Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Зміст і завдання нормування праці

На продуктивність праці впливає цілий ряд факторів: організа­ційні, технічні, матеріальні та соціальні. Серед організаційних факто­рів важливе значення має технічне нормування праці.

До функцій, які здійснює держава в умовах ринкової еконо­міки, не належить централізований контроль над мірою праці шляхом установлення норм трудових витрат на міжгалузевому і галузевому рівнях. Уся робота з нормування праці перекладається на рівень під­приємств, відповідно, її успіх цілком залежить від традицій, що сформу­валися на них, ініціатив і ставлення до цієї проблеми їх керівників. Роль держави у сфері нормування обмежується в основному законо­давчим регулюванням, а також тарифним нормуванням, включаючи положення кваліфікаційних довідників, переліків професій (посад), класифікаторів.

Незалежно від прийнятих умов господарювання нор­мування праці є єдиним інструментом, за допомогою якого можна об­ґрунтовано визначати необхідну кількість працівників і кількість ро­бочих місць, планувати використання робочого часу, оцінювати до­сягнутий рівень продуктивності (ефективності) праці робітників та наявних резервів його зростання, забезпечувати адекватність рівня оп­лати праці кількості та якості виконуваних робіт чи функцій.

Технічне нормування праці – науковий метод вивчення трудо­вих процесів, розробка заходів щодо їх вдосконалення та встановлення на цій основі науково обґрунтованих норм праці.

Норма праці являє собою конкретну міру праці. Головна мета трудових норм полягає в тому, що вони дають змогу встановлювати та регулювати відповідність між трудовим внеском, результатом праці та винагородою за неї, яка виступає у вигляді заробітної плати. Отже норма праці є основою раціональної організації заробітної плати.

Під нормуванням праці розуміють методи і прийоми для визна­чення технічно обґрунтованих норм часу і норм виробітку для вико­нання тих або інших робіт на підприємстві.

При розробці технічно обґрунтованих норм проводиться ста­ранний аналіз організації праці на кожному робочому місці, дільниці, цеху, виробництві, після чого вибираються найбільш прогресивні тех­нологічні режими обладнання, найкращі способи і послідовність ви­конання кожного конкретного виду робіт.

У зміст робіт з нормування праці на підприємстві входять:

– аналіз технологічних процесів з точки зору забезпечення найбільшої продуктивності праці робітників, раціональної організації робочих місць і раціонального змісту трудового процесу;

– встановлення обґрунтованих норм праці, що точно відпові­дають організаційно-технічним умовам, в яких відбуваються трудові процеси;

– розширення сфери нормування праці, своєчасний перегляд застарілих норм, що стримують підвищення продуктивності праці;

– виявлення втрат робочого часу, їх причин та розробка захо­дів щодо їх усунення;

– забезпечення однакового навантаження норм, а отже, одна­кової інтенсивності праці, що дасть змогу на практиці забезпечувати однакову плату за однакову працю;

– оперативний контроль за виконанням та освоєнням норм праці;

– організація підготовки робітників та робочих місць до впро­вадження прогресивних трудових норм;

– залучення членів трудових колективів до пошуку резервів зростання продуктивності праці.

При розробці і встановленні технічно обґрунтованих норм про­водять розподіл виробничого процесу на його складові частини: опе­рації, проходи, робочі прийоми, трудові дії, трудові рухи, переходи.

Під операцією розуміється частина виробничого процесу, що виконується над визначеним предметом праці одним чи бригадою робітників на одному робочому місці. Прохід – це повторювана дія над одним і тим же предметом праці на одному робочому місці. Робочим прийомом називається закінчена сукупність дій робітника, яка харак­теризується цільовим призначенням.

Технічно обґрунтовані норми витрат праці є основою наукової організації виробництва і праці, вони необхідні для різних сторін діяль­ності підприємства.

Трудові норми широко застосовують у плануванні господар­ської діяльності підприємств. Вони становлять значну частину норма­тивної бази виробничих завдань і використовуються для обґрунтування виробничої програми та потужності підприємства, чисельності праців­ників, фондів їх заробітної плати, необхідної кількості обладнання.