створити новий лад і придбати у ньому нового статусу і переваги - залежно від особистих заслуг перед фашистським режимом. Слід зазначити, що у зростання національного та високого соціального самосвідомості німців справляло значний вплив поразка у Першій світовій війні (1914 - 1918) та глибокий економічну кризу 1929 - 1933 рр.
Лівою різновидом тоталітаризму був радянський комуністичний режим і такі режими країнах Центральної і Східної Європи, Південно-Східної Азії вже, на Кубі. Він спирався (а деяких країнах досі спирається) на розподільну планову економіку, знищує ринок, що той існує. У передбачалося досягти соціальної однорідності і нівелювання соціального різноманіття інтересів. Прогрессивным визнавалося тільки те, що відповідало інтересам робітничого класу. Щоправда, насправді робітничий клас у СРСР був маргинализирован, оскільки його основу становили вчорашні селяни. Руйнування колишнього способу життя, звичної спрощеної картини світу, яка ділила світ на біле і чорне, добре і зле, сформувало вони дискомфорт, страх перед майбутнім, показав їх нездатність існування за умов різноманітних соціальних взаємодій.
Формування колективної мети суспільства на вигляді ідеалу «світлого майбутнього», який втілював вікову мрію про справедливому і скоєному суспільстві, збігалося з очікуваннями широкої тодішнього радянського суспільства. Передбачалося, що зробити ідеал лише з допомогою сильного держави. Отже, тоталітаризм був своєрідною реакцією відторгнення патріархальним свідомістю соціальних маргіналів таких її загальнолюдських цінностей, як ринок, конкуренція, приватна власності, свобода особистості.
Література
1. Логвина, В. Л. Політологія: навчальний посібник / В. Л. Логвина. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 304 с.
2. Політологія [Текст]: підручник / за ред. М. М. Вегаша. - К.: Знання, 2008. - 384 с.
3. http://www.info-library.com.ua
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 78 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |