Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Приклад.

Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(С)БО 2 "Баланс".

Також зміст балансу визначається:

- формою власності,

- галуззю народного господарства,

- класифікацією господарських коштів.

Зміст бухгалтерського балансу складають такі його характеристики:

• повнота охоплення сукупності всіх господарських процесів підприємства;

• здійснення економічно обґрунтованого групування господарських процесів;

• відображення зв'язків між господарськими явищами з додержанням типової кореспонденції рахунків.

За змістом виділяють баланси:

• сальдові — містять винятково залишки по рахунках і характеризують майновий стан підприємства на певну дату;

• оборотні — баланси, які крім залишків активів і джерел їх утворення на початок і кінець періоду містять дані про їх рух (дебетові і кредитові обороти) за звітний період;

• результатні — баланси доходів і витрат або прибутків і збитків, які дають змогу визначити чистий прибуток (збиток);

•проміжні — баланси, які складаються на будь-яку дату залежно від потреби;

•шахові — баланси, які, крім залишків по рахунках, містять кореспонденції по цих рахунках;

• порівняльні — баланси, в яких порівнюються статті звітного балансу з відповідними статтями балансу за попередній період.

14. Наведіть приклади змін в балансі, зумовлених господарськими операціями.

Кожна господарська операція вносить зміни щонайменше у дві статті балансу.

Приклад.

У господарство залучено нові матеріальні цінності на суму 2тис. грн., які оприбутковано на склад але гроші за них не сплачено.

Суть цієї господарської операції полягає в тому, що на складі

господарства стане більше засобів (матеріалів), тобто актив балансу

збільшиться на суму 2 тис. грн.

Оскільки за матеріали ще не сплачено, то виникає заборгованість перед їх постачальниками. Тобто до господарського обороту залучені чужі кошти (для господарювання позичені джерела). Тому пасив балансу збільшується на 2 тис. грн. Унаслідок цього водночас змінюються суми активу й пасиву балансу.

Господарські операції за характером змін, які вони спричинюють у складі засобів і джерел їх формування, поділяють на чотири типи.

Господарські операції першого типу відображають залучення до господарської діяльності нових засобів господарювання за рахунок нових власних або позичених джерел. Вони призводять до змін в активі й пасиві балансу, одночасно дозволяють розширити склад наявних засобів або збільшити вартісну характеристику засобів та їх джерел.

Господарські операції другого типу відображають вилучення із

господарської діяльності існуючих засобів і джерел їх утворення. Такі

операції призводять до зменшення сум в активі й пасиві балансу

одночасно, а також зменшення оцінки вартісної характеристики.

Приклад.

Постачальникам із розрахункового рахунку господарства для

погашення заборгованості перераховано 1 тис. грн.

Ця господарська операція спричиняє зміни в активі й пасиві балансу

одночасно. Суть її полягає в тому, що на розрахунковому рахунку

господарства залишиться менше коштів, тобто засобів господарювання.

Оскільки кошти перераховуються на сплату боргу постачальникові, то

заборгованість погашається.

Це означає, що з господарського обороту вилучаються чужі джерела на суму 1 тис. грн. Унаслідок цієї господарської операції зумовлюють збільшення одних засобів за функціональною ознакою за рахунок зменшення інших. При цьому загальна сума засобів господарювання залишається незмінною.

Господарські операції третього типу спричиняють зміни складу й структури засобів господарювання. Це найпоширеніший тип господарських операцій.

Приклад.

Із складу у виробництво видані (передані) матеріали вартістю 3тис. грн.

Ця господарська операція спричиняє зміни тільки в активі балансу. Суть

її полягає в тому, що на складі господарства зменшується кількість

матеріалів. Разом з тим збільшується їх кількість у виробництві, тобто у

виробничому процесі.

Господарські операції четвертого типу показують зміни в джерелах

формування господарських засобів. Оскільки усі джерела формування

господарських засобів відображаються у пасиві балансу, то й зміни,

пов'язані з їх станом, не призводять до збільшення або зменшення

загальної суми, а тільки до змін у складі й структурі джерел формування

засобів.

Приклад. Через відсутність коштів на розрахунковому рахунку

заборгованість постачальнику (кредитору) сплачується за рахунок кредиту

банку, що становить 4 тис. грн.

Ця господарська операція викликає зміни тільки в пасиві балансу.

Одержаний у банку кредит - нове джерело утворення господарських засобів, збільшується борг перед банком, що викликає нове залучення позичених (чужих) коштів.

Це найменш поширений тип господарських операцій.

15. Бухгалтерські рахунки, їх призначення і будова.

Рахунки бухгалтерського обліку — це спосіб поточного обліку, контролю та групування за економічно однорідними видами господарських засобів, їх джерел та операцій. Це також накопичувач інформації, яка узагальнюється і використовується для складання різних зведених показників і звітності.

За призначенням та структурою рахунки розрізняють на:

- рахунки для обліку господарських ресурсів і джерел їх формування,

- рахунки для обліку господарських процесів.

Для повного уявлення про облічуваний об'єкт на кожному рахунку перш за все записують початковий стан засобів або їх джерел, що називається початковим залишком або початковим сальдо.

Після цього на рахунках відображають господарські операції, тобто зміни засобів та їх джерел. При цьому збільшення облічуваного об'єкта записують на одній стороні рахунка, а зменшення - на іншій. Маючи інформацію про початковий залишок облічуваного об'єкта та зміни протягом звітного періоду, визначають його залишок на кінець звітного періоду.

Рахунки мають вигляд двосторонніх таблиць, на яких окремо обліковуються збільшення і зменшення об’єктів обліку.

Ліву частину рахунка називають дебетом, праву — кредитом.

Здійснені господарські операції реєструють за дебетом або кредитом рахунка.

Підсумок сум операцій за дебетом рахунка називають дебетовим оборотом, а підсумок сум операцій за кредитом рахунка — кредитовим оборотом.

Кінцевий залишок засобів на рахунку називають кінцевим сальдо, або залишком на кінець періоду.

Умовно всі рахунки бухгалтерського обліку поділяються на активні та пасивні.

16. Схема активного рахунка.

Активні рахунки призначені для обліку активів підприємства (наявності та руху господарських засобів), їх відкривають за статтями активу балансу.

В активних рахунках початковий залишок (сальдо) і всі збільшення реєструють за дебетом рахунка, а всі зменшення — за кредитом.

Оборот - це сума усіх господарських операцій, які протягом деякого часу перебувають на рахунку, якщо по дебету - дебетовий, а якщо по кредиту - кредитовий. Активні рахунки - дебетовий оборот.

Збільшення суми - дебетовий чи кредитовий оборот - це сума, яка надходить на рахунок.

Зменшення суми - це сума, яка вибуває з рахунку.

Сальдо кінцевого залишку - кінцеві результати після операції.

Схема запису на активному рахунку має такий вигляд.

Активний рахунок

Дт Кт

Начальное сальдо (С1) 1 000
З банку 5 000	На зарплату 3 000
За послуги 400	На командировки 500
ОбДт (всього надійшло) 5 400	ОбКт (всього видано) 3 500
Сальдо на конец (С2) 290 000

С2=С1+ОбДт-ОбКт

1 000+5 400-3 500 = 2 900

С2 = 2 900

17. Схема пасивного рахунка.

Пасивні рахунки використовують для руху джерел і формування господарських засобів, їх відкривають для статей балансу, які знаходяться у його пасиві. Рахунки відкривають на початку місяця за показниками балансу і записують на них початкове сальдо.

Оборот - це сума усіх господарських операцій, які протягом деякого часу перебувають на рахунку, якщо по дебету - дебетовий, а якщо по кредиту - кредитовий.

Пасивні рахунки - кредитовий оборот. Початкове та кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. Господарські операції, що призводять до збільшення пасивного рахунка, відображають у його кредиті, а операції, що призводять до зменшення пасивного рахунка, – у дебеті.

Кінцеве сальдо пасивного рахунка обчислюють, додаючи до початкового сальдо суму оборотів за кредитом та віднімаючи суму оборотів за дебетом.

Залишок може бути тільки кредитовим, що означає наявність непогашеної кредиторської заборгованості нашим підприємством.

Збільшення суми - це сума, яка надходить на рахунок.

Зменшення суми - це сума, яка вибуває з рахунку.

Сальдо кінцевого залишку - кінцеві результати після операції.

Пасивний рахунок

Дт Кт

С2 = С1+ОбКт-ОбДт

150 000 + 250 000 - 300 000 = 100 000

18. Чим відрізняється активно-пасивний рахунок від активного і пасивного рахунків?

Активно-пасивні рахунки — бухгалтерські рахунки для обліку розрахункових відносин за активними і пасивними операціями, результатом яких можуть бути як дебетові, так і кредитові залишки (підприємство може опинитися або в ролі боржника, або кредитора). До них відносяться:

- розрахунки з різними дебіторами і кредиторами;

- з покупцями й замовниками;

- внутрівідомчі та внутрігосподарські розрахунки.

У дебеті активно-пасивних рахунків записують вартість наданих послуг, реалізації товарно-матеріальних цінностей, продукції, суми грошових переказів з оплати послуг і цінностей;

У кредиті — вартість одержаних послуг, цінностей, продукції, гроші, що надійшли за відпущені цінності тощо.

Активно-пасивний рахунок відрізняється від активного і пасивного рахунків тим що:

1) Початкове сальдо в активно-пасивних рахунках по взаємних розрахунках може бути або дебетовим, або кредитовим.

2) При дебетовому, початковому залишку записи на дебеті означають збільшення, а на кредиті - зменшення дебіторської заборгованості.

При кредитовому сальдо, навпаки, записи по дебету означають зменшення, а по кредиту - збільшення кредиторської заборгованості.

3) Кінцевий залишок також може бути або дебетовим, або кредитовим.

4) Залежно від характеру активно-пасивного рахунка залишки показуються в балансі в активі (при дебетовому сальдо) або у пасиві (при кредитовому сальдо).

До активно-пасивних розрахункових рахунків належать синтетичні розрахункові рахунки, в яких частина аналітичних рахунків - активна, а частина - пасивна. Прикладом може бути рахунок "Розрахунки за товари, роботи, послуги". Цей рахунок має одночасно два залишки -дебетовий і кредитовий.

19. Метод подвійного запису.

Подвійний запис - це запис, що ведеться на двох рахунках. Усі господарські операції на бухгалтерських рахунках відображаються за допомогою методу подвійного запису. Суть його полягає в тому, що кожна господарська операція відображається на рахунках двічі - по дебету одного і по кредиту іншого, причому завжди в рівних сумах. Наприклад, якщо бюджетна установа отримує готівку в банку, то в результаті такої операції грошей в касі стає більше, а на поточному рахунку — менше.

Кожна операція викликає зміни у двох видах активів, або у двох видах джерел, або в одному виді активів (і в тому самому розмірі) та відповідному виді джерел засобів чи коштів.

Механізм дії подвійного запису полягає в одночасному відображенні кожної господарської операції в дебеті одного рахунку і в кредиті другого в однакових сумах.

Запис одної суми на двох рахунках — на одному за дебетом, а на другому за кредитом, називається кореспонденцією рахунків, або бухгалтерським проведенням, а задіяні рахунки — кореспондуючими.

Запис господарській операції та її суми на рахунках має назву рахункової формули. Вони поділяються на:

- прості (коли один рахунок Дт а інший Кт),

- складні (один рахунок дебетують і декілька кредитують, або навпаки).

Для виконання рахункової формули необхідно розв’язати такі питання:

1. З’ясувати економічний зміст операцій

2. Назвати кореспонденцію

3. Дати характеристику рахунків по відношенню до балансу

4. Написати зміст рахункової формули

Для забезпечення управління і контролю необхідною інформацією виникає потреба в облікових даних різного ступеня деталізації. В одних випадках це загальні показники, а в інших деталізовані конкретні показники.

20. Рахунки синтетичного і аналітичного обліку.

За ступенем узагальнення господарських засобів рахунки поділяються на:

- синтетичні,

- аналітичні.

Синтетичні рахунки Б.О. - призначено для отримання узагальненої (об'єднаної) інформації, вони групують ресурси підприємства, джерела їхнього утворення в узагальненому грошовому вимірюванні за економічно-однаковими ознаками. Наприклад синтетичних рахунків: «Основні засоби», «Готова продукція», «Розрахунки з постачальниками».

Для більшої деталізації синтетичний облік вводять субрахунки, - це рахунки, які є уособленим групуванням аналітичних рахунків у межах відповідних синтетичних рахунків.

Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку (на кожний вид активів і пасивів відкривається окремий рахунок), субрахунки рахунками другого порядку, аналітичні рахунки третього, четвертого, п’ятого і т.д.

Аналітичні рахунки мають докладнішу інформацію, ніж синтетичні. На основі аналітичних рахунків будується аналітичний облік, в якому сконцентровано до дрібниць виважену інформацію про наявність та рух необоротних і оборотних активів, власного капіталу і зобов'язань за їхніми видами. Прикладом може бути оборотна відомість до субрахунка № 203 «Паливо» синтетичного рахунка № 20 «Виробничі запаси».

Наприклад, якщо дані синтетичного рахунка містять суму кредиторської заборгованості, їхнє виникнення та погашення, то аналітичний облік дає інформацію щодо конкретних постачальників і стан розрахунків з кожним із них.

Між синтетичними і аналітичними рахунками існує постійний взаємозв'язок. Те, що відображене на синтетичних рахунках, має бути відображене й на аналітичних. Тому сума аналітичних рахунків повинен дорівнювати сумі відповідного синтетичного рахунку.

21. Етапи побудови бухгалтерського обліку.

Б.О. будується з трьох етапів:

1) Первинний облік – це спостереження господарських операцій, їх вимір та запис у бухгалтерських документах.

2) Поточний облік – це відображення господарських операцій на рахунках синтетичного та аналітичного обліку. Показників документів реєструється у реєстрах Б.О.

3) Підсумковий – балансове узагальнення облікової інформації та складання форми звітності.

У кінці кожного місяця інформацію поточного обліку узагальнюють для того, щоб перейти до складання балансу.

22. Класифікація рахунків за економічним змістом.

Класифікація рахунків за економічним змістом дає можливість встановити, які рахунки слід застосовувати для обліку певного об’єкта, дозволяє визначити систему рахунків, які необхідно використовувати на підприємствах тієї чи іншої галузі.

Класифікація рахунків за економічним змістом:

1. Рахунки для обліку господарських засобів (майна):

- необоротні засоби,

- рахунки запасів,

- рахунки грошових коштів.

2. Рахунки для обліку джерел утворення господарських засобів:

- рахунки власних джерел,

- рахунки залучених джерел.

3. Рахунки для обліку господарських процесів та їх результатів:

- рахунки процесу придбання,

- рахунки процесу виробництва,

- рахунки процесу реалізації.

4. Рахунки обліку операцій, які не відображені в балансі (позабалансові рахунки).

23. Класифікація рахунків за своїм призначенням та будовою.

За призначенням та будовою рахунки можуть бути:

- матеріальними,

- грошовими,

- розрахунковими,

- фондові рахунки,

- регулюючі рахунки (контрарні, що зменшують залишок рахунків).

24. Контрарні рахунки, їх характеристика і призначення.

Контрарні рахунки - це регулюючі рахунки бухгалтерського обліку. Їх показники використовуються для регулювання оцінки об'єктів обліку, які відображені в інших рахунках. Контрарні рахунки зменшують оцінку залишків активів або їх джерел, що обліковуються, на відповідних основних рахунках (що регулюються). До контрактивних рахунків належать «Знос Основних Засибів».

Вони поділяються на:

- контрактивні (тобто протиставлені активним рахункам)

- контрпасивні (тобто протиставлені пасивним рахункам).

Кантрактивні рахунки знаходяться навпроти активу, тобто в пасиві, а основні рахунки, які вони регулюють – активні. Найбільш розповсюджений рахунок 13, який регулює залишок по рахунку 10,11,12.

Контпасивні розміщені навпроти пасиву, тобто в активі, а основні рахунки, які в ньому регулюються в пасиві (контпасивний рахунок 46 регулює рахунок 40)

25. Плани рахунків бухгалтерського обліку, їх використання.

План рахунків бухгалтерського обліку - систематизований перелік рахунків, який забезпечує групування необхідної інформації про господарську діяльність підприємств, визначає побудову всієї системи бухгалтерського обліку з метою одержання необхідних даних для управління, контролю і звітності.

План рахунків та інструкцію щодо його застосування розробляє Міністерство фінансів.

На сьогодні в Україні використовують 4 плани рахунків:

- План рахунків Б.О. підприємств і організацій,

- Бюджетні установи обліку,

- План рахунків бухгалтерського обліку НБУ,

- План рахунків Б.О. комерційних банків України.

План рахунків є документом, обов'язковим для всіх підприємств й організацій.

Структура Плану рахунків відповідає структурі фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати).

План рахунків побудований за десятковою системою. Усі рахунки поділяються на десять класів, кожен рахунок може мати субрахунки в межах 10.

Першою цифрою коду є клас рахунка, другою — номер синтетичного рахунка (в цьому класі), третьою — номер субрахунка.

У практичній діяльності застосовуються щонайменше двозначні коди. Для забалансових рахунків встановлено коди за тим самим принципом.

Рахунки класів 0—7 є обов'язковими для всіх підприємств.

26. Зміст діючого в Україні Плану рахунків бухгалтерського обліку підприємств і організацій.

Зміст розділів діючого нині в Україні Плану рахунків підприємств і організацій:

Клас 1 "Необоротні активи" включає рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

Клас 2 "Запаси" об'єднує рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, призначених для обробки, переробки, використання у виробництві та для господарських потреб, а також малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Клас 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" охоплює рахунки для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті в касах, на поточних рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Клас 4 "Власний капітал та забезпечення зобов'язань" включає рахунки для узагальнення інформації про стан та рух коштів різновидностей власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Клас 5 "Довгострокові зобов'язання" об'єднує рахунки для обліку та узагальнення даних заборгованості підприємства банкам за отримані від них кредити.

Клас 6 "Поточні зобов'язання" охоплює рахунки для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання щодо короткострокових кредитів банків та виданих векселів, розрахунків з постачальниками та підрядниками, за податками і платежами, страхуванням, з оплати праці.

Клас 7 "Доходи і результати діяльності" включає рахунки, призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Тут відображають валові фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Клас 8 "Витрати за елементами" об'єднує рахунки для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного року за елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Інформація за цими рахунками необхідна для складання макроекономічних показників, зокрема показника валового внутрішнього продукту (ВВП).

Клас 9 "Витрати діяльності" охоплює рахунки, які застосовують для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності підприємства та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків.

Клас 0 "Позабалансові рахунки" включає рахунки, призначені для обліку майна і зобов'язань, які не підлягають відображенню у балансі.

27. Взаємозв’язок плану рахунків з формами звітності.

Однією з особливостей Плану рахунків є його тісний взаємозв’язок з формами фінансової звітності (Балансу, Звіту про фінансові результати). Наприклад, Баланс складається виходячи з залишків на рахунках 1 – 6 класів Плану рахунків.

Правильне використання Плану рахунків спрощує процес складання фінансової звітності.

Зв’язок між статтями Балансу та рахунками Плану рахунків, який було встановлено на основі вимог ПБО 2 до змісту окремих статей Балансу та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Взаємозв’язок між статтями Балансу та рахунками Плану рахунків