Розвиток уміння:
– працювати з інформацією;
– працювати самостійно;
– виділяти головне, суттєве;
– формування компетентності учнів з предмета.
5. Рефлексія
Рефлексія тісно пов'язана з іншим важливим моментом уроку – постановкою мети. Формулювання учнями мети свого навчання передбачає її досягнення і наступну рефлексію – усвідомлення способів досягнення. Тоді рефлексія розглядається не лише як підсумок, а і як старт для нової діяльності й постановки нової мети. Очевидно, що ключова функція рефлексії – повернення до очікуваних результатів уроку і можливість переконатися, що учні їх досягли.
Отже, наведена методична система дає можливість учителю:
• активізувати мислення учнів;
• мотивувати та стимулювати їх діяльність;
• залучити всіх учнів до творчої, продуктивної, навчальної діяльності;
• активізувати пізнавальний процес;
• розвивати уміння логічно та аргументовано викладати матеріал;
• розвивати навички колективного спілкування, почуття взаємодопомоги, взаємопідтримки;
• формувати ключові компетентності учнів.
Основною формою роботи для розвитку критичного мислення є групова форма роботи. Під час роботи в групі відбувається спільне розв'язання поставлених задач. У процесі цієї роботи в учнів розвиваються почуття колективізму, взаємопідтримки, взаємодопомоги, зникає відчуття страху, скутості. Працюючи в групі, учні вчаться говорити, обговорювати проблему, вислуховувати думки співрозмовника, приймати рішення.
Методичні стратегії розвитку критичного мислення
Розвиток критичного мислення досягається застосуванням різних методичних стратегій, які використовуються на окремих етапах уроку.
| Фаза (блок) уроку КМ | Методичні стратегії |
| Евокація | «Мікрофон», «Мозковий штурм», читання в парах, читання в групах, гронування, кубування, «Знаю – хочу дізнатись – вивчу», вільне письмо тощо. |
| Осмислення | Читання тексту із системою позначок «Допомога», «Мозаїка «Джигсоу»», «Запитання – відповідь», «Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися», взаємонавчання, метод «Прес» тощо. |
| Рефлексія | «Кола Вена», «Дерево рішень», «П’ятихвилинне есе», «Ромашка Блума», «Хрестики-нулики», «Сенкан», кубування, асоціативний кущ тощо. |
І. ЕВОКАЦІЯ
Асоціативний кущ — стратегія навчання, яка закликає учнів вільно і відкрито висловлювати свої думки, здійснювати зв'язок між окремими поняттями, тому, сприяє розвитку соціальних, інформаційних, полікультурних компетенцій, спонукає учнів до саморозвитку, самоосвіти, продуктивної діяльності. Цей метод полягає в тому, щоб за короткий проміжок часу учні пригадують та сформують засвоєні раніше знання з теми, запропоновані учителем. Дані відповідають формі коротких тез записаних на дошці навколо розглянутого поняття чи явища. Результатом є схема-опора.
— дає можливість протягом незначного часу актуалізувати знання учнів з певної теми й на основі згаданого школярами спланувати разом із ними подальшу діяльність;
— в основу стратегії покладено схему, що накреслюється на дошці або на великому аркуші паперу.
Організація діяльності під час застосування «Асоціативного куща»
— Учитель пише ключові поняття та обводить їх у коло.
— Учитель ставить учням запитання: "Що спадає вам на думку, коли ви чуєте поняття "…"?"
— За допомогою методу "мозкового штурму" записуються всі слова, що спадають на думку учням, не оцінюючи й не перефразовуючи їх.
— Установлюються зв’язки між словами.
— Указуються напрями проблеми, де потрібна додаткова інформація.
Читання тексту з позначками
— розмістити позначки на дошці й пояснити, що вони означають:
— дати учням завдання прочитати текст і зробити позначки на полях підручника олівцем
— після читання запропонувати учням класифікувати інформацію й заповнити таблицю в зошитах
— обговорити результати роботи в класі
ІІ. ОСМИСЛЕННЯ
Метод «Прес» — цей метод допомагає навчитися знаходити вагомі аргументи і формулювати свою думку відносно певного питання; розібратися у своїх ідеях, а також формулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь-якому етапі уроку.
Етапи методу:
1) учень висловлює свою думку «Я вважаю…»;
2) молодший школяр пояснює причину такої точки зору: «Тому що…»;
3) дитина наводить приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: «Наприклад…»;
4) учень початкової школи узагальнює, формулює висновки: «Отже…».
ІІІ. РЕФЛЕКСІЯ
Сенкан. Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків.
Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає білий вірш у п’ять рядків.
1. перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно, це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому висловлюється сутність теми, ніби робиться підсумок.
— Учитель ознайомлює учнів зі структурою сенкану й пропонує їм тему для вірша.
— Кожен учень працює самостійно.
— Учитель пропонує дітям об’єднати зусилля, попрацювавши в парі з товаришем. Учні з двох віршів складають один спільний вірш.
Розглянуті стратегії допоможуть молодшим усвідомити важливість і значущість справи оволодіння українською мовою (для розуміння й самостійного осмислення україномовної інформації, активного висловлювання власних думок українською мовою, незалежного мислення тощо); навчити дітей мислити критично, чітко виділяти проблему, яку необхідно розв’язати, самостійно знаходити, вивчати й аналізувати інформацію; логічно будувати свої висловлювання, мислити мобільно, аргументовано відстоювати власну точку зору, бути відкритим для сприйняття думок інших людей; помічати помилкові судження інших, своєчасно виправляти власні помилки, адекватно оцінювати свої знання та сприймати зауваження вчителя й однокласників щодо своїх помилок і недоліків.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 22 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |