Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Способи, методи та завдання проведення фінансової політики

Державна фінансова політика проводиться шляхом використання певних способів. Кожний з них здійснюється з метою досягнення певних результатів і з використання відповідних методів. Для забезпечення проведення ефективної фінансової політики доцільно розробити певну їх систему. При цьому вони повинні бути тісно пов’язаними між собою і доповнювати один одного. В економічній теорії така система, як правило зводиться до поняття фінансовий механізм. Це сукупність форм і методів формування і використання фінансових ресурсів з метою вирішення поставлених задач. До основних способів проведення державної фінансової політики відносяться:

• фінансове планування;
• управління фінансами об’єкту;
• проведення фінансового контролю за діяльністю об’єкту;
• інші способи.

Фінансове планування - це діяльність суб’єктів з розробки проектів формування, розподілу і використання фінансових ресурсів з метою вирішення поставлених задач. До основних складових частин фінансового планування відноситься: визначення джерел та обсягів мобілізації фінансових ресурсів з метою забезпечення планової діяльності; розробка варіантів розподілу залучених коштів за різними напрямами; запровадження раціонального та ефективного використання одержаних ресурсів. В процесі проведення фінансового планування використовуються різні методи. До основних з них відносяться: нормативний метод; балансовий метод; аналітичний метод; метод прогнозування.Управління фінансами (фінансовий менеджмент) – це діяльність суб’єктів фінансових відносин з метою організації раціонального і ефективного формування, розподілу і використання фінансових ресурсів об’єкту. Управління фінансовим розвитком об’єкту зводиться до таких основних етапів:

• розробки (на основі використання методів фінансового аналізу) можливих способів залучення, розподілу та використання фінансових ресурсів;
• вибору найбільш раціональних шляхів фінансового розвитку об’єкту;
• втілення в життя прийнятих проектів;
• здійснення контролю за реалізацією прийнятих проектів;
• коригування розвитку об’єкту в процесі впровадження фінансових планів.

Управління фінансовими ресурсами країни з боку державних органів здійснюються в різних формах. До основних з них, зокрема відносяться: прийняття законів та затвердження нормативних документів, що регламентують розвиток фінансової діяльності; зміна обсягів грошової та кредитної емісії; коригування відсоткової політики та нормативів створення резервів; зміна обсягів та напрямів капітальних вкладень в економіку; залучення іноземного капіталу та ін.

Фінансовий контроль – це сукупність заходів з організації нагляду за проведенням фінансових операцій об’єктами господарювання, а також перевірки результатів їх діяльності. Нагляд передбачає втручання органів контролю в сам процес формування, розподілу і використання фінансових ресурсів в ході проведення фінансових операцій. Фінансовий контроль включає певні конкретні форми. До них відносяться: бюджетний контроль; банківський контроль; валютний контроль; галузевий (відомчий) контроль;контроль з боку власників підприємства; контроль менеджерів. Бюджетний контроль здійснюється в процесі складання, затвердження і виконання бюджетів всіх рівнів. Він спрямований на проведення операцій з нагляду та перевірки процесів формування доходів і видатків бюджету.

Банківський контроль – це контроль, що здійснюється банківськими установами. Він включає контроль центрального банку країни за операціями комерційних банків, а також ті контрольні функції, що здійснюють комерційні банки по відношенню до підприємств, установ і громадян. Банківський контроль включає як наглядові операції (додержання умов цільового використання кредитів, стан та використання застави), так і перевірку кредитоспроможності та надійності клієнтів.

До валютного контролю відносяться проведення нагляду та перевірки діяльності суб’єктів фінансових відносин з питань залучення, обігу та використання іноземної валюти на території країни. Він включає контроль за надходженням до країни валютних коштів, використання валюти, відтоком валютних коштів за межі країни. Існують загальні засоби (методи), які державі та органам місцевого самоврядування необхідно застосовувати, щоб формувати публічні централізовані фонди коштів — бюджети, з яких згідно з запланованими у актах про бюджет, покривати видатки, що супроводжують їх функціонування:

— імперативного методу, коли держава і органи місцевого самоврядування виражають вольові бажання, обов'язкові для всіх юридичних і фізичних осіб у процесі фінансової діяльності;

— рекомендаційного методу, заснованого на імперативному, коли держава або орган місцевого самоврядування не наказують, а радять виконувати ті чи інші дії. У фінансовій діяльності може застосовуватися і колегіальний метод, коли уповноважені державою і органами місцевого самоврядування на здійснення фінансової діяльності суб'єкти спільно вирішують ці питання. До спеціальних методів фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування належать:

а) формування публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів;

б) розподіл фінансових ресурсів, які створюють публічні фонди коштів;

в) використання цих ресурсів при фінансуванні видатків, що супроводжують кожну дію органів держави та органів місцевого самоврядування.