Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження

1. Розквіт європейської схоластики припадає на (---------) сторіччя

2. (Номіналізм) – це онтологічне вчення, згідно з яким істинним буттям володіють речі

3. (Реалізм) – це онтологічне вчення, згідно з яким істинним буттям володіють універсалії

4. Онтологічна позиція, яка ставить виникнення та існування світу в залежність від Бога – це (теїзм)

5. Ідея непричетності Бога до зла на землі називається (ідеєю теодицеї)

6. (Патристика) – це вчення отців церкви спрямоване на систематизацію християнських догматів

7. (Апологетика) – ранній етап патристики, завданням якого є захист християнського віровчення від єресей

8. (Аврелій Августин) – автор праці “Сповідь”

9. П’ять доведень буття Бога дав середньовічний філософ і теолог (Томас Аквінський)

10. (Квінт Тертуліан) сформулював принцип апологетичної патристики: “Вірую, бо це абсурдно”?

11. (Аврелій Августин) – найвідоміший систематизатор західної патристики

12. У розвитку середньовічної філософії виділяють три періоди: рання схоластика, (розквіт) схоластики, пізня схоластика

13. Середньовічна філософія має ще одну назву – (схоластика), оскільки вона була безпосередньо пов’язана з викладанням і навчанням

14. В добу Ренесансу мірилом людини вперше стає її творча (праця)

15. (Принцип гармонії) віри й розуму – це принцип середньовічної філософії, обґрунтований Томасом Аквінський

Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії

1. Істотна властивість субстанції, без якої вона не може існувати – це (атрибут)
2. Автором космогонічної гіпотези про походження Всесвіту був (І. Кант)
3. (Декарт) вперше увів поняття “субстанції” як самодостатньої основи всього існуючого
4. (Субстанція) – це самодостатня основа всього існуючого, яка не потребує нічого для свого існування
5. За вченням Р. Декарта, матеріальна й ідеальна субстанції є проявом єдиної субстанції, якою є (Бог)

6. (Деїзм) – це онтологічне вчення, згідно з яким Бог творить світ, а надалі не втручається у перебіг природних і соціальних процесів

1. За вченням Б. Спінози, субстанцією є Бог тотожний з (Природою)
2. Онтологічне вчення, згідно з яким Бог творить світ і зливається з ним, має назву (-----)
3. Головний твір Ґ. Ляйбніца – («Монадологія»)
4. (Монада) – це проста субстанція, тобто така, що немає частин
5. Німецький філософ ХІХ ст. А. Шопенгавер бере за Абсолют – (волю до життя)
6. (Ідеалістична) діалектика, за Ґ. Геґелем, – це теорія розвитку Абсолютної ідеї
7. Головна праця Ґ. Геґеля – Наука (логіки)
8. (Природа), за Ґ. Геґелем, – це інобуття Абсолютної ідеї
9. Принцип заперечення заперечення розкриває тріада понять: теза, (антитеза), синтеза