Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Підстави виникнення цивільних правовідносин закріплені у ст. 11 ЦК України.

Згідно зазначеній нормі підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти (оголошення конкурсу, рятування життя, здоров’я, майна іншої особи, ведення справ іншої особи без її доручення, створення небезпеки завдання шкоди тощо).

Крім того, згідно з частинами 3-6 ст. 11 ЦК цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, також:

1) безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади АРК або органів місцевого самоврядування;

2) з рішення суду;

3) внаслідок настання або ненастання певної події.

Перелік підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є лише орієнтованим і доповнюється конкретними нормами ЦК (глави про згадані вище оголошення конкурсу, рятування, ведення справ тощо) та іншими законодавчими актами.

У залежності від наявності і характеру вольового елементу можна розрізняти:

1) юридичні дії -результат свідомої, цілеспрямованої діяльності людей та інших суб'єктів цивільного права в галузі відносин, що складають предмет правового регулювання останнього;

2) події -обставини, що виникають та існують незалежно від волі людини і непідконтрольні їй. Вони мають юридичне значення у випадках, коли вказані в актах цивільного законодавства або договорі як такі, що породжують цивільно-правові наслідки. До подій відносяться, наприклад, явища природного (повінь, землетрус, ураган тощо) чи соціального (війна, страйк тощо) характеру;

3) акти цивільного стану -події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків.

Юридичні дії поділяються на:

1) правомірні - такі, що не суперечать нормам права, дозволені чи прямо не заборонені нормами права.

2) неправомірні ( правопорушення або ж делікти).

Правомірні дії, у свою чергу, поділяються на:

1) юридичні акти - дії, спеціально спрямовані на встановлення, зміну, припинення тощо цивільних прав і обов'язків,

2) юридичні вчинки - дії, що спеціально не спрямовані на встановлення юридичних наслідків, але породжують їх внаслідок припису закону, іноді, навіть, всупереч волі особи. Відмінність юридичного вчинку від правочину полягає в наступному: 1) юридичні вчинки не мають мети створити юридичні наслідки; 2) при здійсненні юридичного вчинку недієздатними особами також можуть виникнути юридичні наслідки.

Юридичні акти залежно від суб'єктів, якими вони вчиняються, можуть бути поділені на:

а) акти суб'єктів приватного права або ж правочини ­- волевиявлення учасників цивільних відносин, спрямовані на виникнення, припинення або трансформацію цивільних прав і обов'язків. Правочини є основним видом правомірних дій у галузі цивільного права;

б) акти суб'єктів публічного права (владні акти), якими створюються, змінюються або припиняються цивільні права і обов’язки (акти цивільного законодавства, адміністративні акти, судові акти – рішення, ухвали, постанови тощо).

Юридичні вчинки можна поділити на:

1) вчинки вольові (цілеспрямовані),

2) вчинки невольові.

Наприклад, створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності є юридичними вчинками, що породжують цивільно-правові наслідки незалежно від наміру особи створити своїми діями цивільні права й обов'язки. При цьому відкриття, винаходи, промислові зразки тощо набувають значення підстави виникнення цивільних прав і обов'язків за умови їхнього належного оформлення у відповідних органах. Створення творів науки, літератури, мистецтва, породжує цивільні права і обов’язки вже внаслідок їхнього існування і надання доступної для сприйняття форми і додаткової легітимації потреби немає. Отже, перша група результатів інтелектуальної, творчої діяльності належить до вольових юридичних вчинків, тоді як друга – до вчинків невольових.

[1] Скакун О.Ф. Теория государства и права (Энциклопедический курс). Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. - С.568.

[2] Теорія держави і права: Навч. посіб. /За заг. ред. С.Л. Лисенкова, В.В.Копейчикова. - К.: Юрінком Інтер, 2002.- С.225.

[3] Див.: Цивільне право Україні. Т.І.- К.: 1999.- С.72-81; Советское гражданское право /Под ред. О.А.Красавчикова. – Т. 1.- М., 1985.- С.75-82.

[4] Советское гражданское право.- Часть 1/Под ред. В.А.Рясенцева.- М.:: Юрид. лит., 1986.- С.75-76.

[5] Толстой Ю.К. К теории правоотношения. - Л., Изд - во ЛГУ.- 1959.- С. 65.

[6] Халфина Р.О. Общее учение о правоотношении. - М., “Наука”, 1974.- С.212-217.

[7] Див., наприклад: Гражданское право/ Под ред. Е. А. Суханова. - Т. І., - М.: БЕК, 1998.- С.99