Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Прикладна лінгвістика як окрема галузь мовознавства. Дефініції, ключові поняття та категорії. Зв’язок з іншими науками.

Читайте также:
  1. Quot;Поняття особистості визначає людського індивіда як члена суспільства, узагальнює інтегровані в ньому соціально значимі риси" (І. С.Кон).
  2. Адміністративно-процесуальне право як самостійна галузь права.
  3. Аудиторський ризик: поняття, оцінка та залежність від аудиторських доказів.
  4. Банківське право України: поняття , предмет регулювання, джерела і система
  5. Билет 2. Место дошкольной педагогики в системе педагогических наук, ее связь с другими науками.
  6. Билет 3. Отраслевое деление педагогического знания и его связь с другими науками.
  7. Биология как наука, ее достижения, связи с другими науками. Методы изучения живых объектов. Роль биологии в жизни и практической деятельности человека.
  8. Біогеографія, її зв’язок з іншими науками та практичне застосування
  9. В поняття норми і «якості виробів» входять і модна новизна їх, і сучасність матеріалів, і рівень промислового виготовлення.
  10. В статті 55 Господарського кодексу України визначено поняття суб’єкта господарювання та їх класифікація

 

1. Лінгвістика як наука. Система лінгвістичних дисциплін і напрямків.

2. Теоретична і прикладна (практична) лінгвістика. Задачі і напрямки прикладної лінгвістики.

3. Зв'язок лінгвістики з іншими науками ‑ природничими і гуманітарними.

4. Зв'язок лінгвістики з інформатикою.

I. Лінгвістика як наука. Лінгвістика (мовознавство) ‑ це наука про природну людську мову взагалі і про всі мови світу як індивідуальних її представникі».

Як будь-яка наука, мовознавство виникло в зв'язку з практичними потребами людей. Вважається, що „паростки” лінгвістики з'явилися з появою писемності ‑ 2-3 тис. років до н.е. на ДавньомуСході. Першим практичним лінгвістичним результатом були примітивні словники (Месопотамія), а теоретичним - граматики санскриту (Індія, 5 ст. до н.е.). У Давній Греції мова розглядалася з теоретичної точки зору в тісному зв'язку з логічним мисленням (Аристотель). Саме ж мовознавство оформилося як наука лише в 17 -18 століттях (Гумбольдт), що обумовлено її величезною складністю і браком знань про мову - об'єкту цієї науки. У Х1Х-ХХ ст. відзначається підйом в області мовознавства. Ф.Де Соссюр розробляє структурну лінгвістику. Б.Де Куртене вивчає фонетику і фонологію. Термін «Прикладна лінгвістика» з'явився лише в 20-х м м XX століття з розквітом технічних засобів.

Поступово лінгвістика розвилася у складну і розгалужену систему дисциплін як теоретичного, так і прикладного характеру. Приведемо деякі з них у спрощеному вигляді.

Система основних лінгвістичних дисциплін [3]:

1. Загальне мовознавство - вивчає властивості мови взагалі, загальні елементи мови.

2. Описове мовознавство - вивчає сучасні мови, їхню структуру в даний час.

3. Діалектологія - вивчає місцеві територіальні різновиди однієї мови.

4. Порівняльно-історичне мовознавство (компаративістика).

5. Типологія (універсалізм) - порівняльне вивчення структурних і функціональних властивостей мов з погляду деяких обраних спільних рис.

6. Ареальна лінгвістика - досліджує поширення мовних явищ, виявляє ареали мов.

7. Польова лінгвістика - спостерігає за мовою чи діалектом у безпосередньому середовищі носія мови.

8. Дешифрування - досліджує тексти на незнайомому коді (мові) для одержання інформації.

9. Інтернаціональна лінгвістика - вивчає міжнародні мови як засіб спілкування між людьми.

10. Паралінгвістика - вивчає немовні засоби в мові.

11. Етнолінгвістика - вивчає мову у її відношенні до культури народу.

12. Психолінгвістика - пов'язана з вивченням мови, з точки зору мовоутворення.

13. Соціолінгвістика - вивчає роль мови в суспільстві, вплив суспільства на мову.

14. Прикладна лінгвістика – до її складу входять математична лінгвістика (структурна), комп'ютерна лінгвістика (машинний переклад, мови програмування, лінгвістичні основи інформатики, інформаційний пошук), лінгводидактика (навчання мові) та ін.

 

П. Теоретична і прикладна лінгвістика. Одним з найважливіших напрямків розвитку теоретичної лінгвістики є прикладна лінгвістика, тобто реалізація традиційних лінгвістичних задач на практиці. Прикладна лінгвістика також займається розробкою методів рішення практичних задач, пов'язаних з використанням мови.

Прикладні сфери мовознавства здавна відрізнялися широкою різноманітністю. Найбільш прадавні з них - письмо (графіка), методика навчання рідній й нерідній мовам, лексикографія. Надалі з'явилися переклад, дешифрування, орфографія, транслітерація, розробка термінології. Один із традиційних напрямків прикладної лінгвістики - участь у мовній політиці держави. Мовна політика включає:

1) розробку алфавіту, принципів орфографії, ліквідацію неосвіченості;

2) вибір і встановлення державної мови;

3) визначення положення інших мов стосовно мови державної;

4) розробку, уніфікацію й стандартизацію національної термінології;

5) питання найменування й перейменування (міст, вулиць, площ).

Одночасно з розвитком і вдосконалюванням класичних прикладних областей мовознавства в другій половині XX в. намітився й визначився ряд нових напрямків прикладної лінгвістики. Ці напрямки являють собою логічне продовження історичного розвитку прикладної лінгвістики на новому етапі, обумовленому сучасної науково-технічною революцією, що характеризується зміцненням взаємозв'язки суспільних, природніх і технічних наук.

У цілому прикладні аспекти лінгвістичного забезпечення різноманітних сфер людської діяльності зводяться насамперед до однієї загальної проблеми - проблеми обробки інформації, що функціонує в суспільстві. Це й текстова інформація в її письмовому вигляді, і усне мовлення як найбільш звичний спосіб комунікації. Особлива роль мовознавства у вирішенні практичних проблем і потреб суспільства визначається самою сутністю природної людської мови, що є унікальним засобом зберігання й передачі інформації.

Актуальні практичні проблеми й потреби суспільства - це впровадження у виробництво верстатів і приладів, керованих голосом оператора, систем автоматизованого пошуку й обробки інформації на різних мовах, удосконалювання організації зв'язки (телефонної, радіозв'язку та ін.), використання фонетичних даних при лікуванні порушень мовлення й слуху.

Прикладна лінгвістика виникла в результаті гострої потреби знати, що таке мова в дії, у комунікації, оскільки теоретична лінгвістика вивчала переважно мову в його стані, у системі. При цьому вона довго цуралася свого споріднення з науково-технічною й діловою прозою. Не було описів, моделей, орієнтованих на властиво прикладні завдання. Нарешті, в 70-х роках XX в. учені дійшли висновку, що вирішення багатьох прикладних проблем не може бути чисто лінгвістичним, а лежить на зовсім інших шляхах, на шляхах моделювання поведінки й мислення людини, семантики, синтезу формальних і семантичних засобів мови. Так з'явилася одна з найважливіших міжгалузевих фундаментальних проблем прикладної спрямованості- проблема моделювання знань.

Моделювання знань останнім часом виявилося сферою додатків різних наук: логіки, лінгвістики, математики, психології, кібернетики. Причина такого загального інтересу до цієї проблеми одна - створення автоматичних систем штучного інтелекту. У той же час знання нам дані в мові й через мову. Знання існують як у текстах спонтанного мовлення (монолог, діалог, репліки в різних ситуаціях), так і в письмових текстах (пам'ятники прадавньої писемності, художня література, наукова й технічна література). Через мову ми передаємо свої знання від покоління до покоління. Мова, таким чином, виступає й. як форма зберігання знань, і як засіб і спосіб їх передачі.

У той же час питання про те, як вирішувати ту або інше конкретне прикладне завдання в сфері технічної й ділової комунікації, визначається саме тем, наскільки детально описані тексти цих документів, їх структура, граматика, лексика, семантика, чи є термінологічний словник, чи виявлена статистична структура тексту, чи побудовані семантичні представлення для текстів цього типу.

Отже, визначимо коло основних задач прикладної лінгвістики [4,6]:

1. Переклад з/на іноземну мову.

2. Навчання іноземній мові (методики навчання), лингводидакгика.

3. Комунікація за допомогою технічних засобів.

4. Створення штучних мов.

5. Інформаційний пошук.

6. Анотування і реферування текстів.

7.Укладання словників (практична лексикографія).

8. Упорядкування, стандартизація й уніфікація науково-технічної термінології.

9. Організація бібліографічної інформації.

10. Ефективний типографський набір.

11. Транскрибування усного мовлення.

У наш час упровадження нових інформаційних технологій в усі сфери людського спілкування прикладна лінгвістика розвивається у напрямку автоматизації основних задач, а саме:

1. Машинний переклад + машинні словники.

2. Комп'ютерна лінгводидактика.

3. Комп'ютерна лінгвістика (усі додатки лінгвістики в комп'ютерних середовищах).

4. Математична лінгвістика (розробка формальних моделей мов).

5. Автоматична обробка природних мов:

а) розпізнавання і синтез мови,

б) автоматизація інформаційних робіт,

в) автоматичні системи інформаційного пошуку,

г) квантитивна лінгвістика (частотний аналіз текстів).

Ш. Зв’язок лінгвістики з іншими науками. Лінгвістика - складна багатопланова наука, що стикається з багатьма науками, і навіть з'явилися лінгвістичні напрямки на стику тих чи інших наук, що активно розвиваються за рахунок нових теоретичних і практичних додатків [2,4,6].

Багато теоретичних понять і методи дослідження й аналізу, що з'явилися серед гуманітарних наук уперше в структурній, математичній і прикладній лінгвістиці, сьогодні усе більш активно проникають у літературознавство, бібліотекознавство, історію, етнографію, психологію, документоведение. У різних гуманітарних науках багато загального й у спрямованості автоматизації досліджень.

Автоматизація наукових досліджень у гуманітарних науках повинна йти насамперед по лінії створення більших банків зберігання документальних і фактографічних даних. Такий тип автоматизації продиктований насамперед характером основних інформаційних потреб фахівців з гуманітарних наук.

Якого роду довідки найчастіше потрібні науковцеві-гуманітарієві? По-перше, це запити библиотечно-бібліографічного типу: знайти й видати всю вітчизняну й закордонну літературу (книги, статті, тези конференцій, хронікальні замітки) по окремому питанню. Наприклад, археологові потрібна література про скроневі прикраси певного виду, етнографові — про типи господарських будівель у Північній Європі, лінгвістові — про сполучуваність морфем.

По-друге, в археології, історії, етнографії антропології, джерелознавстві, мовознавстві в ході дослідження найчастіше буває потрібно зробити добір як опублікованих, так і неопублікованих джерел, що містять матеріали того або іншого типу. Робота ця, як правило, украй трудомістка. Археологові потрібно, наприклад, зібрати всі конкретні описи предметів текстильної кераміки, етнографові — відшукати всі джерела, що містять опис знарядь рибальства в Східній Європі, філологові — усі житія з різних описів рукописів і всі книги, що містять публікацію таких пам'ятників; усі текстові джерела, що відбивають, наприклад, конфессионально-оповідальний тип українських текстів XVI в, історикові — усі роботи про торгівлю російських монастирів в XVI-XVII вв. Добір джерел у фундаментальних гуманітарних дослідженнях не знає ні хронологічних, ні географічних, ні язикових границь.

По-третє, перед дослідником-гуманітарієм коштує завдання відбору із джерел «своїх» фактів з моря іншого матеріалу. Так, наприклад, археологові з величезної кількості виробів з кераміки, зібраних в XIX-XX вв., потрібно відібрати тільки об'єкти «свого» розгляду, наприклад, керамікові саме з відбитками тканини, етнографові — відомості про дерев'яну посуду, філологові-слова із суфіксом -ость або дієслова минулого часу. В археології, етнографії, антропології, частково в лінгвістиці безліч даних, конкретних фактів, отриманих у поле, в експедиціях, зберігається звичайно в не-опублікованому виді — в архівах, фондах музеїв, інститутів, вузів, у ручних описах і картотеках.

Особливе значення набувають обкреслені вище проблеми в міждисциплінарних, комплексних дослідженнях. Так, наприклад, сучасна історична географія оперує одночасно фактами з фізичної й економічної географії, археології, історії, етнографії, демографії. Фахівцеві з теорії етногенезу й етнічної історії потрібні відомості з археології, антропології, мовознавства, джерелознавства, палеозоології, палеоботаніки, музикознавства, фольклористики.

Нарешті, перед дослідником в області гуманітарних наук постає завдання систематизації зібраного матеріалу. При цьому для більшості гуманітарних досліджень, як правило, буває потрібна класифікація даних по різних параметрах. Наприклад, в археології: типи поховань можуть бути охарактеризовані по їхній структурі, по хронології, по ареалу; аналогічно в етнографії: види будівель - по матеріалу, плануванні, призначенні, по ареалу; у мовознавстві: словоформи - за внутрішньою структурою, по їхнім відношенню до системи мови, по їхній реалізації в мовленні, у текстах різних жанрів, по носіях мови, по хронології, по ареалу, по школах писемності.

Усе сказане визначає й специфічні первинні форми представлень фактів у гуманітарних науках. У кожній з них велике значення має створення капітальних картотек, каталогів, реєстрів і індексів фактів, словників, що містять опис даних і їх детальну характеристику. Створення таких картотек багато в чому являє собою самостійне справді дослідницьке завдання. Такі описи й каталоги архівних музейних зборів, картотеки словоформ у лінгвістиці, опису рукописів бібліотек, переліки назв племен і народів, прізвищ, географічних назв, словники до книжок й предметні покажчики (див, наприклад, індекси в багатотомному виданні «Російська історична бібліотека» і ін.).

Отже, ядром сучасного прикладного мовознавства є структурна й математична лінгвістика у всьому різноманітті їх методів і досягнень.

Основний предмет структурної й математичної лінгвістики - розробка й удосконалювання структурних і формальних методів аналізу й опису мови. У цілому, у всій своїй сукупності цілей, напрямків, методів і підходів, прикладна лінгвістика - це насамперед комплексна дисципліна, що постійно стикається з філософією, психологією, фізіологією, математикою, логікою, соціологією, інформатикою.

Наука, з якими стикається прикладна лінгвістика і нові напрямки, що виникають на межі дисциплін:

1. Філологія (лінгвістика тексту).

2. Соціологія (соціолінгвістика).

3. Логіка (моделювання суджень, штучний інтелект).

4. Математика (математична лінгвістика).

5. Психологія (психолінгвістика).

6. Біологія (фонетика).

7. Фізика (акустика звуків мови).

8. Історія, археологія, етнографія (етнолінгвістика).

9. Математична статистика (лингвостатистика).

10. Інформатика (лінгвістичні основи інформатики, штучний інтелект).

11. Семіотика (знакова теорія мови).

 




Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 315 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | <== 7 ==> | 8 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав