|
Читайте также: |
В сучасній психології існує багато теорій, що складає внутрішній склад особистості. У кожній з них втілено теоретичну позицію авторів, яка виявляється у принциповій відмінності у компонентах особистості.
Радянський психолог і філософ Сергій Леонідович Рубінштейн (1889-1960) розглядав особистість у контексті розроблюваних ним принципів детермінізму і єдності свідомості та діяльності. На його думку, особистість у з’ясуванні психічних процесів виступає як взаємопов’язана сукупність внутрішніх умов,через які заломлюються усі зовнішні діяння. До цих внутрішніх умов належать і психічні явища – психічні властивості та стани особистості.
С.Л.Рубінштейн виділяв у структурі особистості 3 основні структурні компоненти:
1.спрямованність особистості – виявляється в її потребах, інтересах, ідеалах, переконаннях, світогляді, домінуючих мотивах діяльності і поведінки;
2.соціальний досвід – це знання, навички і вміння, які набуває людина в житті і діяльності;
3.індивідуально-типологічні особливості – виявляються в темпераменті, характері і здібностях людини.
Найбільшої популярності набула структура особистості,що розроблена російським вченим К. Платоновим. Він виділив 4 основні підструктури:
1.спрямованність особистості – моральні якості, установки, стосунки з іншими; визначається суспільним буттям людини;
2.підструктура соціального досвіду, до якої належать знання, навички і вміння, набуті через навчання і виховання;
3.підструктура форм відображення, яка охоплює індивідуальні особливості окремих психічних процесів, що формуються протягом соціального життя і специфічно виявляються в пізнавальній та емоційно-вольовій діяльності людини;
4.біологічно обумовлена підструктура, до якої віднесено типологічні властивості, статеві та вікові особливості особистості та їх патологічні зміни, що великою мірою залежать від фізіологічних і морфологічних особливостей мозку
Зігмунд Фрейд (1856-1939) – відомий австрійський лікар-психоневролог, створив одну з видатніших теорій особистості. З. Фрейд відкрив складну структуру психіки людини, переосмислив місце свідомості у життєдіяльності людини. Він створив структурну модель психіки, яка складається з трьох елементів: Ід («Воно») – несвідоме, Его («Я») – свідомість і Суперего («Над-Я») – надсвідоме. У сфері «Воно» домінують витиснені несвідомі інстинкти, вона підкоряється принципу задоволення. «Я» підпорядковується, з одного боку, несвідомим інстинктам, а з іншого – нормам і вимогам дійсності. «Над-Я» - це сукупність моральних норм суспільства, які виконують роль «цензора». Одже, «Я», за З. Фрейдом, звичайно перебуває у конфлікті, оскільки вимоги «Воно» і «Над-Я» несумісні. Це призводить до виникнення конфлікту, що породжує нестерпне напруження, якого індивид намагається уникнути за допомогою захисних механізмів: сублімація, проекція, заміщення, витиснення. При недостатньому захисті виникає невроз. Для означення сексуальної енергії Фрейд ввів спеціальне поняття «лібідо», наділивши його всемогутністю й наголосивши визначальним фактором поведінки індивіда. Але Фрейд переоцінив роль статевого моменту, оголосивши його визначальним і щодо тілесного життя окремої людини і суспільства як цілого. Розщепивши особистість на три ворогуючі між собою структури, Фрейд виявився неспроможним з’ясувати її проблеми.
Психологічна структура особистості:
1. Спрямованість особистості: 4. Індивідуально-типологічні особливості:
- домінують потреби - темперамент
- домінують цілі - характер
2. Мотиви: 5. Можливості особистості:
- інтереси - здібності
- переконання - знання, вміння, навички
- ідеали 6. Психічні процеси:
- звички - пізнавальні
- установки - емоціонально-вольові
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 178 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |