Читайте также:
|
Цей режим проявляється в таких геологічних умовах, при яких джерелом пластової енергії є пружність газу, зосередженого в газовій шапці. Для цього необхідно, щоб поклад був ізольований по периферії непроникними породами або тектонічними порушеннями. Законтурна вода, якщо вона є, не повинна бути активною. Нафтовий поклад повинен знаходитися в контакті з газовою шапкою. За таких умов початковий пластовий тиск буде дорівнювати тиску насичення, тому що дренування покладу відбувається при безперервному розширенні газової шапки і нафта постійно знаходиться в контакті з газом.
Темп зміни середнього пластового тиску при розробці такого покладу може бути різним в залежності від темпів розробки і від співввідношення об’ємів газової шапки і нафтонасичуючої частини покладу.
Отже, розробка родовища при режимі газової шапки неминуче супроводжується падінням пластового тиску з усіма витікаючими з цього наслідками (зменшення дебітів, скорочення періодів фонтанування, перехід нафтових свердловин на газ тощо). В реальних умовах розробка такого родовища може здійснюватися в умовах змішаного режиму за допомогою штучного підтримання пластового тиску нагнітанням води в законтурну зону або закачкою газу в газову шапку. Кінцева нафтовіддача в умовах режиму газової шапки не досягає тих величин, що при режимах витіснення нафти водою, і не перевищує за наближеними оцінками 0,4-0,5.
Для цього режиму характерний закономірний ріст газового фактора і перехід свердловин на видобуток чистого газу по мірі виробки запасів нафти і розширення газової шапки. Режим газової шапки в загальному має підпорядковане значення і порівняно невелике розповсюдження. Продукція свердловин, як правило, безводна.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 83 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |