Суб'єктами процедурних правовідносин виступають, з одного боку, фізичні особи, а з іншого, — органи соціального забезпечення чи орган, до компетенції якого входить встановлення фактів, що мають юридичне значення для права соціального забезпечення. Найчастіше суб'єкти матеріальних і процедурних правовідносин з боку фізичних осіб збігаються, але бувають випадки, коли інтереси носія матеріального права у процедурному правовідношенні представляє його законний представник. У цих правовідносинах, крім органу соціального забезпечення як суб'єкта матеріального правовідношення, можуть брати участь і інші органи, уповноважені встановлювати передбачені нормами права соціального забезпечення життєві обставини.
Об'єктом процедурних правовідносин є рішення компетентного органу про встановлення факту, що має юридичне значення для права соціального забезпечення, або про призначення чи надання конкретного виду соціального забезпечення, а також рішення за результатами розгляду спору у сфері соціального забезпечення в позасудовому порядку. Об'єктами процедурних відносин не можуть бути ні предмети зовнішнього світу, ні матеріальні чи духовні блага та цінності. Об'єктом цих правовідносин є юридичне благо у формі позитивного рішення уповноваженого органу.
Під змістом процедурних правовідносин у сфері соціального забезпечення розуміють сукупність суб'єктивних прав, юридичних повноважень і юридичних обов'язків та реальну поведінку учасників цих правовідносин. Основу процедурних правовідносин складають право фізичних осіб вимагати від компетентного органу вчинення певної юридичної дії та обов'язок цього органу вчинити такі дії у встановлені законом строки й у встановленому законом порядку.
У процедурних правовідносинах межі можливої поведінки його учасників окреслені не лише предметом такої поведінки, а й тим, як, яким чином, у якій послідовності, та в який час можна вчиняти певні юридичні дії. Фактична поведінка має здійснюватися строго відповідно до її правової моделі. До процедурних повноважень компетентного органу входять його права й обов'язки в процесі розгляду і вирішення справ у сфері соціального забезпечення населення.
До основних процедурних прав фізичних осіб при розгляді їхніх справ органами соціального забезпечення належать, зокрема, такі: 1) робити запити; 2) подавати клопотання про запрошення свідків, призначення експертизи, витребування додаткових доказів, надання копій документів, що є у справі, тощо; 3) ознайомлюватися з матеріалами справи і робити виписки з них; 4) давати усні та письмові пояснення; 5) мати представника; 6) брати участь у дослідженні доказів у справі; 7) виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача; 8) отримувати інформацію про хід розгляду справи; 9) оскаржувати рішення компетентного органу. Особа користується й іншими процедурними правами, які дають можливість оперативно, всебічно, повно та об'єктивно розглянути її справу. Разом з тим фізична особа зобов'язана добросовісно користуватися наданими процедурними правами, з'являтися на виклик компетентного органу, подавати документи, які відповідно до закону є необхідними для провадження у справі.
Орган, що розглядає справу у сфері соціального забезпечення, має право отримувати від установ, організацій та підприємств незалежно від форм власності інформацію та документи, необхідні для розгляду і вирішення справи; запрошувати фізичну особу для дачі письмових і усних пояснень по суті справи, а також інші права, що випливають з його компетенції. Цей орган зобов'язаний: 1) роз'яснювати зацікавленим особам їхні процедурні права й обов'язки, сприяти належній реалізації їх; 2) роз'яснювати можливі наслідки вирішення справи (наприклад, переведення з одного виду пенсії на інший)
; 3) вирішувати у встановлені строки питання про задоволення поданих клопотань або про відмову в задоволенні їх із зазначенням мотивів відмови; 4) повідомляти особу про результати розгляду справи і роз'яснювати їй порядок оскарження прийнятого рішення; 5) давати відповіді особі на її запити і приймати рішення щодо її клопотань; 6) приймати громадян в установленому порядку та надавати їм консультації; 7) облаштовувати місця приймання громадян технічними та іншими засобами для надання необхідної інформації, наприклад, зразками документів, контактними телефонними відомостями про місце знаходження посадових осіб, відповідних служб тощо.
Процедурні правовідносини у праві соціального забезпечення можна класифікувати на окремі види за різними критеріями. Так, залежно від виду соціального забезпечення, на реалізацію якого спрямовані процедурні правовідносини, виділяють:
1) процедурні правовідносини в пенсійному забезпеченні; 2) про цедурні правовідносини у зв'язку з призначенням грошових допомог і компенсацій; 3) процедурні правовідносини, які ви никають у зв'язку з наданням натуральної допомоги, соці альних послуг і пільг.
За формою соціального забезпечення розрізняють: 1) процедурні правовідносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування; 2) процедурні правовідносини у сфері державного соціального забезпечення та державної соціальної допомоги; 3) процедурні правовідносини у сфері недержавної соціальної підтримки найбільш вразливих верств населення.
За цільовим призначенням процедурні правовідносини поділяються на такі види: 1) щодо встановлення юридичних фактів;
2) з приводу реалізації права на конкретний вид соціального забезпечення; 3) відносно розгляду в позасудовому порядку справ з питань забезпечення фізичних осіб певними видами соціального забезпечення.
З урахуванням стадій застосування компетентним органом норм права соціального забезпечення виділяють: 1) процедурні правовідносини в стадії встановлення й аналізу фактичних даних справи; 2) процедурні правовідносини в стадії вибору й аналізу норм права соціального забезпечення; 3) процедурні правовідносини у стадії прийняття рішення.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 106 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |