Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Переробка і використання пташиного посліду

Сучасні птахівничі підприємства при утриманні значного пого­лів'я птиці на порівняно невеликих площах стикаються з серйозною проблемою - видаленням та утилізацією пташиного посліду, який щоденно у великій кількості накопичується в господарстві та представ­ляє значну екологічну небезпеку. При правильній організації процесів збору, видалення, зберігання та переробки посліду птахогосподарства можуть попередити забруднення навколишнього середовища та отри­мувати додатковий,прибуток за рахунок використання продуктів його переробки, що підтверджується досвідом роботи окремих господарств у нашій країні та за кордоном.

Пташиний послід може бути використаний як цінне органічне до­бриво в сільському господарстві, а також в якості кормової добавки до основного раціону при відгодівлі великої рогатої худоби, годівлі молоч­них корів та курей-несучок. При цьому не було встановлено негативно­го впливу застосування такої кормової добавки на якість продукції.

В умовах різних птахофабрик хімічний склад посліду може значно вар'ювати, що пов'язано з особливостями ведення технологічного про­цесу, особливо способом утримання птиці (у кліткових батареях або з використанням глибокої підстилки). Добове надходження пташиного посліду значно різниться залежно від виду птиці (табл. 4).

Таблиця 4

Добове надходження посліду (за даними ІП УААН) та його хімічний склад (за даними ВНДТІП)

У свіжому посліді вологістю 65-85 % міститься до 2,5 % білкових речовин, 2 % фосфору, 8,8 % калію. Крім макроелементів, у посліді в значній кількості містяться мікроелементи, які є важливими для жив­лення рослин. У 100 г посліду міститься 3-9 мг марганцю, 3-9 мг цин­ку, 0,3-0,5 мг кобальту, 0,1-0,15 мг міді, 100-300 мг заліза.

Пташиний послід характеризується дуже високим бактеріальним обсіменінням: 1 г посліду містить 4 х10⁸ мікробних тіл, у тому числі, кишкової палички - 4 х 10², фекальних стрептококів - 9 х 10³. Оскіль­ки він містить велику кількість органічних речовин, то є сприятливим середовищем для розвитку різних мікроорганізмів. У зв'язку з цим він має бути знезаражений. Для знезараження посліду використовують різні способи - біотермічний, хімічний, фізичний, термічний та інші.

Під час витримки посліду в послідосховищах у ньому проходять складні біохімічні процеси. Для попередження втрат органічних речо­вин і сполук, які містяться в посліді, велике значення має правильний вибір способу видалення і вивантаження посліду з пташника, його транспортування та тривалість зберігання. Послідосховища розташо­вують не ближче 50 м від птахівничих приміщень і 200 м - від жит­лових будинків, їх розміщують нижче за рельєфом від птахівничих, житлових і виробничих приміщень з врахуванням напряму пануючих вітрів. Не можна розміщувати послідосховища в низьких місцях - за­болочених ділянках, поблизу річок, озер, ставків, колодязів. Під'їзні шляхи до послідосховища мають бути з твердим покриттям.

Входить у практику переробка посліду з попереднім його підсу­шуванням безпосередньо у пташниках. З цією метою пташники обладнують для додатковою системою вентиляції. Для підсушування посліду використовують спеціальні установки. Принцип їх дії полягає в тому, що послід під час знаходження у пташнику піддається дії високої тем­ператури в процесі руху вздовж пристрою. Сушильний агрегат облад­нано апаратурою для видалення парів, газів і пилу.

В умовах невеликих птахівничих ферм, де вихід посліду становить 10-15 т на добу, може бути використаний біотермічний метод перероб­ки відходів. Сирий послід вологістю не більше 60-65 % завантажують у спеціальні ями, побудовані з волого- і термостійкого матеріалу. Звер­ху ями закривають щільними кришками з отворами для притоку по­вітря. Через 20-25 діб після завантаження посліду температура в ямі піднімається до 60 °С. Процес розкладання сировини закінчується че­рез 365-400 діб, утворюється однорідна маса, що не має запаху, яка придатна для використання в якості добрива.

При тривалому зберіганні посліду без додаткових компонентів (торф, тирса, солома та інших) його доцільно змішувати з мінераль­ними добривами, кількість яких потрібно доводити до 10-15 % від за­гальної маси посліду. У такому вигляді знижуються втрати органічної речовини і азоту. Змішування посліду з органічними і мінеральними компонентами забезпечує не тільки максимальне збереження пожив­них речовин, але і різко підвищує якість добрив. Вони не мають непри­ємного запаху, містять високий відсоток органічної речовини, азоту.

Найбільш поширений спосіб обробки посліду - компостування. Це один із простих, але ефективних способів покращення якості посліду. Компостування - це біологічний процес, при якому органічні речовини посліду, торфу чи інших наповнювачів перетворюються в стійкий гумусоподібний продукт (компост), що використовується в подальшому як добриво для поліпшення структури та відновлення родючості ґрун­тів. При компостуванні пташиного посліду необхідно враховувати такі фактори як ретельне перемішування компонентів, ступінь їх подріб­нення, забезпечення доступу повітря в шар суміші, тривалість витрим­ки, вологість компостованої маси.

У невеликих птахогосподарствах бурти для приготування компос­ту (розмірами не менше як 1,5 х 1,5 х 1,5 м) формують на спеціально відведеному відкритому майданчику. Компостування посліду можна проводити і в закритому приміщенні (звичайному сараї), яке повинне бути обов'язково провітрюваним. У приміщенні в теплу пору року пе­ріод компостування може тривати 5-7 діб, а на відкритих ділянках для отримання компосту задовільної якості потрібно 3-8 тижнів у літній період або 6-8 місяців у холодний період року.

В умовах птахокомплексів органічні добрива на основі послі­ду можна готувати на полях і біля пташників. Технологічний процес компостування включає: доставку компонентів на майданчик компос­тування (навантаження в мобільні засоби, транспортування), виванта­ження посліду та інших компонентів, дозований розподіл компонентів на майданчику, перемішування і формування буртів, витримування маси в буртах, навантажування у транспортні засоби.

Для приготування компосту на спеціально відведений майданчик доставляють торф, тирсу, солому, а потім на цей шар настилають необ­хідну кількість посліду. Після чого послід розрівнюють і одночасно пе­ремішують, формують штабель. Потім вкладають новий шар торфу і посліду. З метою покращення перебігу мікробіологічних процесів при компостуванні рекомендується вводити органічні компоненти в певно­му співвідношенні:

торф + послід - 1: 1, 1: 2, 1: 3, 1: 5, 1: 10;

послід + тирса - 1: 0,5;

послід + тирса + торф - 1: 0,25: 0,5;

послід + соло­ма - 1: 0,25;

послід + лігнін -1:2;

торф + послід + гній з торфом - 1: 1,5: 2,5;

торф + гній з соломою + послід - 1: 1: 1;

гній з соломою + послід - 1: 0.3.

Загальний об'єм отриманого компосту доводять до необхідної вели­чини і з штабеля формують бурт, верхній шар якого покривають торфом. Ширина бурта повинна бути не менше 3-4-х м, висота - не менше 2-х м, довжина - не менше 6-ти-8-ми м. При таких умовах у буртах створю­ється висока температура (60-70 °С), при якій гине хвороботворна мі­крофлора. Для підвищення ефективності дії такий компост збагачують фосфорними і калійними добавками. Тривалість витримки в холодний період року - не менше 2-х місяців, у теплий - не менше 1-го місяця.

За заключенням вчених-агрохіміків, добрива на основі пташиного посліду багаті на поживні речовини, які знаходяться в доступній формі і благоприємних для рослин поєднаннях, швидко розчиняються у воді, легко засвоюються. За дією на урожай в перший рік внесення пташи­ний послід подібний до мінеральних добрив. Завдяки високій концен­трації органічних компонентів і їх поступовому вивільненню пташи­ний послід впливає на продуктивність сільськогосподарських культур і в наступні 2-3 роки.

Інший спосіб переробки посліду - сушіння. При сушінні посліду його маса зменшується у 3-4 рази, а загальний вміст мінеральних речо­вин з розрахунку на суху масу збільшується у 2,5-3 рази. У сухому по­сліді міститься 19-39 % протеїну, 1,5-6,4 % фосфору, 4-7 % кальцію, 2-3 % жиру, 0,43-0,95 % лізину, 0,4-1 мкг/г вітаміну В₁₂, є цинк, мідь, залізо, марганець, магній. Сухий послід зберігає свою поживну цін­ність. Це робить його зручним для транспортування, тривалого збері­гання (до 3 років), а головне він може бути використаний в сільському господарстві зі значно вищою ефективністю - як джерело азотистого живлення для тварин і якісне добриво в чистому вигляді або в суміші з мінеральними добривами. Згодовують таку кормову добавку в розсип­ному або гранульованому вигляді у суміші з концентратами.

Технологічний процес сушіння посліду включає наступні операції: доставка сировини до сушильної установки мобільним транспортом; завантаження в бункер-накопичувач; дозування; термічна обробка; збір і фасування готового продукту.

Сушіння посліду проводять до 10-16 % вологості. Знезаражуван­ня посліду в сушильних установках проводять при температурі 600-800 °С. Розроблені установки для висушування посліду потужністю 1,5-7,4 т/год.

Хімічний метод обробки посліду заснований на введенні хімічних речовин (негашеного вапна, суперфосфату) з метою знезараження та дезодорації посліду.

В якості біологічних методів дезодорації пташиного посліду вико­ристовують різноманітні культури бактерій і ферментів; використання такого методу дозволить отримати біомасу із значно збільшеним вміс­том сирого протеїну (до 50 %).

Однією з технологій переробки посліду є анаеробне бродіння. Ця технологія забезпечує практично повне його бактеріальне знезаражен­ня. Крім того, продуктом анаеробної переробки є біогаз - горючий газ на основі метану, який може бути використаний у виробництві.

Перспективним може бути утилізація посліду за допомогою біо­енергетичних установок. Ця технологія є екологічно чистою. Вона до­зволяє отримати енергію у вигляді біогазу, а також цінне органічне добриво.

Переробка посліду є невід'ємною частиною технологічного про­цесу виробництва і переробки продукції птахівництва, що сприяє ефективному використанню кормових засобів, поліпшенню ветери­нарно-санітарного стану птахопідприємств та зменшенню забруднення навколишнього середовища відходами птахівництва.