Читайте также:
|
Розуміння прочитаного тексту та його критичний аналіз — це одна із цілей навчання, яка підходить для всіх учнів від підготовчого до 12 класу. Вона присутня у вивченні всіх шкільних дисциплін. Водночас, глибина розуміння й аналізу тексту залежить від рівня розвитку та підготовленості дітей, від особливостей їхньої навчальної діяльності. Тому широкі навчальні цілі задають загальні параметри для організації навчального процесу в різнорівневому класі та слугують орієнтиром для викладання й оцінювання в перші шість-вісім тижнів навчального року. Кожна широка навчальна ціль містить у собі низку специфічних очікуваних результатів для учнів із різним рівнем розвитку та здібностей. Учитель намагається інтегрувати ці очікувані результати у вивчення різних предметних галузей та на їх основі складає короткотермінові плани роботи. Крім того, ці широкі навчальні цілі відіграють провідну роль у плануванні тільки на перших етапах, поки вчитель збирає дані про учнів, вирішує організаційні моменти та добирає методики. Далі всі окреслені ними очікувані результати досягаються в процесі традиційного інтенсивного навчання за допомогою таких методик як моделювання цільових навичок, «думання вголос», відгук на роботу товариша, групова дискусія. Починаємо планувати: визначення цілей
■ Покращувати якість особистого відгуку на текст.
■ Вдосконалювати навички генерування, конкретизації та вираження ідей, а також навички структурування тексту.
■ Розвивати навички організації, фіксування та оцінки інформації.
■ Покращувати навички постановки запитань і вирішення проблем у процесі наукового пошуку.
■ Розширювати набір стратегій та підказок, які учні використовують у процесі роботи з текстом:
□ стратегії розуміння прочитаного;
□ пошук та розуміння підказок у тексті;
□ фонетичний і структурний аналіз.
■ Вдосконалювати навички наукового пошуку, зокрема вміння ставити запитання, пропонувати ідеї, складати план проведення експерименту, а також збирати, оброблювати та інтерпретувати дані.
■ Розвивати навички набуття знань, оброблення та передачі інформації, вирішення проблем і прийняття рішень.
Покращувати навички генерування ідей у процесі підготовки до написання письмових робіт за допомогою різноманітних методик, у тому числі «мозкового штурму», групового й загального обговорення, написання письмових робіт з метою дослідження певної теми та оповідання історій з власного досвіду.
Формувати спеціальні методики для опису навколишнього світу та для вирішення проблем.
Кожна з цих загальних цілей поєднує в собі цілий набір певних навичок, які можна безпосередньо інтегрувати до вивчення предметів і моделювати їх застосування для учнів.
На початку року педагог зосереджує увагу на загальних результатах, і на їх основі організовує навчання для всіх дітей. На цьому етапі рекомендується застосовувати фронтальні форми роботи, коли весь клас потребує докладних пояснень, практики та моделювання навичок. Крім того, в цей період діти досить часто мають змогу спостерігати за тим, як ці навички застосовують (моделюють) їхні товариші в процесі обміну інформацією, думками та ідеями. В наступному параграфі ми докладно розглянемо широкі навчальні результати, які підходять для учнів з різним рівнем здібностей у початковій та молодшій школі. їх можна інтегрувати в навчальний процес упродовж перших місяців, поки вчителі з'ясовують сильні й слабкі сторони своїх вихованців та вирішують, яким чином побудувати його до кінця року.
Концептуальна система понять і вимог як відправний пункт для викладання: широкі навчальні результати
У перші шість-вісім тижнів навчання будується головним чином на основі широких навчальних результатів. У цей час воно спрямоване на формування навичок постановки запитань, категоризації інформації, орфографії, вирішення проблем, спільної роботи в групі та надання власного відгуку на текст. Зрозуміло, розпочинається воно з докладних пояснень і практики, коли педагог моделює ці навички для дітей, допомагає зрозуміти способи їх застосування в процесі усного обговорення та створює умови для їх відпрацювання. Нижче запропоновано низку прикладів з повсякденної практики. Описані види діяльності покликані сприяти досягненню певних широких навчальних результатів, які пронизують усю шкільну програму (курикулум) і придатні для усіх дисциплін. Ці широкі результати перетворюються на довготермінову мету, що реалізується упродовж цілого навчального року, та є важливою складовою програм від підготовчого до 12 класу. У наведених прикладах ми розглянемо кілька широких результатів, які можуть стати слушним початком для роботи з усіма дітьми.
Запитання й відповіді
Вміння ставити ефективні запитання допомагає учням глибше розуміти питання та краще вирішувати проблеми в повсякденному житті. Для його вироблення дітям передусім необхідно знати рівні й типи запитань, з якими вони можуть стикнутися в тексті. Усі учні вміють ставити ефективні запитання до тексту, хто краще, а хто гірше. Тому можна стверджувати, що кожен з них перебуває в певному місці загального континууму сформованості цієї навички. Кожна дитина здатна формулювати такі запитання, коли працює з літературою під керівництвом учителя або з різним ступенем самостійності. Відповідно, що складніший текст, то складніші рівні запитань будуть опановувати учні. Зв 'язок між запитанням та відповіддю
Зазвичай, відповідь на «миттєві» запитання міститься в одному-єдиному реченні. Запитання типу «поміркувати й знайти», навпаки, спонукають до роздумів і пошуку інформації. Для відповіді на них слід уважно проаналізувати кілька частин тексту. При роботі із запитаннями для самостійного обдумування читач спирається на свої загальні знання й досвід, а на запитання на співвіднесення власної інформації та інформації автора — відповідати, посилаючись текст і на свої знання.
Щоб допомогти учням розрізняти конкретні фактичні запитання та запитання, які вимагають комплексного мислення, корисно розмежувати їх на «звужені» й «поширені». «Звужене» запитання орієнтоване на пошук фактичної інформації («миттєве» запитання) або ж вимагає простої відповіді, наприклад «так» чи «ні». І навпаки, «поширені» запитання є відкритими та потребують більш рефлексивної й продуманої відповіді. Учням ставлять «поширені» й «звужені» запитання під час читання художнього твору, інформаційного матеріалу, газети тощо. Матриця запитань
Матриця запитань (Відерхольд, 1988) розроблялася як методика наукового дослідження. З пари слів у кожній її клітинці можна сформулювати запитання загального характеру до будь-якої галузі знань. Клітинки матриці організовані в ієрархічному порядку, який відображає різні рівні інтелектуального процесу. Вчитель на власний розсуд добирає рівні словарних пар та складає свою власну матрицю відповідно до ступеня складності матеріалу та підготовленості учнів (див. рис. 1.6).
Рисунок 1.6. Матриця запитань
• Щоб навчати учнів на практиці ставити запитання й відповідати на них, рекомендується організовувати роботу в групах за допомогою різноманітних методик кооперативного навчання. Наприклад, після ознайомлення з текстом діти складають список запитань і потім обирають з них три або чотири найкращі. Далі кожна група обмінюєшся своїми запитаннями з іншою, яка на них відповідає.
• Також, чудова можливість для відпрацювання будь-яких прийомів постановки запитань існує в процесі парної роботи. Щоб організувати таке навчальне спілкування, коли учні ставлять запитання до тексту одне одному й відповідають на них, ефективною є методика «поговори з партнером». Вона дає змогу розпочати цю роботу на уроці спонтанно, без попереднього планування. Наприклад, під час читання тексту педагог пропонує дітям повернутися до свого партнера й поставити йому/їй одне запитання. Той має на нього відповісти. Потім учні міняються ролями. Зрозуміло, рівень таких запитань відповідатиме рівню підготовленості самих дітей. Спостерігаючи за роботою в парах, учитель може скласти певне уявлення про те, наскільки діти в класі різняться за ступенем засвоєння знань, умінь і навичок, за своїми індивідуальними здібностями, і надалі добирати для них тексти належного рівня складності.
Схеми - «павутинки»
У середині такої схеми зазначається головна ідея або тема. Це центральний елемент, від якого в різні боки розгалужуються окремі пов'язані з ним категорії та супровідні дані. Цю методику корисно застосовувати в процесі «мозкового штурму» або з метою узагальнення інформації. Вона допомагає учням аналізувати характерні риси того чи іншого явища та організовувати інформацію, аби краще її запам'ятати. Своєю чергою, організація інформації — це теж навчальна ціль, яка підходить для всіх учнів (див. рис. 1.7 та 1.8).
Рисунок 1.7. Організація інформації: схема- «павутинка»
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |