Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Види цивільних правовідносин

Читайте также:
  1. Абсолютні, загальнорегулятивні та відносні правовідносини.
  2. В склад правовідносин входять такі елементи: 1) суб’єкти; 2) об’єкт; 3) суб’єктивне право; 4) юридичний обов’язок.
  3. Види валютних правовідносин
  4. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
  5. Внутрішні аграрні правовідносини
  6. Елементи валютних правовідносин
  7. ЕЛЕМЕНТИ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН
  8. Загальна характеристика соціально-забезпечувальних правовідносин
  9. Зміст трудових правовідносин

Головними ознаками цивільного правовідношення є

1) суб’єктний склад. Учасники цивільних правовідносин виступають як юридично рівні суб’єкти, що в організаційно-правовому і майновому сенсі відокремлені одне від одного;

2) об’єкт. Цивільні правовідносини - це правовий зв’язок, що виникає з приводу нематеріальних і матеріальних благ, які являють інтерес для окремої (приватної) особи;

3) можливість вибору варіанту поведінки його учасниками. Такі відносини сторін складаються на засадах ініціативи учасників, їх вільного розсуду, що ґрунтується на уповноважувальному характері норм цивільного законодавства. Це знаходить відображення у тому, що головною підставою виникнення правового зв’язку між суб’єктами цивільних відносин є їхній договір, котрий, до того ж, може виступати як норма цивільного законодавства;

4) характер прав і обов’язків його учасників, котрі у даному випадку виступають як носії цивільних прав і обов’язків;

5) способи захисту суб’єктивних прав і спонукання до виконання суб'єктивних обов’язків. Захист здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу і у спеціальному (як правило, позовному) порядку.

6) підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин, які ґрунтовно відрізняються від юридичних фактів в інших галузях права за видами, змістом і характером правових наслідків. Зокрема, цивільні права і обов’язки виникають (припиняються, змінюються тощо) не лише з підстав, передбачених актами цивільного законодавства, але також внаслідок дій суб’єктів цивільних відносин, котрі на підґрунті загальних засад цивільного права (законодавства) породжують відповідні цивільні права і обов’язки.

Види цивільних правовідносин

 

Класифікація цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Вона дозволяє більш точно визначити характер взаємин їхніх суб’єктів, і таким чином, дає можливість більш чіткого тлумачення цивільно-правових норм стосовно конкретного випадку.

Класифікація можлива за різними підставами.

1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.

Майнові правовідносини мають економічний зміст. Їх об'єктом є майно (матеріальні блага).

У свою чергу, вони поділяються на 1) правовідносини, що опосередковують статику суспільних зв'язків ( наприклад, правовідносини власності), і 2) правовідносини, що опосередковують динаміку суспільних зв'язків ( наприклад, зобов’язальні правовідносини).

Немайнові правовідносини не мають безпосереднього економічного змісту.

Вони можуть бути поділені на такі, що *) пов'язані з майновими правами ( право авторства) і такі, що *) з майновими правами не пов’язані (особисті немайнові права - право на життя, здоров’я, честь тощо).

2) За юридичним змістом цивільні правовідносини поділяються на абсолютні та відносні.

У абсолютних правовідносинах носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість зобов’язаних суб’єктів. Прикладом можуть бути правовідносини власності, де праву власника відповідає обов’язок усіх і кожного не перешкоджати йому в здійсненні його повноважень.

У відносних правовідносинах уповноваженомусуб’єкту протистоїть одна або кілька конкретно визначених зобов’язаних осіб. Наприклад, у договорі позики уповноваженим суб’єктом є позикодавець, який може вимагати повернення боргу від того, хто отримав позику.

3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються на речові та зобов’язальні.

Речові правовідносини – це правовідносини, в яких уповноважений суб’єкт може здійснювати свої суб’єктивні права самостійно, без сприяння інших учасників цивільних відносин. Прикладом можуть бути ті ж таки правовідносини власності, сервітутні правовідносини тощо.

Зобов'язальні правовідносини – це правовідносини, в яких уповноважений суб’єкт для здійснення своїх цивільних прав потребує сприяння боржника. Так, покупець не може отримати річ, яку він купив, без сприяння продавця, а право продавця на отримання вартості проданої речі, в свою чергу, не може бути реалізоване без виконання відповідного обов’язку покупцем. (приклад – купівля-продаж)

4) У залежності від спрямованості і цілей встановлення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні та охоронні.

Регулятивні правовідносини призначені опосередковувати (регулювати) зв’язки нормального цивільного (торгового) обігу. Вони є типовими для цивільного права. Частіше за все вони встановлюються за допомогою договору. Саме в них виявляється уповноважувальний характер цивільно-правового регулювання. Прикладом може бути будь-яке договірне зобов’язання.

Охоронні правовідносини виникають у випадку необхідності захисту інтересів учасників цивільного обігу цивілістичними засобами. Підставою їх виникнення є цивільне правопорушення. Права і обов’язки учасників таких правовідносин визначаються не лише на диспозитивних засадах, але й з використанням імперативного методу. Типовим прикладом є зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК).

5) З урахуванням структури змісту правовідносиниможуть бути поділені на прості та складні.

Прості правовідносини мають своїм змістом одне право і один обов’язок, або по одному праву і одному обов’язку у кожного із його суб’єктів.

Складні правовідносини характеризуються наявністю кількох прав і обов’язків. Наприклад, у деяких випадках, як доповнення до основного зобов’язального правового відношення виникають акцесорні зобов’язання (правовідносини), що нерозривно з ними пов’язані, тощо.

Класифікація цивільних правовідносин можлива також за іншими підставами. Так, можуть бути виокремлені *строкові та *безстрокові правовідносини, *активні та *пасивні, *типові та *нетипові, *загально-регулятивні та *конкретні, *організаційні та *майнові тощо.[3]

Оскільки класифікація правовідносин можлива за різними ознаками, то одне і те ж саме правовідношення може бути одночасно охарактеризоване з різних боків. Наприклад, правовідносини власності є майновими, абсолютними, речовими, регулятивними і т.п. Правовідносини, що виникають з договору позики, є майновими, відносними, зобов’язальними, регулятивними і т.д.

 




Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 43 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

СТРУКТУРА ПРАВООТНОШЕНИЯ | ЮРИДИЧЕСКИЕ ФАКТЫ: ПОНЯТИЕ, ЗНАЧЕНИЕ И КЛАССИФИКАЦИЯ | ПОНЯТИЕ, ОСНОВАНИЕ, ПРИЗНАКИ, ЦЕЛЬ, ФУНКЦИИ И ВИДЫ ЮРИДИЧЕСКОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТИ | Тема 2: Поняття і особливості цивільного правовідношення. | Зміст цивільного правовідношення | Підстави виникнення цивільних правовідносин закріплені у ст. 11 ЦК України. | Суб’єкти цивільних правовідносин. | Об’єкти цивільних правовідносин. | Поняття, види й особливості аграрних правовідносин | Внутрішні аграрні правовідносини |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав