Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Особливості проектування уроку літературного читання на основі інтерактивних технологій навчання

Реформи в галузі освіти, що відбуваються в нашій країні, разом із розбою нових освітніх стандартів для початкової школи, уведенням нових підручників і навчальних посібників, викликали необхідність у зміні методики навчання. Тому сьогодні не можливо уявити собі навчальний процес без використання інтерактивних технологій навчання, застосування яких дозволяє створити умови для:

· постановки цілей і завдань, що потребують пошуку й аналізу різних рішень;

· вибору різноманітних способів діяльності для досягнення результату;

· розвитку комунікативних умінь і навичок;

· розвитку таких важливих соціальних навичок як швидкість і гнучкість;

· критичності мислення під час прийняття рішень;

· вихованню поваги до чужої думки, уміння ефективно працювати в групі, команді.

Отже, інтерактивні технології навчання сприяють успішному формуванню в молодших школярів досвіду творчої діяльності на уроках літературного читання.

Підґрунтям для такого навчання є активізація пізнавальної діяльності учнів за допомогою активного спілкування: учня з учнем; учня з учителем; учителя з групою учнів; учителя з представником групи; учня з групою учнів; учителя з класом. Таке навчання в методиці одержало назву комунікативно-ділового або інтерактивного.

Інтерактивне навчання – технологія, яка передбачає активну взаємодію всіх учасників навчально-виховного процесу, індивідуалізує участь кожного в колективній (груповій) діяльності з чітко спланованим очікуваним результатом навчання.

Тому й методи, які використовують під час такого навчання також називаються інтерактивними.

Термін «інтерактивні методи» відносно новий Його ввів у 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц. У перекладі з англійської ця дефініція означає взаємодію («інтер» - взаємо-, «акт» - діяти). Інтерактивність у навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, перебування у режимі бесіди, діалогу, дії. Відповідно інтерактивним може бути метод, під час використання якого учень є учасником, який здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише тощо, тобто виступає не тільки слухачем, а й бере активну участь у тому, що відбувається, власне, є активним учасником навчального процесу.

Сутність інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес організовується на засадах постійної взаємодії всіх учнів класу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і вчитель рівноправні, рівнозначні суб’єкти навчання. Педагог в такому випадку виступає як організатор процесу навчання, консультант, який не «замикає» навчальний процес на собі. Необхідними умовами в процесі інтерактивного навчання на уроках літературного читання є чіткий план дій і конкретні завдання для учня й учителя, співпраця між учнями класу, між учнем і вчителем. Інтерактивні методи сприяють інтенсифікації й оптимізації навчально-виховного процесу.

У сучасній педагогічній і лінгводидактичній літературі існують вимоги щодо реалізації інтерактивних методів навчання на уроках в початковій школі, невиконання яких може значно знизити їх ефективність. Так, обов’язковим має бути проведення вступного заняття, оскільки учні початкової школи ще не знайомі з подібними методами роботи, що різко змінюють усталений стиль навчання. На цьому занятті необхідно, по-перше, чітко і зрозуміло пояснити, що таке інтерактивне навчання, по-друге, довести до відома дітей і опрацювати з ними правила роботи в групах, складені у зрозумілій формі (їх доцільно дати кожному учневі для вклеювання в зошит).

До кожного такого уроку слід сумлінно готуватися. У процесі інтерактивного навчання на уроках літературного читання мають бути задіяні всі учні. Справді, сильні учні, а також особистості з високим рівнем контактності будуть проявляти вищу активність, ніж замкнуті і слабкі. Проте слід постійно «втягувати» їх в роботу, створювати ситуації успіху.

Педагог має постійно контролювати процес, досягнення поставлених цілей (вони повинні бути чітко сформульовані і легко контрольовані), у випадку невдачі переглядати стратегію і тактику роботи, шукати і виправляти недоліки.

Проте урок літературного читання не має бути перевантаженим інтерактивною роботою. Оптимальним вважається використання одного-двох методів за урок. Неможливо побудувати весь процес навчання виключно на інтерактивних методах. Це прийоми, які допомагають досягти мети і приносять результат тільки в поєднанні з іншими.

Л. Пироженко та О. Пометун переконані, що застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроку. Структура таких уроків складається з 5 етапів, а саме:

· мотивація (Мета – сфокусувати увагу учнів на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми.
Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка і т.д.);

· оголошення, представлення теми та очікуваних результатів

Орієнтовно 5% часу заняття. Мета – забезпечити розуміння учнями (учасниками) змісту їхньої діяльності, тобто чого вони мають досягти в результаті уроку і що від них очікує учитель, викладач.
Доцільно залучати до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття;

· актуалізація знань, надання необхідної інформації (Приблизно 10% часу заняття. Мета – дати учням (учасникам) достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання. Можна використати викладання матеріалу, читання роздавального матеріалу, виконання домашнього завдання);

· усвідомлення (інтерактивна частина) – основна складова уроку (Біля 60% часу заняття.

Мета – практичне засвоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. Послідовність проведення інтерактивної частини наступна:

Ø інструктування – учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; перевіряє розуміння цього учасниками;

Ø об’єднання в групи, розподіл ролей;

Ø виконання завдання, де вчитель виступає в ролі організатора, помічника, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи і навчання у співробітництві один з одним;

Ø презентація результатів виконання вправи;

· рефлексія (орієнтовно 20% часу уроку.
Мета – рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосувати в майбутньому отримані на уроці знання. Підбиття підсумків бажано проводити у формі запитань, а саме:

– Що нового дізналися?

– Чого навчилися?

–Як це може бути корисним у житті? – Що вдалося?
–Що потрібно змінити в майбутньому?)
Важливо, щоб учні могли сформулювати відповіді на запитання.

Центральною частиною такого уроку літертаурного читання є інтерактивне завдання.

Учені (І. Дичківська, Т. Дуткевич, Л. Пироженко, О. Пометун, О. Трибна та ін.) вважають, що методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп (на практиці від 2 до 6-ти осіб), другі – спільну роботу та взаємонавчання всього класу.

Існують різні класифікації інтерактивних методів, проте загальноприйнятою є класифікація інтерактивних методів навчання залежно від мети уроку та форм організації навчальної діяльності школярів.За цією позицією О. Пометун та Л. Пироженко вважають, що інтерактивні методи можна розподілити на такі чотири групи: