Читайте также:
|
|
формується у філософії 17 ст. два протилежні напрямки: емпіризм та раціоналізм. Емпіризм проголошує, що основний зміст наукове пізнання отримує з чуттєвого досвіду, в знпннях немає нічого, чого б раніше не було в чуттєвому досвіді суб’єкта. Ідеалом знання емпіризм вважав математику, а основними рисами є всезагальність, необхідність, суттєвість. Засновником емпіризму був англ. філософ Ф.Бекон, який основні свої ідеї висловив у працях «Новий органон» і «Про гідність та примноження наук». Головне завдання філософії Ф.Бекон визначає як пінання природи і оволодіння її силами, а для цього необхідно розробити відповідний метод, який би найкоротшим шляхом вів до істини, правильн орієнтував пізнавальну і практичну діяльність людини, максимально збільшуючи її ефективність. Метою пізнаня, підкреслює Бекон, є збагачення життя справжніми відкриттями і влада людини над силами природи; об’єктом пізнання є природа, а основними методами- індукція та експеримент.Бекон виходив із гасла: “Знання – це сила”. Його висновок: наука ще мало впливала на покращення умов людського життя, хоча потенційно вона обіцяє докорінно змінити його. Це передбачає необхідність очищення розуму від різноманітних “примар пізнання”.
4 “примари пізнання”Бекона:
1. примари роду – ведуть до хибного уявлення про світ і явища, є наслідком обмеженості розуму людини, органів відчуття. Люди до природи речей приписують власну природу, викривляючи реальну картину світу;
2. примари печери – властиві окремим людям або індивідуальне потьмарення людини. У кожної людини є свій власний суб’єктивний світ (печера), який викривляє її судження про явища світу;
3. ідоли (примари) площі – наслідок вживання неправильних слів, коли в одні і ті ж слова люди вкладають різне розуміння;
4. примари театру – неправильне уявленння про світ, що виникає на основі некритичного засвоєнння різних філософських поглядів і систем.
Потім слід розробити метод, який би дозволив краще пізнати та змінити світ.
Зображує 3 можливих шляхи пізнання. Перший- це шлях павука, тобто спроба людського розуму виводити істини з самого себе. Другий шлях- шлях мурахи, який зводить пізнання до нагромадження голих фактів. Третім є шлях справжньої науки – шлях бджоли. Як бджола переробляє нектар у дорогоцінну речовину – мед, так і справжній науковець перетворює емпіричні факти за допомогою раціональних методів у наукову істину.
Поглибити і далі конкретизувати емпіричну методологію спробував видатний філосо-матеріаліст 17ст. Дж.Локк, що вбачав основне завдання філософії в дослідженні пізнавальних здібностях та здатностях людини. Локк доводить, що всі ідеї і поняття людини виникають внаслідок дії речей зовн.світу на органи чуття людини.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 86 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |