Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Характеристика основних моделей навчання історії

Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних технологій навчання історії та інтерактивного уроку, спробуємо з'ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами. Скористаємось підходами, запропонованими Я. Голантом¹⁹⁶ ще в 60-х рр. XX ст. і охарактеризуємо три основні моделі навчання, що існують у сучасній школі. Я. Голант виділяв активну та па­сивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності. До цієї класифікації ми додаємо інтерактивне навчання.

Пасивна модель навчання.

Учень виступає в ролі «об'єкта» навчання, повинен засвоїти й відтво­рити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо -джерелом правильних знань. До відповідних методів навчання відно­сяться методи, за яких учні лише слухають і дивляться (лекція-монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворююче опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують яких-небудь творчих завдань. / Активна модель навчання.

Такий тип навчання передбачає застосування методів, які стимулю­ють пізнавальну активність і самостійність учнів. Учень виступає «суб'єктом» навчання, виконує творчі завдання, вступає в діалог з учителем. Основні методи: самостійна робота, проблемні та творчі за­вдання (часто домашні), запитання від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення.

Інтерактивна модель навчання.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «іпіег-асі», де іпіег - це взаємний і асі - діяти, інтерактивний - здатний до

¹⁹⁶ Голант Е.Я. Методьі обучения в советской школе. - М., 1957.

взаємодії, діалогу. Суть інтерактивного навчання у тому, що навчаль­ний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, на­вчання у співпраці), де і учень, і вчитель являються рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання жит­тєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення про­блеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефек­тивно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дозволяє педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.

Інтерактивна взаємодія виключає як домінування одного учасника навчального процесу над іншими, так і однієї думки над іншою. В ході інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, спілку­ватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення. Такі підходи до навчання не є повністю новими для українсь­кої школи, наприклад у 20-ті роки¹⁹⁷, а також розробку елементів інтер­активного навчання ми можемо знайти в працях В. Сухомлинського, творчості вчителів-новаторів 70-80-х рр. (Ш. Амонашвілі, В. Шатало-ва, Є. Ільїна, С. Лисенкової та ін.), теорії розвивального навчання.

У Західній Європі та США групові форми навчальної діяльності учнів активно розвивались та вдосконалювались. У кінці XX ст. інтер­активні технології набули поширення в теорії та практиці американсь­кої школи, де їх використовують при викладанні різноманітних пред­метів. Дослідження, проведені Національним тренінговим центром (США, штат Меріленд) у 80-х рр., показують, що інтерактивне навчан­ня дозволяє різко збільшити процент засвоєння матеріалу, оскільки впливає не лише на свідомість учня, але й на його почуття, волю (дії, практику). Результати цих досліджень були виражені в схемі, що отри­мала назву «Піраміда навчання». З піраміди видно, що найменших ре­зультатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція - 5 %, читання - 10 %), а найбільших - інтерактивного (дискусійні групи -50 %, практика через дію - 75 %, навчання інших чи негайне застосу­вання набутого - 90 %). Це, звичайно, середньостатистичні дані і в

¹⁹⁷ Бригадно-лабораторний метод навчання набув поширення в практиці роботи радянської школи в 20-ті роки XX ст. і передбачав виконання спеці­ально сформованими учнівськими групами (бригадами, ланками) практич­них, лабораторних робіт. Завдання, що їх виконували бригади, могли бути як єдиними, так і диференційованими. Метод навчання в парах змінного складу (колективний спосіб навчання - КСН) полягав у тому, що об'єднані в пари учні навчали один одного в процесі так званого організованого діалогу. Склад пар постійно змінювався. Учень, вивчивши тему, пояснював її іншим членам групи, і, в свою чергу, вислуховував пояснення інших. Заняття прово­дились без уроків та розкладу.

конкретних випадках результати можуть бути дещо іншими, але в се­редньому таку закономірність може прослідкувати кожен педагог.

Ці дані цілком підтверджуються дослідженнями сучасних російських психологів. За їхніми оцінками старший школяр може, читаючи очима, запам'ятати 10 % інформації, слухаючи - 26 %, розглядаючи - 30 %, слу­хаючи і розглядаючи - 50 %, обговорюючи - 70 %, особистий досвід -80%, спільна діяльність з обговоренням- 90%, навчання інших-

95 %19».

Отже, процес навчання - не автоматичне вкладання навчального ма­теріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дити­ни і її власної активної участі в цьому процесі. Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного (інтерактивного) навчання.

Лекція - 5 % засвоєння

Читання - 10 % засвоєння

Відео/аудіо матеріали - 20 % засвоєння

Демонстрація -30% засвоєння

Дискусійні групи -50% засвоєння

Практика через дію — 75 % засвоєння

Навчання інших / застосування отриманих знань відразу ж - 90 %

засвоєння

* Подумайте ___________________________________________________

Працюючи в парах, поясніть, за якими критеріями визначені ці моделі навчання, що в них спільного та відмінного.

Усе вищесказане, звичайно, не означає, що потрібно використову­вати тільки інтерактивне навчання. Для навчання важливі всі рівні пізнання і всі види методик та технологій. Як можна помітити з ниж-ченаданого опису різноманітних інтерактивних технологій, обов'язко­вою складовою їх є і так звані пасивні методи. Сильні й слабкі сторони пасивного, активного та інтерактивного навчання можна уявити у вигляді таблиці (див. с. 270).

Ця таблиця також допоможе вчителю вибрати тип уроку залежно від завдань і умов роботи. Проте, як ми бачимо з таблиці, при їхньо­му застосуванні педагог стикається з певними труднощами.

*Подумайте ____________________________________________________

Працюючи в парах, дайте відповідь на запитання: чим може допомогти учителю-практику ця таблиця? Свою думку поясніть прикладами.

¹⁹⁸ Ксендзова Г.Ю. Перспективньїе школьньїе технологии. - М.: Педобще-ство России, 2000. - С. 76.