Читайте также:
|
11. Розроблення стандарту тесту.
12. Упровадження тестових завдань у процес вивчення предмета та своєчасна їхня корекція відповідно до зміни навчальної ситуації.
Тести є незамінними для перевірки засвоєння теоретичних матеріалів на репродуктивному й алгоритмічно-дійовому рівнях. Самі тести можна проводити у вигляді словникових диктантів, роботи на бланках або з комп’ютером (програми TestPro, ProZ). Вони дають змогу охопити всіх учнів протягом короткого часу на занятті.
Незважаючи на широке впровадження тестів у практику перевірки знань студентів (учнів), необхідно наголосити на їхній специфічності й обмеженості. Важливо пам’ятати, що не всі учні здатні до швидкого реагування в умовах стресу, яким є кожен контрольний захід. Тому перевірку засобами тестового контролю потрібно поєднувати з іншими методами і прийомами [16].
Висновки
Економічна освіта є одним з визначальних факторів розвитку ринкових перетворень в Україні. Тому до її організації потрібні особливі підходи, зокрема цілеспрямована інтенсифікація навчального процесу й активізація окремих його складових. Серед останніх ми визначили такі компоненти педагогічної системи, як моделі взаємодії суб’єктів навчання й побудови змісту освіти, організаційні форми й дидактичні процеси, через які, власне, реалізується навчальна діяльність.
Як було зазначено вище, цілеспрямована й особливим способом організована практична діяльність може значно активізувати навчально-виховний процес, зокрема сприяти розвитку морально-вольових якостей та професійних умінь студентів. Залучення майбутніх фахівців до активної допрактичної діяльності передбачає, зокрема, орієнтацію навчального процесу на формування в студентів особистісних якостей, необхідних людині для успішного здійснення професійної діяльності в умовах ринкової економіки.
До основних педагогічних умов, які забезпечуватимуть ефективне формування професійних умінь студентів, можемо віднести такі:
1. За застосування нетрадиційних форм навчальної діяльності в процесі професійної підготовки студентів провідна роль має належати викладачу, оскільки педагогічний процес, маючи об’єктивні внутрішні закономірності, водночас є продуктом свідомої конструктивної діяльності викладача та його творчої взаємодії зі студентами. Тобто об’єктивні закономірності педагогічного процесу, особливо, коли мова йде про таке складне завдання, як формування професійних умінь студентів — майбутніх фахівців з економіки — повинні якомога більше відображатися у свідомості суб’єктів навчального процесу.
2. Педагогічний процес, у якому переплітається та взаємодіє багато чинників, вимагає застосування тих форм навчальної діяльності, які максимально забезпечать потреби студентів у самореалізації, сприятимуть розвиткові в них професійно необхідних особистісних якостей.
3. Застосування нетрадиційних форм діяльності учіння студентів під час професійної підготовки в університеті, яке базується на принципах свідомості й активності, потребує високого рівня самостійності самих студентів, що, у свою чергу, потребує перебудови педагогічного керування процесом навчання. Останнє передбачає наявність духовної спільності, довіри, спільної навчальної мети викладачів і тих, хто навчається. Адміністрування, повчання, авторитаризм, дріб’язкова опіка у взаємостосунках не можуть сприяти розвиткові в студентів ініціативи, винахідливості, самостійності та інших якостей, що інтегруються за певних умов у систему професійних умінь.
4. За організації нетрадиційних форм діяльності учіння студентів необхідно, щоб педагогічне керування максимально враховувало особистісний підхід у стосунках з ними. Для цього педагогу слід бачити в кожному студенті унікальну особистість, у якої є розуміння як власної неповторності, так і причетності до соціального цілого. При цьому викладач допомагає студентові не тільки бачити себе як особистість, берегти її в собі, а й поважати особистості інших людей.
Таблиця А
МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ, ЩО СПРИЯЮТЬ АКТИВІЗАЦІЇ РІЗНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ1
| Форми занять | Лекції | Практичні заняття | Семінарські заняття | Самостійна робота |
| Методи та прийоми активізації діяльності | · Проблемне викладання: чітке формулювання основних питань, їхня практична спрямованість, приклади проблемних ситуацій і залучення аудиторії до їхнього вирішення з елементами мозкового штурму. · Періодичний діалог з аудиторією. · Використання ілюстративного матеріалу й технічних засобів навчання, зокрема мультимедійних систем. · Використання елементів професійного гумору | · Застосування виробничих проблемних ситуацій. · Організація заняття на виробництві. · Проведення ділової чи сюжетно-рольової гри. · Робота в парах для вирішення проблемних завдань. · Робота в малих групах. · Використання елементів змагання. · Мозковий штурм для вирішення проблеми. · Використання відповідних статистичних відомостей. · Забезпечення роздатковими матеріалами. · Проведення ігор за зразком телевізійних. · Самостійне проведення занять студентами, взаємне оцінювання. · Забезпечення об’єктивності в оцінці роботи кожного | · Організація роботи на занятті у формі ділової гри, диспуту, конференції, діалогу тощо. · «Круглий стіл» за тематикою самостійної роботи. · Дискусія з актуальних проблемних питань. · Завчасне ознайомлення студентів з формами заохочень та оцінювання їхньої активної участі. · Урахування творчого підходу студента до обговорення питань семінару, виготовлення засобів наочності до теми. · Урахування роботи студента на семінарах під час підсумкового оцінювання | · Дослідження за темами, що винесені на самостійне опрацювання, проведення їхніх обговорень за участю студентів і викладачів. · Узагальнення результатів самостійних досліджень, створення таблиць за відповідними критеріями на основі аналізу, порівняння та систематизації набутих знань. · Ділова гра за результатами самостійної роботи. · Створення можливостей для самореалізації студента. · Забезпечення вільного доступу до технічних засобів. · Презентація та оцінювання результатів самостійної роботи. · Урізноманітнення форм контролю. · Розв’язування та складання кросвордів |
___________
[1] За матеріалами семінару: Сучасні проблеми оптимізації підготовки конкурентоспроможних фахівців. — Л.: Львів. банківський ін-т НБУ, 2002.
5. Формування відповідних професійних умінь майбутніх фахівців може здійснюватися за допомогою використання інтенсивних технологій навчання й засобів навчального проектування. У процесі навчально-пізнавальної діяльності необхідно поєднувати колективні та індивідуальні форми роботи, управління й самоуправління, ураховувати закономірності самоорганізації в студентських групах.
Активізація навчання — багатофакторний комплексний підхід, який охоплює чималий проміжок часу, стосується всіх аспектів пізнавальної діяльності студентів і втілюється через систему різноманітних методів і прийомів (табл. А).
Серед них базовими для всіх форм взаємодії студентів і викладача є чітка та вдала мотивація вивчення теми, забезпечення партнерства і співробітництва, використання елементів евристичних завдань, цікавих практичних прикладів і виробничих проблем, забезпечення процесу навчальними засобами (проектори, схеми, плакати, роздаткові матеріали тощо), захопленість викладача своїм предметом, емоційність викладу, високий професіоналізм і педагогічна майстерність, реалізація зворотного зв’язку між студентами і викладачем, створення умов для об’єктивної оцінки й самореалізації в роботі учасників навчального процесу. Це дає змогу розвивати в студентів гнучкість мислення, адаптованість до будь-яких ситуацій, ініціативність, самостійність у прийнятті рішень і разом з тим уміння працювати в колективі, творчий підхід до вирішення проблем.
Економічна освіта сьогодні стала самостійним, одним з найрозвиненіших сегментів освітнього ринку в Україні, а до її основних конкурентних переваг відносять якість підготовки майбутніх фахівців у кожному конкретному навчальному закладі.
Моделювання професійно важливих якостей майбутнього спеціаліста та їхнє формування в процесі реалізації професійної освіти набуває особливої актуальності в умовах сьогодення, адже створює можливості цілеспрямованого впливу на умови розвитку пізнавальної діяльності в навчально-виховному процесі (з урахуванням особливостей психічної активності студентів, специфіки змісту навчального матеріалу та закономірностей розгортання процесу навчання).
Під час проведення дослідно-експериментальної роботи ми виявили, що найбільш продуктивно процес формування професійних вмінь майбутніх фахівців з економіки відбувається за умови застосування різноманітних методів активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів у їхньому оптимальному поєднанні (табл. В).
Таблиця В
ВИБІР МЕТОДІВ ОРГАНІЗАЦІЇ
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛУХАЧІВ [85]
| Завдання організатора | Методи і форми занять |
| Переконати в необхідності навчання. Виявити потреби. Уточнити програму | Вхідний контроль знань методами програмного навчання |
| Розвивати інтерес, творче мислення, продуктивні знання | Проблемні лекції, бесіди, дискусії, мозкова атака і т. д. |
| Формувати нові знання. Усунути непорозуміння. Виявити помилкове застосування нового матеріалу | Лекція-консультація. Групова та індивідуальні консультації |
| Закріпити отримані знання. Формувати навички та вміння застосовувати їх | Аналіз ситуації, вирішення виробничих задач, ігри, тренінги тощо |
| Створити умови для активного обміну знаннями й досвідом та їхнього творчого застосування | Тематична дискусія, «круглий стіл», стажування, виїзні тематичні заняття |
| Створити умови для практичного використання знань і перевірки вміння вирішувати проблемні ситуації | Стажування, вирішення виробничих завдань, проведення ігор на матеріалі підприємства, розроблення й захист підсумкової роботи (проекту) |
Використання активних методів навчання (конкретних ситуацій, дискусій, моделювання фрагментів навчальних занять тощо), професіографічних досліджень сприяє активізації розумової діяльності студентів, яка спрямовується не тільки на отримання міцних знань програмного матеріалу, розвиток творчої, конструктивної ініціативи, а й на формування відповідних професійних умінь на високому рівні.
Проводячи дослідження, ми констатували, що формування професійних умінь майбутніх фахівців з економіки в процесі професійної підготовки, зокрема на завершальному етапі (конкретизації та професійної адаптації), повинно відбуватися в такій послідовності:
1. Аналіз майбутньої діяльності фахівця, визначення майбутніх потреб. Окреслення структури професійно необхідних умінь. Визначення навчальних елементів програми й параметрів мети.
2. Визначення стандартів діяльності. Розроблення моделі засвоєння бази знань. Обґрунтування показників. Вибір організаційних форм, методів і засобів навчання з урахуванням вимог активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів.
3. Розроблення збірника інформаційно-методичних матеріалів, системи вправ із заданими показниками якості, тестів усіх рівнів засвоєння навчальних елементів, підготовка матеріалів (текстів, ситуацій) для здійснення мотиваційного компоненту навчання.
4. Аналіз роботи на основі постійного зворотного зв’язку для своєчасної корекції в процесі реалізації навчальної програми.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 84 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |