Читайте также:
|
|
В кожній з цих складових можуть бути елементи узагальнення. На закріплення матеріалу не слід шкодувати часу. В середньому на цей етап уроку відводиться 15 хв. Важливо забезпечити максимальний вияв самостійності учнів. Для цього створюють різні ситуації щодо застосування знань, нові знання розглядаються в різних аспектах. Під час закріплення подаються до конкретизації та узагальнення, порівняння, класифікації, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків. На етапі закріплення застосовуються знання під час фронтального ииконання різного роду навчальних завдань (під безпосереднім керівництвом учителя) та самостійної роботи. При визначенні змісту повторення треба враховувати вимоги до знань, умінь і навичок на кінець навчання в кожному класі.
Інструктаж учнів щодо виконання домашнього завдання розпочинається з оголошення його змісту. Це короткий, але важливий момент уроку, що пов'язує класну і домашню роботи школярів. Тому завдання додому треба давати своєчасно (необов'язково в кінці уроку) і зосереджувати на ньому увагу всіх учнів. Іноді доцільно робити це і в середині уроку, наприклад, одночасно з оголошенням самостійного завдання на уроці. Інструктуючи, необхідно чітко зазначити: а) що треба прочитати (вивчити чи переглянути) перед розв'язуванням задач, прикладів; б) як виконувати завдання: усно чи письмово; в) як розв'язувати задачу: числовим виразом чи окремими діями.
Підбиття підсумків уроку — найкоротший етап уроку. За цей час треба розв'язати три завдання: стисло поінформувати, про що дізналися учні на уроці, які знання здобули; зазначити, чи досягнуто поставленої мети; оцінити роботу окремих учнів, працю всього класу.
Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи з математики
![]() | ||||
![]() | ||||
![]() |
Перевірка та оцінка знань
Об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з математики є знання, уміння та навички, засвоєння яких передбачено програмою з математики для початкової школи, здатність застосовувати вивчений матеріал під час розв’язування завдань.
Знання, уміння і навички учнів з математики перевіряються в усній або письмовій формі.
Під час перевірки математичних знань слід розрізняти грубі і негрубі помилки.
До грубих помилок належать:
- обчислювальні помилки в завданнях;
- помилки у визначенні порядку виконання арифметичних дій;
- неправильне розв'язання задачі (пропуск дій (дії)), неправильний добір дій (дії), зайві дії);
- незакінчене розв'язання задачі чи прикладу;
- невиконане завдання (учень не приступив до його виконання);
- незнання або неправильне застосування властивостей, правил, алгоритмів, існуючих залежностей, які лежать в основі завдань чи використовуються в ході їх виконання;
- невідповідність пояснювального тексту, відповіді на завдання, назви величин виконаним діям та отриманим результатам;
- невідповідність виконаних вимірювань та геометричних побудов даним параметрам завдання.
Негрубими помилками є:
- нераціональні прийоми обчислення, якщо ставилась вимога скористатися такими прийомами;
- неправильна побудова чи постановка запитань до дій (дії) під час розв'язання задачі;
- неправильне чи неграмотне стилістично або за змістом формулювання відповіді задачі;
- неправильне списування даних (чисел, знаків) задачі з правильним її розв’язанням;
- не закінчене (не доведене) до логічного кінця перетворення;
- помилки у записах математичних термінів, символів;
- відсутність відповіді у завданні або помилки в записі відповіді.
Дві негрубі помилки вважають за одну грубу помилку.
Охайні виправлення є недоліками роботи.
Тривалість виконання перевірних письмових робіт: у 2-му класі початкової школи: І семестр – до 20 хв, II семестр – до 30 хв; 3 – 4-й класи – до 35 хв. За цей час учням треба встигнути не лише повністю виконати роботу, а й перевірити її.
Письмова перевірка знань, умінь і навичок учнів
з математики
Вимоги до оцінювання письмових робіт з математики: правильність виконаної роботи та її обсяг.
Оцінювання письмових робіт з математики
Рівні навчальних досягнень учнів | Бали | Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів |
І Початковий | Учень (учениця) виконує роботу частково; допускає у роботі 9 і більше помилок; | |
Учень (учениця) допускає у роботі 8 грубих помилок або правильно виконує 1/3 запропонованих завдань; 7 грубих та 2 негрубих; 6 грубих та 3-4 негрубих; | ||
Учень (учениця) допускає у роботі 7 грубих помилок; 6 грубих та 2 негрубих; 5 грубих та 3-4 негрубих; | ||
II Середній | Учень (учениця) допускає у роботі 6 грубих помилок; 5 грубих та 2 негрубих; 4 грубих та 3 – 4 негрубих; | |
Учень (учениця) допускає у роботі 5 грубих помилок або правильно виконує ½ запропонованих завдань; 4 грубих та 1-2 негрубих; 3 грубі та 3-4 негрубі помилки; | ||
Учень (учениця) допускає у роботі 4 грубі помилки; 3 грубі та 2-3 негрубі; 2 грубі та 4 негрубі помилки; | ||
III Достатній | Учень (учениця) допускає у роботі 3 грубі помилки; 1 грубу і 3-4 негрубі помилки; 2 грубі і 2 негрубі помилки; | |
Учень (учениця) допускає у роботі 2 грубі помилки або правильно виконує 2/3 запропонованих завдань; 1 груба і 2 негрубі помилки; | ||
Учень (учениця) допускає у роботі 1 грубу помилку; 2 негрубі помилки | ||
IV Високий | Учень (учениця) допускає у роботі 1 негрубу помилку, або 2-3 виправлення; | |
У роботі -1-2 виправлення; | ||
Робота в повному обсязі виконана правильно і охайно; |
Усна перевірка знань, умінь і навичок учнів
з математики
Орієнтовними вимогами до оцінювання усної перевірки результатів навчання учнів є якість знань та умінь – повнота і глибина, конкретність і узагальненість, правильність, системність та систематичність, усвідомленість та автоматизація; культура мовлення – послідовність викладу матеріалу, правильне вживання термінів, повнота у формулюванні висновків, згорнутість та розгорнутість і т.п.); суб'єктивні якості – самостійність, активність, швидкість, оперативність, гнучкість та міцність.
Усні відповіді учнів на уроках математики оцінюються вчителем за
12-бальною шкалою за такими вимогами:
Рівні навчальних досягнень учнів | Бали | Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів |
І Початковий | Учень (учениця) розпізнає математичні об'єкти (приклади, вирази, задачі, геометричні фігури, величини тощо), може виділити їх серед інших, називає окремі суттєві ознаки запропонованих математичних об'єктів; відповідь його (її) фрагментарна; за допомогою вчителя виконує найпростіші математичні завдання; | |
Учень (учениця) вміє пригадати раніше вивчений матеріал в результаті його безпосереднього сприймання; розв'язує математичні завдання з допомогою вчителя; застосовує знання за зразком; уміє наводити приклади за аналогією, за підказкою вчителя; | ||
Учень (учениця) розпізнає та відтворює інформацію в конкретній ситуації; усвідомлює математичні закономірності в результаті виконання значної кількості аналогічних практичних вправ; уміє розв'язувати однотипні завдання, допускає помилки під час одночасного виконання прямих і обернених дій; | ||
ІІ Середній | Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, ілюструє визначення математичних понять прикладами з підручника; виконує математичні завдання в межах вивченого матеріалу за відомими йому (їй) алгоритмами з частковою допомогою вчителя; правильно розв'язує більшість математичних завдань; не вміє пояснити свої дії (наприклад, прийом обчислення); | |
Учень (учениця) вміє пояснити теоретичні поняття за допомогою схем та таблиць; має повні знання, вміє визначити всі ознаки поняття та їх зв'язки одне з одним; уміє самостійно відтворити навчальний матеріал або його частини без опори на зовнішні ознаки; уміє порівнювати явища та факти за однією ознакою; | ||
Учень (учениця) вміє перевести математичні символи у вербальні; уміє розгорнуто пояснити способи виконання практичних дій; уміє переносити знання і вміння в знайомих і незнайомих ситуаціях у рамках вивченого, тобто в межах певного виду завдань; уміє порівнювати математичні явища та факти за кількома ознаками; | ||
III Достатній | Учень (учениця) застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; виправляє помилки, на які вказує йому (їй) вчитель; пояснює та обґрунтовує математичні твердження й способи виконання завдань; доходить самостійних висновків на основі індуктивного шляху вивчення нового матеріалу; | |
Учень (учениця) володіє глибиною знань, уміє визначати суттєві ознаки того чи іншого поняття; усвідомлює математичні поняття, факти та закономірності, які виражені різними засобами (таблицями, схемами, узагальненими записами тощо); уміє швидко й оперативно виправити власні помилки та їх обґрунтувати; | ||
Учень (учениця) усвідомлює суттєві і несуттєві зв'язки між знаннями, розуміє способи і принципи отримання знань; уміє застосовувати інформацію в нових умовах без підказки вчителя; уміє згорнуто пояснити основний зміст математичних понять чи способів практичних дій; усвідомлює та вміє визначати елементи, які складають зміст того чи іншого факту, явища; узагальнює сюжетні й абстрактні задачі; | ||
IV Високий | Учень (учениця) володіє міцними знаннями, вміє оперативно їх відтворювати в різних ситуаціях; уміло користується математичною термінологією; використовує набуті знання і вміння під час розв'язування завдань творчого характеру; пропонує нові шляхи розв'язання математичних задач; правильно висловлює математичні міркування та обґрунтовує їх, згорнуто та компактно висловлює свої знання; володіє варіативністю способів застосування знань; володіє навичками самоконтролю; | |
Учень (учениця) вміє називати різні варіативні ситуації, в яких можна застосовувати те чи інше знання, вміння; уміє будувати логічні алгоритми виконання математичних завдань; уміє класифікувати конкретні явища за кількома ознаками, доходити певних висновків; | ||
Учень (учениця) вміє самостійно сконструювати кілька способів розв'язання однієї й тієї ж задачі або розробити нестандартний підхід до розв'язування подібних задач; уміє швидко вибрати потрібний спосіб діяльності із кількох відомих; уміє творчо переробляти інформацію, в результаті чого складати загальний план дій; володіє дедуктивними навичками осмислення навчального матеріалу; |
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 108 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |