Читайте также:
|
|
1 Відтворення населення: поняття і сутність. Гіпотеза Т. Мальтуса
2. Концепція демографічного переходу
3. Історичні типи відтворення населення.
4.Показники відтворення населення
Основні терміни теми: відтворення населення, заміщення поколінь, режим відтворення, індекс життєвості, брутто-коефіцієнт, нетто-коефіцієнт, стабільне населення, дійсний коефіцієнт природного приросту, коефіцієнт Лотки, довжина покоління, просте відтворення, звужене відтворення, розширене відтворення, ціна простого відтворення.
Інформаційні матеріали до теми 9
“Відтворення населення в цілому”
1 Відтворення населення: поняття і сутність
Головна особливість населення полягає втому, що, незважаючи на постійні зміни його чисельності і структури, воно зберігається як населення, тобто самовідтворюстия. Відтворення населення - це постійне оновлення його чисельності і структури в процесі зміни поколінь людей через народження і смерті. Сукупність параметрів, що визначають цей процес, називають режимом відтворення населення.
Демографію визначають як науку про закономірності відтворення населення у суспільно-історичній зумовленості цього процесу. Для пояснення зміни типів відтворення сучасна наука використовує концепцію демографічного переходу. Проте, перша спроба оцінити динаміку чисельності населення і відповісти на питання, чи може Земля прогодувати усіх своїх мешканців пов'язана з ім'ям Томаса Мальтуса, що у швидкому зростанні населення вбачав згубні екологічні наслідки.
Томас Роберт Мальтус вивчаючи роботи філософів і економістів попередніх епох дійшов висновку, що люди розмножуються швидше, ніж зростають засоби існування, і що якщо зростання населення нічим не стримувати,, то кожні 25-30 років очевидною, на перший погляд, висновку, що плідність бідняків— головна причина їхнього жалюгідного етану в суспільстві. Свої погляди він анонімно опублікував у 1798 р. у роботі "Дослідженим про закон народонаселення у зв'язку з майбутнім удосконалюванням суспільства». Усього за його життя вийшло 6 видань цієї книги.
Т. Мальтус стверджував, що чисельність населення зростає в геометричній прогресії, у той час як харчові ресурси, необхідні для цього населення, - в арифметичній. Таким чином, рано чи пізно, як повільно би населення не зростало, лінія його росту перетнеться з прямою харчових ресурсів - арифметичною прогресією (на графіку - точка X), див. рис.8.1.
Коли чисельність населення досягне цієї точки, загальмувати його зростання можуть тільки війни, убогість, хвороби і людські негативи, вади (необхідно відзначити, щодо цих способів боротьби зі зростаючим населенням, він ніколи не закликав, як про це досить часто пишуть трактувателі його теорії). В інших виданнях своєї книги Мальтус пропонував інші способи «гальмування» росту чисельності населення: безшлюбність,удівство, пізні шлюби.
Перенаселення в концепції Мальтуса - не тільки лихо людства, але й певне благо, що змушує численних і ледачих від природи робітників через конкуренцію якісно трудитися за невисоку плату.
Теорія Мальтуса з моменту виходу книги стала предметом гострих дискусій - одні критикували автора за не гуманність ідеї. Інші стали його прихильниками, побачивши в ній закон, притаманний будь-якій епосі.
Послідовники Мальтуса в XX ст. - мальтузіанці та неомальтузіанці пояснюють бідність населення не рівнем розвитку продуктивних сил. а «законом природи», а соціально-економічну відсталість країн, що розвиваються, не економічною ситуацією в країні і світі, а винятково надмірним зростанням населення.
Реально ж нині визначають, що помічена тенденція про зростання засобів існування, яке викликає негайне зростання народжуваності, на певному етапі переходить у прямо протилежну ситуацію - підвищення рівня життя веде до зниження народжуваності і не тільки до стабілізації чисельності населення, а на віть до абсолютного її зниження
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 18 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |