Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Аналіз ринку: незалежний автосервіс.

В таблиці 5 наведені дані про кількість незалежних станцій технічного обслуговування по областях України. Приведені в таблиці цифри – це база даних фірми, клієнтами якої є незалежні автосервіси. Ця база неповна, мабуть – неточна, в чомусь неопрацьована. В ній, по експертним оцінкам, нараховується біля 75% всіх незалежних СТО (5361 з 7000-8000). Є бази, в яких нараховується більше 7500 СТО. Ті дані, в яких немає сумніву, наприклад, кількість СТО в Києві, показують, що на одну СТО приходиться всього 704 автомобіля, це близько до європейської статистики (в Євросоюзі на 220-240 млн. автомобілів є 500 000 СТО, біля 500 автомобілів на 1 станцію). Тим не менше, навіть такі неточні дані розкривають загальну картину стану незалежного автосервісу в Україні: в середньому на одну СТО приходиться трохи більше 1100 автомобілів. Є території, на яких автосервіс розвинутий недостатньо чи його взагалі немає.

Незалежні станції технічного обслуговування Таблиця 5

	По областях	СТО	Область	Aвто/ СТО	авто , %	Обл. центр	Витр на1 особу рік	Платоспроможний попит на автомобіль
Мешканців,	авто
к-сть	%	тис. чол	%	шт	%	Чоловік	Автом.	А/1000 чол.	грн
	АР Крим			2344,3	5,1		4,5			335 582
	Севастьполь
	Вінницька			1641,2	3,6		3,5		62,1	370 814
	Волинська			1037,2	2,3		2,8		27,4	213 063				62,7
	Дніпропетровс			3336,5	7,3		7,9		45,8	999 577
	Донецька				9,7		9,2		45,3	955 041
	Житомирська				2,8		2,4		31,8	271 895
	Закарпатська			1247,4	2,7		5,2		48,2	116 556
	Запоріpізька			1801,3	3,9		2,3		45,2	772 627
	Івано-Франківська			1379,8			2,2		50.4	224 660
	Київ			2799,2	6,1				54,5	2 799 200
	Київська			1717,6	3,8		5,1		53,5	2 799 200
	Кіровоград				2,2		2,5		52,5	234 919
	Луганська			2291,3			4,7		54,8	427 187
	Львівська			2544,7	5,6				60,5	729 842
	Миколаївська			1183,3	2,6		2,3		46,8	497 032
	Одеська			2388,7	5,2		5,5		54,1	1 008 162
	Полтавська			1487,8	3,2		2,5		58,1	297 589
	Ровенська			1152,5	2,5		2,8		48,8	250 174
	Сумська			1161,5	2,5		2,1		64,4	269 663
	Тернопільс			1084,1	2,4		1,8		20,3	217 300
	Харківська			2755,1			6,1		51,1	1 441 362
	Херсонська			1088,2	2,4		2,1			300 666
	Хмельницька			1326,9	2,9		2,5		50,2	263 703
	Черкаська			1285,4	2,8		2,4		48,2	286 163
	Чернігівська			1098,2	2,4		1,7			296 723
	Чернівецька						1,7		47,7	255 929
	Всього			45780,2					44,1	13 850 487
											43,5%

Незалежний автосервіс обслуговує в різних областях від 80 до 97% автомобілів. 70% СТО мають чисельність 3-5 чоловік і потужність 1-2 поста. Персонал автосервісу в основному – непрофільний, його кваліфікація не має формального підтвердження. (90% непрофільного персоналу).

Фактична потреба постів – біля 24 000. Фактична потреба СТО – до 10 тисяч. Фактична потреба персоналу автосервісу – 50-60 тис. чоловік (не враховуючи потребу в фахівцях для продажу запасних частин).

Характерною особливістю сучасного незалежного автосервісу є його дуже слабке технічне оснащення та його невідповідність вимогам стандартів та регламентів. Наприклад, при перевірці біля 1000 незалежних СТО в одному обласному місті ні одна з них не відповідала вимогам. Станції облаштовані в орендованих приміщеннях, які розташовані незручно для клієнтів: в середині заводу, на подвір’ї дослідного інституту чи на території прального комбінату, серед складів, де її не просто знайти, в кооперативному гаражі чи на контрольно-пропускному пункті автотранспортного підприємства чи сільськогосподарської майстерні.

Наступною характерною особливістю незалежного автосервісу є обмежена низькою кваліфікацією пропозиція послуг: пропонуються ті роботи, які потребують низької кваліфікації; послуги високої кваліфікації пропонуються дуже рідко. Типовою є ситуація, коли станція не використовує потужності у звязку з тим, що надає обмежуний перелік некваліфікованих послуг і не має фахівців та обладнання для розширення спектру послуг. Спеціалізовані станції можуть пропонувати спеціалізовані види робіт високої кваліфікації, але це перш за все відноситься до робіт з тюнингу, реставрації автомобілів, їх дооснащення, тощо.

Приміщення станції часто пристосоване, вірніше, не пристосоване для технічного обслуговування: робочі місця по площі значно менші ніж потрібно за нормами, інколи підйомники стоять так близько один до одного, що ні між ними, ні поза ними неможливо пройти.

Переважна більшість власників чи найманих керівників не відповідають вимогам першого керівника: вони мають недостатній чи непрофільний рівень освіти; вони частіше за все вимушені брати на себе відповідальність першого керівника чи як власники, чи як посадовці. Але вони не мають досвіду і схильності до управління; вони не знають, що таке автосервіс, а розглядають свою діяльність лише з погляду бізнесу; вони не знають законів і не прагнуть пізнати їх. Ось портрет типового керівника сервісу складений на основі матеріалу з інтернету під назвою: «Сповідь директора автосервісу, чи як не слід жити»: Прогматична людина, стурбована проблемами бізнесу (все одно якого), в якому виживання або відносний успіх залежить від мистецтва відносин з податковою інспекцією та контролюючими органами, орендодавцями, постачальниками, персоналом і клієнтами. Сфера менеджменту, стандартів обслуговування, якості персоналу та його перепідготовка, технології, обслуговування та взаємодія з клієнтурою не розглядаються як складові роботи СТО. Нерідко директор може і не знати про існування такої роботи (наприклад, один директор на питання, чи є на СТО посадові інструкції запитав «а що це таке?»).

Незалежний автосервіс будується в основному на спрощених, неформальних стосунках, але ця неформальність виходить за рамки цивілізованих ділових стосунків. У разі, наприклад, рекламації, ця неформальність є фактором обмеження можливості довести правоту будь якої сторони. Ця неформальність не на користь як споживачам, так і бізнесу, вона погіршує стосунки сторін і веде до негативних наслідків.

Переважна більшість незалежних автосервісів розташовані в орендованих приміщеннях, у зв'язку з чим власники не вкладають кошти в їх розвиток, покращення зовнішнього вигляду, створення необхідних умов для роботи з клієнтами та і персоналу. У зв'язку з цим багато підприємств незалежного автосервісу вражає своєю неестетичністю, занедбаністю, непривабливістю. Інколи ця непривабливість знаходиться за межами елементарної культури, та може сприйматися як неповага до людей (і клієнтів, і працівників сервісу). Тим не менше це факт, і цей факт не перш за все обумовлений рівнем культури тих, хто створює цей бізнес, частіше цей факт обумовлений економічною ситуацією стосунків оренди.

Ще одна проблема незалежного автосервісу має в своїй основі пласт організаційно невирішених питань в галузі постачання запасних частин. Як тепер кажуть, запасні частини є, але проблеми залишилися. Ці проблеми лежать в площині організації взаємодії постачальників та автосервісних підприємств. Наслідками цих проблем є значна (більше 70%) втрата як ефективності використання потужностей автосервісу, так і товарообігу запасних частин, який на 75% виконується через СТО. Підтвердженням цьому є такі дані: на станції де немає складу (чи запасів) і яка забезпечує виробництво «з коліс», місячна продуктивність механіка не перевищує 100 нормо - годин, а на станції, яка належить гуртовному дистрибютору і розташована за стіною складу, продуктивність механіка становіить 160-170 нормо-годин в місяць. Світова практика досягла значних успіхів в організації постачання запасних частин на велику кількість незалежних автосервісів, але наша практика ще не готова до вирішення цих питань. Наприклад, нічна поставка через двохсторонній бункер, який дозволяє постачальнику залишити запасні частини в ньому в нічні години, дає можливість не затримувати виконання замовлення. Закордонна практика також має таку форму постачання, при якій постачальник розробляє та постачає повний можливий перелік запасних частин для виконання замовлення, а по завершеню роботи станція повертає невикористані запасні частини. Така організація постачання забезпечує можливість безперебійного виконання замовлення. Вирішення цього питання дає можливість практично вдвічі покращити використання потужностей автосервісу та в двічі збільшити товарообіг запасних частин.

І на останок – проблема персоналу та технічного рівня незалежних СТО. Законодавче впровадження норми вільного (не безкоштовного) доступу незалежного автосервісу до технічної, технологічної інформації, навчальних програм, навчання персоналу переводить його з рівня «тротуарної торгівлі» до рівня цивілізованого автосервісу, якому може бути довірене гарантійне обслуговування, гарантійний ремонт. Адже він охоплює обслуговуванням та ремонтом до 97% парку автомобілів, від нього залежить безпека руху. Це нагальна проблема автомобільного транспорту України.

Використана література:

1. Волгін В.В. Автобізнес. Вид. в 2 томах. 940 с.

2. Марков О.Д. Станції технічного обслуговування автомобілів. К.- Кондор: 2008.: 536с.

3. http://www.ukravto.ua/ua/service_power