Читайте также:
|
Репродуктивні і проблемно-пошукові методи навчання вичленяються, передусім, на основі оцінки ступеня творчої активності школярів в пізнанні нових понять, явищ і законів.
Наочність при репродуктивному методі навчання також застосовується з метою кращого і більш активного засвоєння і запам’ятовування інформації. Прикладом наочності є використання в досвіді викладача В. Ф. Шаталова опорних конспектів. В них послідовно відображені особливо яскраві цифри і зарисовки.
Практичні роботи репродуктивного характеру відрізняються тим, що їх застосовують за зразком раніше або щойно придбання знань. При цьому, в ході практичної роботи не здійснюють самостійного прирощування знань. Репродуктивні вправи особливо ефективно сприяють відпрацьовуванню практичних вмінь і навиків, бо перетворення в навик вимагає неодноразових дій за зразком.
Особливо ефективно застосовуються репродуктивні методи в тих випадках, коли зміст навчального матеріалу носить здебільшого інформативний характер, являє собою опис методів практичних дій, є надто складним і принципово новим для того, щоб учні могли здійснювати пошук знань.
На основі репродуктивних методів найчастіше здійснюється програмоване навчання.
В цілому ж репродуктивні методи навчання не дозволяють в належній мірі розвивати мислення і особливо самостійність, гнучкість мислення, формувати у тих, що навчаються, навики пошукової діяльності. При надмірному застосуванні ці методи сприяють формалізації процесу засвоєння знань. Одними репродуктивними методами неможливо успішно розвивати якості особистості, як неможливо розвивати такі якості особистості, як творчий підхід до справи, самостійність. Все це вимагає застосовувати поряд з ними і методи навчання, що забезпечують активну пошукову діяльність учнів.
Евристичні методи навчання
Під евристичним методом частіше за все розуміють варіант словесного методу навчання. Останні дослідження вчених – дидактів показали, що цей метод, виведений на рівень методологічного принципу, може виступити основою нового типу навчання - евристичного.
У своїй «Великій дидактиці» Я. А. Каменський закликав вчителів навчати своїх учнів так, «щоб вени досліджували і пізнавали самі предмети, а ні тільки пам'ятали чужі спостереження та поясненням
В. І. Андреев називає евристичні методи основою навчально-творчої діяльності. «Евристичні методи — це система евристичних правил діяльне педагога (методи викладання) і діяльності учня (методи учіння), розроблені з урахуванням закономірностей та принципів педагогічного управління і самоуправління з метою розвитку інтуїтивних процедур діяльності учнів щодо вирішення творчих завдань»
До основних функціональних характеристик евристичних методів винюся
• функцію «наведення» на правильні рішення;
• функцію «скорочення» варіантів за умови великої кількості можливих шляхів вирішення того чи іншого завдання.
Евристичні методи такого роду традиційно називають евристиками з успіхом використовують для вирішення різноманітних методичних завдань.
Чим більше невизначених, загальних та нетрадиційних за способами ви рішень потребують завдання, тим більш евристичним є їх потенціал. На відміну від евристичних питань, неевристичні використовують поняття «відкрите питання», тобто питання без визначеного напрямку пошуку відповіді, коли учневі відкриті різноманітні шляхи та засоби його вирішення.
У таких випадках виникає можливість алгоритмізації дій та приписів; учнів щодо виконання ними різних видів діяльності:
• дослідження об'єктів;
• конструювання правил та закономірностей;
• проведення наочних демонстрацій;
• постановка цілей;
• здійснення рефлексії;
• реалізація інших видів творчих робіт.
Треба звернути особливу увагу на той факт, що застосування алгоритмів і правил не є ознакою продуктивного або репродуктивного навчання, що в дидактиці безпосередньо визначається специфікою і результатом,діяльності, яку задає алгоритм.
Особливістю евристичних методів і прийомів навчання є розширення для кожного учня простору «незнань», що містить у собі як можливі доведення учня до статусу пасивного спостерігача, так і до виникнення у нього (в більшості випадків) бажання творити.
Для надання допомоги учням у виявленні та усвідомленні своїх «прихованих знань», занурення його у простір актуального освітнього прирощування, можна використовувати такі способи:
1) вирішення учнями реальних проблем науки або іншої галузі діяльності,яка складає основу навчального курсу, що вивчається;
2) створення учнями власних творінь, виробів у всіх освітніх галузях — словесних, фізико-математичних, природничих та інших жанрах;
3) організація вчителем разом з учнями освітньої діяльності, що будується па евристичних методах та технологіях.
Синтез евристичної основи та змісту навчальних курсів дозволяє знайти підходи як до одночасного вирішення традиційних освітніх завдань, так і до розвитку творчого потенціалу учнів.
Методи і засоби забезпечення технічної творчості учнів
Творчість людини у будь-якій сфері її діяльності часто буває пов’язана не лише зі створенням чогось принципово нового, а й може проявлятися на виконавчому рівні, тобто в новому переосмисленні й новому баченні вже існуючого об’єкта чи образу. Для того щоб успішно реалізувати завдання, що виникають у процесі планування і створення об’єкта, необхідно не лише чітко усвідомити мету розробки того чи іншого об’єкта, мету тієї чи іншої проблеми, а й оволодіти методами їх виконання. У роботах Ю.Столярова, Д.Камського [3] всі педагогічні знахідки, різноманітні і традиційні методи розвитку здібностей та інтересу учнів до технічної творчості і техніки об’єднані в групи, кожна з яких найпродуктивніша на певному етапі роботи.
Методи, які використовуються у практиці трудового навчання для розвитку творчої активності і технічної діяльності учнів, а також засоби, які забезпечують цей розвиток, можна показати у вигляді діаграми. Кожен із цих методів може бути використаний у різних формах: масовій, груповій, індивідуальній. При цьому засобом упливу цих методів може виступати як слово, так і дія. Використання будь-якого з методів передусім підпорядковане єдиній меті: розвитку технічно-творчих здібностей, які включають у себе розвиток творчого мислення, вміння у кожному конкретному випадку ставити передумову, обирати серед них проблему, розв’язувати її, робити висновки.
Саме технічна творчість і розвиває у підлітка ці риси. Технічне мислення є складним технічним явищем. Від звичайного поняття “образне мислення” технічне мислення відрізняється тим, що воно насамперед завжди пов’язане з практикою. Тому для розвитку технічного мислення необхідно добирати такі проблемні завдання, що пов’язані з реальними об’єктами. Цій вимозі підпорядковані завдання на проектування об’єктів праці, завдання технологічного й організаційного характеру.
Розглянемо докладніше наведені в діаграмі методи розвитку технічної творчості. Пояснювально-ілюстративні методи досить часто використовуються на заняттях з трудового навчання з виховною метою. Це лекції, розповіді з демонстраціями слайдів, фотографій та інших ілюстративних матеріалів, захист учнями розроблених ними проектів, екскурсії на виробництво тощо. Використання цих методів не лише спрямоване на повідомлення учням нових відомостей, а й на створення певного емоційного мікроклімату, робить зі школярів активних співучасників процесу пізнання. Досвід роботи вчителів трудового навчання показує, що технічна творчість дає учням не тільки практичні знання, а й зацікавлює їх тайною пізнання, показує, що на сучасному рівні технологічних процесів є різні підходи до вирішення проектно-технологічних завдань. Успіх цих методів часто визначається не лише ерудицією вчителя, а, головним чином, наявністю чудових наочних посібників, систематизованих ілюстрацій, що показують шляхи формування та розвитку змісту тих чи інших понять та уявлень про технологічні процеси.
Рис. 1. Методи розвитку технічної творчості
У роботі вчителя трудового навчання ілюстрації мають розкривати найцікавіші та конкретні питання, які виникають в учнів. Але треба пам’ятати, що учні відчувають потребу не лише в консультації, а й у використанні необхідної літератури. Застосовуючи пояснювально-ілюстративний метод, у трудовому навчанні важливо дотримуватися наступного: не вводити нових понять формально, спиратися лише на прийняті класифікації, широко використовувати ілюстративні матеріали, заохочувати учнів до роботи з технічною літературою, формувати вміння захищати власні судження та проекти, допомагати учням чітко й точно формулювати висновки, стежити за правильним використанням технічних термінів та понять.
Репродуктивні методи. У психології поняття репродукції включає в себе відтворення утриманого в пам’яті. Стосовно роботи на уроках трудового навчання репродуктивні методи включають спільні дії вчителя та учнів у відтворенні технологічного процесу, необхідного для отримання об’єкта праці. Репродуктивні методи найчастіше використовуються на початку засвоєння певної теми. Ефективним засобом розвитку технічно-творчих здібностей, зокрема молодших школярів, є їх робота зі збирання іграшок із набору “Конструктор”.
Алгоритмічні методи пошуку технічних рішень. Формулюючи завдання в загальному вигляді, школярі часто пов’язують їх із необхідністю, наприклад, підвищувати продуктивність праці тощо. Тому необхідно допомогти учням перейти від загального завдання до конкретного, тобто до елементарних складових, виконання яких не викликає особливих утруднень. Такий підхід до розв’язання різного роду завдань дозволяє чіткіше планувати послідовність виконання певних робіт на уроках трудового навчання. Головна методична ідея при цьому полягає у виробленні певного стереотипу у “стратегії поведінки” учня, який виконує проектно-технологічне завдання. Розробка того чи іншого виробу здійснюється “зверху-вниз”, технологія виготовлення проводиться “знизу-вверх”. При цьому не йдеться про повне відокремлення проектних завдань від технологічних, що забезпечує потребу у виготовленні технологічних карток на окремі деталі, потім виготовлення, складання, регулювання та інші операції – до повного конструювання готового зразка виробу.
Дослідницькі методи. На основі творчої діяльності професійних конструкторів розроблено низку спеціальних методів, які можна рекомендувати для розвитку технічно-творчих здібностей учнів на уроках трудового навчання. Ці методи поділяються на дві групи: перші пов’язані зі змістом роботи, другі – із загальною стимуляцією і виробленням у дитини якостей, необхідних для успішної роботи в умовах, наближених до виробництва.
Метод пошуку аналогів. Загальновідомо, що людині властиве наслідування: сам розвиток і навчання дитини – це процес довгострокового наслідування дорослих. Наочно цей метод виявляється і в процесі трудового навчання. Метод пошуку аналогів ґрунтується на тому, що в основу нової конструкції може бути покладена вже існуюча. Якщо проаналізувати метод аналогів, то він складається з таких етапів: спочатку пропонується повний, а потім частковий пошук аналогів форм або операцій. У процесі трудового навчання потрібно якомога більше використовувати наочні засоби, тобто діючі моделі, механізми, навчальні фільми, плакати, тому що власний досвід учнів може бути ще не досить великим і їм ніде брати аналоги.
Метод реконструкції. Цей метод протилежний попередньому і базується на внесенні змін до існуючого об’єкту, у його структуру та функції. Використання цього метода пов’язане з пошуком нових оригінальних розв’язків. Учням пропонується відома конструкція, і вони повинні створити нову, протилежну за структурою чи функцією. При використанні цього методу головним є дати дітям повну свободу. Зате на підсумковому етапі роботи кожен варіант необхідно проаналізувати й оцінити згідно з вимогами науки й техніки.
Метод комбінування – це створення моделей за допомогою поєднання деталей або окремих функцій з інших конструкцій. Цей метод тісно пов’язаний з двома попередніми і спрямований на пошук нових підходів. У техніці дуже багато об’єктів побудовано саме за допомогою комбінування елементів вузлів, блоків із різних конструкцій, а в результаті одержується зовсім нова конструкція.
У повсякденному житті часто бувають ситуації, коли застосовувати якийсь певний метод не можливо. Тоді використовують метод цільового експериментування. Психологи, які вивчають творчу особистість, установили, що у багатьох винахідників конструктивні ідеї часто виникають при “контакті” з думками інших.
Поряд із цим існує евристичний метод розвитку процесу технічної творчості. Суть цього методу полягає у використанні при пошуку розв’язання проблемних завдань завчасно підготовлених запитань. Винахідник відповідає на ці запитання і в зв’язку з ними аналізує своє завдання. Аналіз винахідницької діяльності дозволяє прийти до висновку, що в методі контрольних запитань виникає потреба, коли інші методи при виконанні пошукових завдань не дають результатів.
Застосування будь-якого із перерахованих методів у діяльності учнів з метою розвитку технічно-творчих здібностей на уроках трудового навчання залежить від матеріально-технічної бази, тобто наявності демонстраційних стендів, технічних засобів навчання, різноманітних наочних посібників, установок, діючих моделей, технологічного устаткування.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 248 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |