Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

АНАЛИЗ БЕЗУБЫТОЧНОСТИ ПРОИЗВОДСТВА ПРОЕКТИРУЕМОЙ МОДЕЛИ

Читайте также:
  1. C) различие стран в обеспеченности факторами производства
  2. C) различие стран в обеспеченности факторами производства
  3. D. обобщение, сравнение анализ ,синтез
  4. DCOR моделирование как разновидность стандарта SCOR модели.
  5. E) сферу по обслуживанию сельского хозяйства и по обеспечению его необходимыми для производства средствам
  6. I) Однофакторный дисперсионный анализ .
  7. I)Однофакторный дисперсионный анализ (выполняется с применением программы «Однофакторный дисперсионный анализ» надстройки «Анализ данных» пакета Microsoft Excel).
  8. I. Издержки производства и издержки обращения.
  9. I. Теоретические основы изучения туристских информационных систем как новой модели туристского бизнеса
  10. II этап. Разработка модели

Джерелом виникнення шуму в бухгалтерії являється: використання ксерокопіювального принтера, при використанні кондиціонера, розмови по телефону внаслідок взаємодії з контрагентами.

Рівень шуму не повинен перевищувати гранично допустимого рівня 65 дБА.

Рівень шуму відповідає нормі в середньому, але іноді може досягати 70 дБА.

Освітленість

Одним з найважливіших елементів умов праці є освітлення. Правильно виконана система освітлення відіграє істотну роль у зниженні виробничого травматизму, зменшуючи потенційну небезпеку багатьох виробничих факторів, створює нормальні умови роботи, підвищує загальну працездатність.

При освітленні виробничих приміщень використовують природне ос­вітлення, що створюється світлом сонця (прямим чи відбитим).

При освітленні бухгалтерії у світлу частину доби на ПАТ «Пирятинському сирзаводі» використовується комбінований спосіб освітлення (використовують природне освітлення та люмінесцентні лампи). Для місцевого освітлення використовують штучне освітлення. При роботі в нічні зміни приміщення освітлюють за допомогою люмінесцентних ламп та інших штучних джерел світла (які також використовують як аварійне, евакуаційне, охоронне освітлення). При необхідності частина світильників може використовуватися для чергового освітлення.

Виробниче освітлення нормується за мінімальною нормою освітленості для кожного робочого місця відповідно до галузевих норм, наведених у санітарному паспорті робочого місця. Освітленість робочого місця має періодично контролюватися і за потреби доводитися до нормованого значення відповідними заходами.

У бухгалтерії робочі місця освітлюються як природним, так і штучним способом. Природне освітлення - віконне, штучне - лампи. Лампи – стельові, лампи розжарення й настільні лампи денного освітлення. Розташування робочих місць стосовно джерел світла: природне - бічне розташування, штучне - безпосередньо в джерела. Гардеробні і пункти харчування в будинку відсутні. Умивальники і туалети розташовані на першому, другому і третьому поверсі будинку (санітарний стан яких відповідає нормі).

При розрахунку штучного освітлення визначаємо кількість світильників типу ШОД, необхідних для забезпечення приміщення штучним освітленням за умови використання ламп ЛБ-40 із світловим потоком 2480 лм в приміщенні розмірами 10 х 9 м. В розрахунку застосовуємо метод використання світлового потоку, основне розрахункове рівняння якого має вигляд:

(4.1)

Кількість світильників визначимо за формулою:

 

(4.2)

де Кз – коефіцієнт запасу,

S – освітлювана площа, м2

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення

N – кількість світильників;

n – число ламп у світильнику;

Природне та штучне освітлення залежно від розряду зорових робіт, фону та контрасту об’єкта з фоном, виду виробничого освітлення і типу ламп. За умовами розрахунку розряд виконуваних робіт ІІІ – високої точності. В розрахунку штучного освітлення приймаємо, що фон виконання зорових робіт – світлий, а контраст об’єкта з фоном – великий.

η – коефіцієнт використання світлового потокує

(4.3)

Таким чином, для забезпечення нормованої освітленості, яка дозволить виконувати роботи високої точності у приміщенні, необхідно встановити приблизно 18 світильників вказаного типу.

Метеорологічні умови у закладі або мікроклімат визначають такі параметри: температура повітря в помешканні, %, відносна вологість повітря, %, рухливість повітря, м/с, теплове випромінювання. Ці параметри окремо й у комплексі впливають на організм людини, визначаючи його самопочуття.

Психофізіологічні шкідливі фактори, пов`язані з моторністю роботи

До небезпечних психофізіологічних та шкідливих виробничих чинників належать фізичні (статичні, динамічні та гіподинамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове, зорове, емоційне).

Праця бухгалтерів характеризується тривалою багатогодинною (8 год і більше) працею в одноманітному напруженому положенні, малою руховою активністю при значних локальних динамічних навантаженнях.

Таблиця 4.1.

Карта умов праці на робочому місці бухгалтера

№ п/п Назва фактору, одиниці вимірювання Рівень фактору Тривалість дії фактору, години
норматив фактично
1. Мікроклімат в приміщенні: а) відносна вологість, %; б) температура, °С; в) швидкість руху повітря, м/с.   40-60 22-24 ≤ 0,1   21-23 0,1  
2. Запиленість повітря, мг/м3   - -
3. Шум, дБА      
4. Освітлення в приміщенні (у відділі): а) природне (бокове – одно- чи двостороннє, верхнє, комбіноване) КПО,%; б) штучне (загальне, комбіноване), вид світильників і ламп, рівень, лк.   1,8     1,5      
5. Загазованість повітря, мг/м3 (клас небезпеки – 1, 2, 3, 4) а) СО2 б) інші шкідливі речовини           -     -  
6. Інші шкідливі фактори (наприклад, електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону тощо)   - -

Робоче положення "сидячи" супроводжується статичним навантаженням значної кількості м'язів ніг, плечей, шиї та рук, що дуже втомлює. М'язи перебувають довгий час у скороченому стані і не розслабляються, що погіршує кровообіг. В результаті виникають больові відчуття в руках, шиї, верхній частині ніг, спині та плечових суглобах.

Внаслідок динамічного навантаження на кістково-м'язовий апарат кистей рук виникають больові відчуття різної сили в суглобах та м'язах кистей рук; оніміння та уповільнена рухливість пальців; судоми м'язів кисті; ниючий біль в ділянці зап'ястя.

У результаті виникають локальні м'язові перенапруження, хронічні розтягнення м'язів травматичного характеру, що можуть викликати професійні захворювання: дисоціативні моторні розлади, захворювання периферійної нервової та кістково-м'язової систем.

Крім того, робота "сидячи" призводить до зниження м'язової активності - гіподинамії. За браком рухів відбувається зниження споживання кисню тканинами організму, сповільнюється обмін речовин. Це сприяє розвитку атеросклерозу, ожиріння, може стати причиною дистрофії міокарда, хронічного головного болю, запаморочення, безсоння, роздратування.

Помірними гімнастичними вправами можна викликати активізацію обміну речовин в організмі, посилити виділення отруйних продуктів життєдіяльності.
Трудова діяльність працівників невиробничої сфери належить до категорії робіт, які пов'язані з використанням великих обсягів інформації, із застосуванням комп'ютеризованих робочих місць, із частим прийняттям відповідальних рішень в умовах дефіциту часу, безпосереднім контактом із людьми різних типів темпераменту тощо. Це зумовлює високий рівень нервово-психічного перевантаження, знижує функціональну активність центральної нервової системи, призводить до розладів в її діяльності, розвитку втоми, перевтоми, стресу.

Тривала робота на комп'ютеризованому робочому місці призводить до значного навантаження на всі елементи зорової системи і зумовлює втому та перевтому зорового аналізатора. Напружена зорова робота викликає "очні" (біль, печія та різь в очах, почервоніння повік та очей, ломота у надбрівній частині тощо) та "зорові" (пелена перед очима, подвоєння предметів, мерехтіння, швидка втома під час зорової роботи) порушення органів зору, що може викликати головний біль, посилення нервово-психічного напруження, зниження працездатності.

Надмірні фізичні та нервово-психічні перевантаження зумовлюють зміни у фізіологічному та психічному станах працівника, призводять до розвитку втоми та перевтоми.

Хід збільшення втоми та її кінцева величина залежать від індивідуальних особливостей працюючого, трудового режиму, умов виробничого середовища тощо.
Залежно від характеру вихідного функціонального стану працівника втома може досягати різної глибини, переходити у хронічну втому або перевтому. Перевтома - це сукупність стійких несприятливих для здоров'я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Основною відмінністю втоми від перевтоми є зворотність зрушень при втомі і неповна зворотність їх при перевтомі. Відомо, що розвиток втоми та перевтоми веде до порушення координації рухів, зорових розладів, неуважності, втрати пильності та контролю реальної ситуації. При цьому працівник порушує вимоги технологічних інструкцій, припускається помилок та неузгодженості в роботі; у нього знижується відчуття небезпеки. Крім того, перевтома супроводжується хронічною гіпоксією (кисневою недостатністю), порушенням нервової діяльності.

Помірна розумова праця може виконуватися досить довго. Розумова праця не має чітких меж між напруженням організму під час роботи і переходом у фазу відновлення сил. Втома при розумовій праці виявляється в нервовому напруженні, зниженні концентрації уваги і зменшенні свідомого її регулювання, погіршенні оперативної пам'яті і логічного мислення, сповільненні реакцій на подразники. Нервове напруження впливає на серцево-судинну систему, збільшуючи артеріальний тиск і частоту пульсу, а також на терморегуляцію організму та емоційні стани працівника.

Відновлювальні процеси після розумової праці відбуваються повільніше, ніж після фізичної праці. Несприятливі порушення в організмі працівника часто не ліквідуються повністю, а акумулюються, переходячи в хронічну втому, або перевтому та різні захворювання. Найбільш поширеними захворюваннями працівників розумової праці є неврози, гіпертонії, атеросклерози, виразкові хвороби, інфаркти та інсульти.

Втома породжує у працівника стан, який призводить до помилок у роботі, небезпечних ситуацій і нещасних випадків. Вчені наводять дані, які вказують, що кожному четвертому нещасному випадку передувала явно виражена втома.

 

Електронебезпека

Працівник, що надходить на роботу, обов'язково проходить вступний і первинний інструктаж по техніці безпеки з метою профілактики нещасних випадків, а також знайомить із інструктажем з дотримання мерли техніки безпеки при роботі з ПЕОМ.

При неправильному використанні ПК та інших електроустановок може відбутися поразка людини електричним струмом.

Заходи захисту людини від поразки електричним струмом, які застосовуються в даному приміщенні:

- конструктивні, спрямовані на запобігання дотику оператора до струмоведучих частин (всі рубильники встановлені в закритих корпусах);

- схемно-конструктивні, забезпечують безпеку дотику людини до металевих струмоведучих частин електричних апаратів й установок (заземлення, захисне відключення, занулення);

- експлуатаційні, включають:

а) не підключати і не відключати рознімання кабелів при включеній напрузі мережі;

б) технічне обслуговування й ремонтні роботи допускається робити тільки при виключеному харчуванні мережі.

Для захисту від дотику до металевих струмоневедучих конструктивних частин електроустановок використовуються: захисне заземлення, занулення, відключення, мала напруга, електричний поділ мереж, ізоляція струмоведучих частин (робоча, додаткова, посилена, подвійна), контроль ізоляції, засобу захисту і запобіжні пристосування.

Покриття струмоведучих частин чи відділення їх від інших частин шаром діелектрика забезпечує протікання струму по необхідному шляху і безпечну експлуатацію електроустановок. В електроустановках застосовуються наступні види ізоляції: робоча, додаткова, подвійна і посилена. Для контролю її якості проводяться періодичні і постійні профілактичні іспити в терміни, установлені Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів.

 

 

Пожежна безпека

На харчових підприємствах особлива увага повинна бути приділена дотриманню протипожежних вимог при роботі технологічного устаткування, електрогосподарству, системам опалення і вентиляції в приміщеннях, що відносяться по вибухопожежонебезпеці до категорій Д. За пожежною безпекою бухгалтерія відноситься до категорії В, це пов'язано з тим, що речовини, які використовуються, здатні горіти при взаємодії один з одним.

Пропонується дотримуватись загальних мір, реалізація яких при експлуатації технологічного устаткування буде забезпечувати пожежну безпеку на виробництві. До них відносяться наступні:

- застосування устаткування та установок, що відповідають категорії приміщень по пожежо- та вибухо-небезпеці;

- суворе дотримання передбачених технологічним регламентом і паспортними даними режимів роботи устаткування (температури, тиску, рівня наповнення і т.п.), регламентів його експлуатації, оглядів, ремонтів, а також припустимих навантажень;

- оснащення устаткування, установок і споруджень, у яких можуть виникнути пожежо- та вибухонебезпечні умови чи умови для самозаймання контрольно-вимірювальною апаратурою, запобіжними приладами, у тому числі газоаналізаторами, термореле й іншими автоматичними пристроями, що усувають чи сигналізують про небезпечну ситуацію;

- надійна герметизація устаткування, установок, апаратури, резервуарів і трубопроводів з речовинами, які виділяють вибухонебезпечні пари, гази і пил;

- теплоізоляція нагрітих поверхонь устаткування і комунікацій, що забезпечує температуру її зовнішньої поверхні 45 °С і менше;

- оснащення устаткування та установок апаратурою періодичного і безупинного автоматичного контролю і сигналізації витоків пожежо- і вибухонебезпечних парів, газів і рідин, а також відключення устаткування з появою неприпустимих витоків цих речовин;

- оснащення устаткування засобами, що запобігають нагромадження статичної електрики і його накопичення з усіх елементів устаткування;

- встановлення на устаткуванні граничних норм завантаження, швидкостей переробки і транспортування, оснащення його апаратурою автоматичного контролю цих норм, засобами сигналізації і зупинки устаткування при перевантаженнях;

- дотримання режимів змащення, відповідності мастил технічній характеристиці устаткування для попередження збільшення температури деталей, що труться, зокрема підшипників більш 60 °С.

ПАТ має телефонний зв'язок з центральним приймальним пунктом пожежної охорони м. Пирятина.

Громадські будинки, споруди та приміщення з наявністю ПЕОМ, приміщення обчислювальних центрів, споруди промислових підприємств оснащуються вогнегасниками типа ВВК-3,5, ВВК-5.

Для відділу бухгалтерії ПАТ «Пирятинський сирзавод» вибираємо вогнегасники типа ВВК-3,5 у кількості 6 штук.

У виробничих приміщеннях всі двері відчиняються у напрямку до виходу з приміщення. На випадок виникнення пожежі є схема евакуації, на території розміщені пожежні щити, забезпечені вогнегасниками.

В бухгалтерії передбачені евакуаційні виходи, обладнані аварійним освітлен­ням, встановлено автоматичну систему пожежної сигналізації.

На випадок виникнення пожежі на підприємстві створюється запас води.

 

АНАЛИЗ БЕЗУБЫТОЧНОСТИ ПРОИЗВОДСТВА ПРОЕКТИРУЕМОЙ МОДЕЛИ

 

Анализ безубыточности производства проектируемой модели проводят путем построения графика безубыточности и нахождении величины критического объема производства. График безубыточности наглядно демонстрирует общие затраты на производство и ожидаемые поступления средств при разных объемах реализации продукции. Основой для построения графика является классификация затрат по характеру зависимости от изменения объема производства на постоянные и переменные. При построении графика принимаются следующие условия:

· в расчетный период не происходит изменения цен сырья и продукции;

· постоянные издержки считаются неизменными в ограниченном диапазоне продаж;

· переменные издержки на единицу продукции остаются постоянными при изменении объема продаж;

· реализация осуществляется равномерно.

График безубыточности строится в координатных осях. По горизонтальной оси (оси X) откладывается годовой выпуск продукции в тыс.шт., по вертикальной оси (оси У) – финансовые показатели в тыс.руб., а именно: выручка от реализации продукции и затраты на ее производство. При этом постоянные, переменные и суммарные затраты откладываются по оси отдельно. Сам график представлен четырьмя линиями (прямыми), каждую из которых можно выразить уравнением: линия постоянных затрат, линия переменных затрат, линия суммарных затрат и линия выручки от реализации продукции.

Построение графика осуществляется в несколько этапов:

1. выбирают какой-либо объем реализации (в данной курсовой работе это 10 тыс.шт), и определяют величины постоянных, переменных и суммарных (общих) затрат при выбранном объеме производства

2. чтобы начертить линию постоянных затрат, отмечают на вертикальной оси точку, соответствующую этим затратам, и проводят линию, параллельную горизонтальной оси;

3. для нанесения линии переменных затрат находят точку переменных затрат, соответствующую данному объему, проводят линию переменных затрат через нее и начало координат;

4. линия суммарных затрат выходит из точки на вертикальной оси, соответствующей этим затратам, и проходит параллельно линии переменных затрат;

5. чтобы провести линию выручки, находят точку выручки, соответствующую выбранному объему реализации, и провести линию через эту точку и начало координат.

Точка безубыточности находится в точке пересечения линии выручки и линии суммарных затрат. Она соответствует такому состоянию предприятия, когда нет ни прибыли, ни убытков. Объем производства, соответствующий точке безубыточности и определяемый по проекции этой точки на горизонтальную ось, называется критическим. При объеме производства меньше критического (находится слева от проекции точки) предприятие получаемой выручкой не может покрыть затраты и, следовательно, в результате терпит убытки. Если же объем производства и продаж превышает критический (находится справ от проекции точки), то предприятие получает прибыль. Запас безопасности показывает, до какого момента можно сокращать объем реализации, прежде чем предприятие начнет работать с убытками. На графике запасу безопасности соответствует область, расположенная между запланированным объемом производства и реализации продукции (10 тыс.шт.) и точкой безубыточности.

Варьируя величинами затрат, объемов производства и ценой, можно добиться изменения положения точки безубыточности.. Так при уменьшении затрат, как постоянных, так и переменных произойдет смещении точки безубыточности влево, т.е. момент получения прибыли наступает раньше. А при снижении цены на продукцию, что может быть вызвано снижением спроса на нее, точка безубыточности сместится вправо и размер предполагаемой прибыли уменьшится.

Рис.10. График безубыточности

Определение точки безубыточности, а точнее критического объема производства, может быть выполнено и аналитическим методом, т.е. с применением математических формул. Делают это следующим образом.

Так как нас интересует точка пересечения, которая удовлетворяет сразу двум уравнениям прямых, то найти ее можно, решив систему линейных уравнений.

Линия выручки определяется уравнением

где В - выручка от реализации продукции, руб.;

Ц - цена за единицу продукции, руб.

А - объем выпуска продукции, шт.;

Линия суммарных затрат определяется уравнением

где З пост - постоянные затраты на весь выпуск продукции, руб.,

З пер - переменные затраты на единицу продукции, руб.;

З общ – суммарные (общие) затраты, руб.

А - объем выпуска продукции, шт.;

Так как в точке пересечения выручка равна затратам (В = З общ), то приравниваем и правые части уравнений и решаем получившееся относительно А.

Получившийся результат является величиной критического объема производства продукции, соответствующей проекции точки безубыточности на графике.

Для построения графика с помощью вспомогательной таблицы рассчитывают величину постоянных и переменных затрат.

постоянные затраты переменные затраты общие затраты  
статьи затрат на единицу продукции, руб. на весь выпуск, тыс.руб. статьи затрат на единицу продукции, руб. на весь выпуск, тыс.руб.
статья 6     статья 1      
статья 7     статья 2    
статья 8     статья 3    
статья 9     статья 4    
статья 11     статья 5    
Итого     Итого      

 

В данной курсовой работе постоянные затраты на единицу продукции составляют: (в формулы подставлять значения из СВОИХ расчетов)

На весь выпуск эти затраты составляют:

Переменные затраты на единицу продукции:

Оптовая цена единицы продукции:

Запишем уравнений по данным курсовой работы.

Таким образом, при выпуске продукции в объеме 176,6 тыс. изд. и при цене 1742 руб. за единицу продукции выручка от реализации (товарная продукция) равна затратам на производство (себестоимости продукции), а прибыль равна 0.

При выпуске продукции менее 176,6 тыс. изделий в год предприятия потерпит убытки.

Поскольку план производства составляет 314,8 тыс. изд., производство является безубыточным.

Графическое изображение зависимостей на графике безубыточности позволяет в динамике получить довольно точный прогноз основных показателей деятельности предприятия при изменении условий на рынке.

Вместо цифр, выделенных красным цветом, вставлять свои значения!!!




Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 137 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Охорона праці| Поздравляем, Вы успешно сдали тест!

lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.029 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав