Читайте также:
|
Головними ознаками цивільного правовідношення є
1) суб’єктний склад. Учасники цивільних правовідносин виступають як юридично рівні суб’єкти, що в організаційно-правовому і майновому сенсі відокремлені одне від одного;
2) об’єкт. Цивільні правовідносини - це правовий зв’язок, що виникає з приводу нематеріальних і матеріальних благ, які являють інтерес для окремої (приватної) особи;
3) можливість вибору варіанту поведінки його учасниками. Такі відносини сторін складаються на засадах ініціативи учасників, їх вільного розсуду, що ґрунтується на уповноважувальному характері норм цивільного законодавства. Це знаходить відображення у тому, що головною підставою виникнення правового зв’язку між суб’єктами цивільних відносин є їхній договір, котрий, до того ж, може виступати як норма цивільного законодавства;
4) характер прав і обов’язків його учасників, котрі у даному випадку виступають як носії цивільних прав і обов’язків;
5) способи захисту суб’єктивних прав і спонукання до виконання суб'єктивних обов’язків. Захист здійснюється за допомогою специфічних заходів впливу і у спеціальному (як правило, позовному) порядку.
6) підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин, які ґрунтовно відрізняються від юридичних фактів в інших галузях права за видами, змістом і характером правових наслідків. Зокрема, цивільні права і обов’язки виникають (припиняються, змінюються тощо) не лише з підстав, передбачених актами цивільного законодавства, але також внаслідок дій суб’єктів цивільних відносин, котрі на підґрунті загальних засад цивільного права (законодавства) породжують відповідні цивільні права і обов’язки.
Види цивільних правовідносин
Класифікація цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, але й практичне значення. Вона дозволяє більш точно визначити характер взаємин їхніх суб’єктів, і таким чином, дає можливість більш чіткого тлумачення цивільно-правових норм стосовно конкретного випадку.
Класифікація можлива за різними підставами.
1) У залежності від економічного змісту, цивільні правовідносини поділяються на майнові і немайнові.
Майнові правовідносини мають економічний зміст. Їх об'єктом є майно (матеріальні блага).
У свою чергу, вони поділяються на 1) правовідносини, що опосередковують статику суспільних зв'язків ( наприклад, правовідносини власності), і 2) правовідносини, що опосередковують динаміку суспільних зв'язків ( наприклад, зобов’язальні правовідносини).
Немайнові правовідносини не мають безпосереднього економічного змісту.
Вони можуть бути поділені на такі, що *) пов'язані з майновими правами ( право авторства) і такі, що *) з майновими правами не пов’язані (особисті немайнові права - право на життя, здоров’я, честь тощо).
2) За юридичним змістом цивільні правовідносини поділяються на абсолютні та відносні.
У абсолютних правовідносинах носієві абсолютного права протистоїть невизначена кількість зобов’язаних суб’єктів. Прикладом можуть бути правовідносини власності, де праву власника відповідає обов’язок усіх і кожного не перешкоджати йому в здійсненні його повноважень.
У відносних правовідносинах уповноваженомусуб’єкту протистоїть одна або кілька конкретно визначених зобов’язаних осіб. Наприклад, у договорі позики уповноваженим суб’єктом є позикодавець, який може вимагати повернення боргу від того, хто отримав позику.
3) За характером здійснення права цивільні правовідносини поділяються на речові та зобов’язальні.
Речові правовідносини – це правовідносини, в яких уповноважений суб’єкт може здійснювати свої суб’єктивні права самостійно, без сприяння інших учасників цивільних відносин. Прикладом можуть бути ті ж таки правовідносини власності, сервітутні правовідносини тощо.
Зобов'язальні правовідносини – це правовідносини, в яких уповноважений суб’єкт для здійснення своїх цивільних прав потребує сприяння боржника. Так, покупець не може отримати річ, яку він купив, без сприяння продавця, а право продавця на отримання вартості проданої речі, в свою чергу, не може бути реалізоване без виконання відповідного обов’язку покупцем. (приклад – купівля-продаж)
4) У залежності від спрямованості і цілей встановлення цивільні правовідносини поділяються на регулятивні та охоронні.
Регулятивні правовідносини призначені опосередковувати (регулювати) зв’язки нормального цивільного (торгового) обігу. Вони є типовими для цивільного права. Частіше за все вони встановлюються за допомогою договору. Саме в них виявляється уповноважувальний характер цивільно-правового регулювання. Прикладом може бути будь-яке договірне зобов’язання.
Охоронні правовідносини виникають у випадку необхідності захисту інтересів учасників цивільного обігу цивілістичними засобами. Підставою їх виникнення є цивільне правопорушення. Права і обов’язки учасників таких правовідносин визначаються не лише на диспозитивних засадах, але й з використанням імперативного методу. Типовим прикладом є зобов’язання, що виникають внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК).
5) З урахуванням структури змісту правовідносиниможуть бути поділені на прості та складні.
Прості правовідносини мають своїм змістом одне право і один обов’язок, або по одному праву і одному обов’язку у кожного із його суб’єктів.
Складні правовідносини характеризуються наявністю кількох прав і обов’язків. Наприклад, у деяких випадках, як доповнення до основного зобов’язального правового відношення виникають акцесорні зобов’язання (правовідносини), що нерозривно з ними пов’язані, тощо.
Класифікація цивільних правовідносин можлива також за іншими підставами. Так, можуть бути виокремлені *строкові та *безстрокові правовідносини, *активні та *пасивні, *типові та *нетипові, *загально-регулятивні та *конкретні, *організаційні та *майнові тощо.[3]
Оскільки класифікація правовідносин можлива за різними ознаками, то одне і те ж саме правовідношення може бути одночасно охарактеризоване з різних боків. Наприклад, правовідносини власності є майновими, абсолютними, речовими, регулятивними і т.п. Правовідносини, що виникають з договору позики, є майновими, відносними, зобов’язальними, регулятивними і т.д.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 120 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |