Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Політичні вчення в Стародавній Греції

В античній Греціїна рубежі ІІта І тися­чоліть до н. є. формуються суспільно-гро­мадські центри, розвиваються політичні

вчення. У розвитку соціально-політичні вчення проходять три пері­оди: перший - охоплює IX-VI стст. до н. є., зв'язаний зі становлен­ням державності Стародавньої Греції. Процеси розвитку державності відображені у творчості Гомера, Гесіода, знаменитих «семи мудре­ців», до яких належить Солон. Формуються філософські погляди про державу в творах Піфагора і піфагорійців, Геракліта. Другий - охоп­лює V - першу половину IV стст. до н. є., зв'язаний з розквітом філо­софської і політичної думки про державу в Стародавній Греції, що знайшло відображення в ученні Демокріта, софістів, Сократа, Пла­тона і Арістотеля. Третій період охоплює другу половину IV—II стст. до н, є. - період еллінізму. Початок занепаду державності в Стародав­ній Греції, грецькі поліси підпадають під володіння Македонії, а по­тім Риму.

Соціально-політичний лад Стародавньої Греції - своєрідна сис­тема незалежних полісів-держав, невеликих, а іноді навіть крихіт­них держав, що складались з міста і прилеглих до міста поселень. Тоді особливе місце серед них займає місто-держава Спарта Тут земля становила державну власність. її ділили на ділянки і по жеребку роз­давали спартанцям. На відміну від інших полісів, в Спарті держав­ний лад складався внаслідок об'єднання родових елементів, з наб­ранням загонів воїнів формується держава - військовий табір. Основний принцип організації Спарти полягав у радикальному по­ділі політичної влади і економіки. Спартанці присвячували себе тіль­ки служінню інтересам держави.

Проблеми державності в Стародавній Греції займають значне міс­це в ученнях філософів Геракліта (близько 541-470pp. до н. є.), Демокріта із Абдер (близько 460-370 pp. до н. є.), Піфагора з ос­трова Сомоса {близько 580 -500pp. до н. є.) та ін. Розвиваючи тео­рію держави і права, Геракліт вважав розумним правлінням аристок­ратію, Демокріт же розглядав політику як найважливіше мистецтво, завданням якого - забезпечити спільні стабільні інтереси вільних громадян поліса-держави. Убогість демократії має стільки ж переваг перед так званим благополуччям громадян при царях, наскільки сво­бода краще рабства. Одностайність і моральна солідарність вільних членів поліса-держави є найважливіша і необхідна риса упорядкова­ної держави. Поліс - це спільна справа всіх його вільних громадян. Держава-поліс втілює спільну справу громадян і піклування про них, Визначає суть і принципи прав і обов'язків громадян. Державні справи с иажливіші серед інших. Кожний повинен дбати про могутність і міцність держави, про порядок та законність та ін. Мистецтво уп-равляти державою Демокріт вважав одним з прекрасних мистецтв, а поєднання інтересів держави та інтересів його громадян - одним з иажливіших принципів ідеї золотої середини - реалізації принципу політичного компромісу. Демокріт робить одну з перших спроб роз­глянути виникнення і становлення людини, людського роду в сус­пільстві як частину природного процесу світового розвитку. В ході природного процесу суспільного розвитку люди поступово під впли-іюм потреб, наслідуючи природу і тварин, спираючись на свій дос­від, здобувають всі свої основні знання і здібності, необхідні для сус­пільного життя. Людське суспільство - результат прогресивних змін початкового природного становища. Природно, суспільство, поліс-держава створені людським розумом, а не природою.