Читайте также:
|
Тема «Територія та інші простори у міжнародному праві» є важливою для формування загального уявлення студентів щодо розподілу різноманітних просторів земної поверхні, а також космосу за ознакою їхньої приналежності та того правового режиму, який діє щодо них. Для вдалої підготовки до семінарського заняття корисним є звернення до атласу задля ознайомлення із географічним розташуванням тих чи інших територій, що будуть згадуватися протягом заняття.
Починати розгляд теми необхідно із питання території у її загальному значенні. Слід визначитись із тим, які саме простори входять до поняття території у міжнародному праві.
Класифікацію територій можна проводити за різними критеріями, однак, безсумнівно, основним критерієм такої класифікації у міжнародному праві виступає правовий режим. Відповідь на питання щодо того, що являє собою правовий режим територій дозволяє, перш за все, відповісти на питання про те, норми якої правової системи: міжнародного права чи внутрішньодержавного права, діють щодо неї, хоча звісно поняття правового режиму є ширшим та включає ще й інші характеристики. У різних джерелах з міжнародного права можна знайти дещо відмінні класифікації за цим критерієм та у цілому вони зводяться до розподілу територій на державні, міжнародні, зі змішаним правовим режимом.
Окремо розглядаються території зі спеціальним правовим режимом, як-то: демілітаризовані та нейтралізовані. Потрібно розуміти, що до цих територій можуть відноситися як державні, так і міжнародні територій, а також ті територій, щодо яких діє змішаний правовий режим.
Починати розгляд класифікації, звісно, необхідно із державної території та її складових. Особливу увагу слід приділити питанню розрізнення острову, що є невід’ємною частиною території держави, та скелі, яка державною територією не вважається, а отже, не впливає на делімітацію морських просторів. У цьому контексті варто проаналізувати ситуацію, що склалася через спір між Україною та Румунією щодо острова Зміїний, та вміти пояснити сутність рішення Міжнародного Суду ООН щодо нього, яке було прийняте у 2009 р.
Стосовно державної території важливо також розуміти, що мається на увазі під терміном «умовна державна територія», та знати різницю між правовим режимом так званих абсолютних та відносних умовних державних територій.
Поряд із питанням державної територій необхідно приділити увагу питанню державних кордонів, вміти навести їхнє визначення, перелічити різні види та способи встановлення. Договори щодо державних кордонів користуються підвищеною стабільністю, що відповідає одному з основних принципів міжнародного права щодо непорушності державних кордонів. У цьому зв’язку необхідно знати складові таких договорів, умови та підстави їхнього змінення. Й нарешті, слід розуміти особливості режиму прикордонних районів та зон, що, як правило, встановлюються впродовж державних кордонів.
Переходячи до розгляду територій із міжнародно-правовим режимом, потрібно знати їхній перелік та ті джерела міжнародного права, що закріплюють їхній статус. Особливу увагу слід приділити правовому режиму відкритого моря та тим «свободам», які діють щодо нього.
До територій із міжнародно-правовим режимом відноситься також Антарктика. Необхідно розуміти, яким саме причинам вона завдячує своїм статусом, знати його характеристику. Потрібно ознайомитись із Вашингтонським договором про Антарктику 1959 р. та розуміти із чого складається так звана система Договору про Антарктику. Серед її складових однією з найбільш важливих є Мадридський протокол 1991 р. Студенти мають осягнути його значення для збереження природних ресурсів Антарктики, знати часові межі його дії та розуміти можливі наслідки його припинення.
Питання щодо наявності територій із змішаним правовим режимом є дискусійним у науці міжнародного права, адже не всі вчені погоджуються із їх виокремленням. Однак важко заперечити наявність територій, щодо яких одночасно діють як норми національного, так і норми міжнародного права. При підготовці до заняття необхідно знати їхній перелік та просторові межі, а також вміти описати прояв змішаного правового режиму щодо них.
Серед цих територій на окрему увагу заслуговують міжнародні ріки та міжнародні протоки, адже деякі з них мають безпосереднє відношення до України. Мова йде про Дунай та чорноморські протоки Босфор та Дарданелли. Необхідно знати особливості їхнього правового режиму згідно із Конвенцію про режим судноплавства по Дунаю 1948 р. та Конвенцією про режим (Чорноморських) проток 1936 р.
На завершення теми, потрібно приділити увагу питанням правового режиму Арктики. Він являє одну з найбільш серйозних проблем у міжнародному праві, адже правовий режим Арктики та секторальний принцип її розподілу чітко не визначені у жодному міжнародному договорі, що спричинює гострі дискусії неарктичних та деяких арктичних держав та їхні вимоги щодо встановлення більш справедливого режиму доступу до природних ресурсів цього регіону.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 112 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |