Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Складові методологічної частини програми соціально-педагогічного дослідження

1. Какова реальная обеспеченность отрасли техникой?

2. Назовите основные регламентирующие документы по подготовке техники к полевым работам.

3. Каков технический потенциал сельского хозяйства?

Складові методологічної частини програми соціально-педагогічного дослідження

Методологічний розділ програми соціально-педагогічного дослі­дження складається з таких елементів - складових:

1. Формулювання теми, мети дослідження та його основних завдань. Переведення проблеми в назву дослідження.

З'ясувавши попередньо сутність проблемної ситуації, слід чітко зафіксувати проблему в назві дослідження.

Формулювання мети дослідження. Мета соціально-педагогічного дослідження визначає переважаючу орієнтацію, від якої залежить уся логіка його здійснення. Програма соціально-педагогічного дослідження повинна дати відповідь на питання про те, на розв'язання якої пробле­ми і досягнення якого результату орієнтоване це дослідження.

Цілі дослідження. Цілі можуть бути сформульовані так:

• встановлення причин, які викликали появу напруження, а зго­дом і конфлікт між класним керівником і класом;

• визначення кола основних заходів, які дадуть змогу розв'язати конфлікт і запобігти його в майбутньому, допоможуть створенню сприятливого соціальне - психологічного клімату в учнівському та педагогічному колективах.

Завдання дослідження. Завдання соціально-педагогічного дослідження - це сукупність установок, спрямованих на аналіз і розв'язання проблеми. Вони безпосередньо випливають із поставлених перед до­слідниками цілей і є їхньою конкретизацією. Так, для досягнення пер­шої мети доцільно запланувати, наприклад, такі завдання:

• з'ясування реального стану психологічного клімату в учнівському колективі;

• виявлення ступеня конфліктного напруження у колективі та стадії або фази його розгортання (початкова, найвища, завершальна);

• встановлення характеру причин, які викликали виникнення конфлікту.

Досягнення другої мети буде можливе, якщо виконати такі завдання:

• накреслити основні і допоміжні заходи, які сприятимуть розв'язанню існуючого конфлікту;

• виробити конкретні рекомендації, скеровані на уникнення конфлікту у майбутньому;

• з'ясувати, як узгоджуються запропоновані шляхи розв'язання та уникнення конфлікту з реальними можливостями.

Ці та інші можливі завдання, послідовність їх вирішення встанов­люють члени дослідницької групи, коли розробляють зміст першого пун­кту методологічного розділу програми. Вони можуть корегувати їх або зовсім змінювати, коли виникають нові обставини протікання конфлікту.

2. Визначення об'єкту і предмету дослідження

Об'єктами соціально-педагогічного дослідження на емпіричному рівні виступають колективи, соціальні групи, спільноти, окремі особи Тому в широкому сенсі слова об'єктом дослідження є люди, а також їхня діяльність.

Характеристики об'єктів дослідження. Упрограмі належить зафіксувати такі характеристики об'єктів дослідження:

просторові (місто, район);

часові (період початку і закінчення дослідження);

основний вид діяльності об'єкту;

соціально-демографічні (стать, вік, освіта, сімейний стан).

Якщо обраний об'єкт соціально-педагогічного дослідження занадто великий у кількісному плані, виникає необхідність у виборці (визначення кола респондентів).

Предметом соціально-педагогічного дослідження є найбільш суттєві властивості і відносини об'єкта, пізнання яких є важливим для ви­рішення завдань, закладених у програму. Предмет дослідження формується на основі об'єкту дослідження, але не збігається з ним. Один і той же соціальний об'єкт (наприклад, учнівський колектив) можна вивчати для вирішення різних завдань, а отже, він передбачає безліч предметів. Тому визначення предмету дослідження одночасно визна­чає межі, в яких конкретний об'єкт досліджують.

Побудова предмету дослідження передбачає також процес вироблення відповідного понятійного апарату та його логічний аналіз.

3. Інтерпретація понять

Інтерпретація основних понять дає змогу уточнити співвідношення тих елементів і властивостей досліджуваного явища, аналіз яких може дати цілісне уявлення про його фактичний стан, правильно пояснити причини його виникнення та результати.

Процедура інтерпретації понять - це певна послідовність пізнава­льних і організаційних дій, необхідних для уточнення їх змісту, розроб­ки операцій їх вимірювання. Інтерпретація понять забезпечує вимір і реєстрацію досліджуваних явищ за допомогою кількісних показників та індикаторів. Інтерпретація понять здійснюється через низку послідов­них етапів. На першому проводиться переведення проблемної ситуа­ції у формулювання наукових термінів. На подальших етапах кожне поняття цього формулювання розкладають на такі операційні складові, які потім можна досліджувати за допомогою кількісних методів. Кінцевою метою цієї роботи є вироблення таких понять, які є доступними для обліку і реєстрації (це складання "дерева" рівнів інтерпретації).

Ця частина програми дає можливість втілити в інструментарій збирання первинної соціально-педагогічної інформації єдину концеп­цію дослідницького пошуку, реалізувати його мету і завдання, переві­рити правильність чи хибність висунутих гіпотез. Саме інтерпретацію понять закладають в основу побудови анкет, тестів, інтерв'ю з метою позначення структури відповідного дослідницького інструментарію та логіки його розробки.

4. Формулювання гіпотез дослідження

Гіпотеза в соціально-педагогічному дослідженні - це наукове припущення, яке висувають для можливого пояснення певних соціальних фактів, явищ і процесів, котре треба підтвердити або спростувати. В методологічному плані гіпотеза служить з'єднувальною ланкою між теоретичною концепцією та емпіричною базою дослідження. Її висувають для перевірки тих залежностей, які внесені до теоретичної схеми і на вивчення яких скеровані завдання дослідження. У цьому сенсі гіпотеза є своєрідним прогнозом їх очікуваного розв'язання, який може і не виправдатися, що не применшує її цінності. Важливим є те, що її вису­нення дає змогу зробити обґрунтований перехід від теоретичних по­нять до емпіричних даних.

Гіпотезу можна назвати серцевиною соціально-педагогічного дослідження. У ній отримує конкретику проблема, що вивчається. Саме виходячи з неї, обирається метод дослідження: вона визначає характер необхідного фактичного (у більшості випадків експериментального матеріалу, а також встановлює певний аспект у підході до розроби цього матеріалу, лінії його збору та аналізу. Таким чином, у соціально-педагогічних дослідженнях гіпотези виконують функцію збирання й організації фактичного матеріалу. Гіпотезою є не всяке припущення, здогад, а лише передбачення, здатне пояснити невідомі допоки явища втій чи іншій сфері і привести їх у відповідність з даними науки.

Види гіпотез. Усі гіпотези поділяються на гіпотези-підстави і гіпотези-наслідки, які виводяться з перших. Наведемо приклад гіпотеза підстави: основною причиною важковиховуваності підлітків слід вважати соціально-економічні чинники, які співвідносяться з низьким соціальним статусом родин цих дітей та їх особистісними характеристика­ми, що має своїм наслідком розвиток шкідливих звичок та схильність до правопорушень. Формулювання основної гіпотези супроводжується висуненням гіпотез-наслідків:

• можна припустити, що основними засобами роботи соціаль­ного педагога з важковиховуваними підлітками будуть метод стимулю­вання та включення в колективну діяльність,

• можна припустити, що такі підлітки потребують особливої консультативної допомоги з метою запобігання шкідливих звичок.

Розробкою і формулюванням гіпотез завершується методологічна частина програми соціально-педагогічного дослідження.