Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зміст і завдання нормування праці

Читайте также:
  1. VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
  2. VII. Домашнє завдання.
  3. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України у системі органів державної влади та його завдання.
  4. АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
  5. Аналіз загальних показників організації праці
  6. Аналіз небезпечних і шкідливих факторів умов праці в організації
  7. Аналіз умов праці
  8. Аналіз умов праці на робочому місці
  9. Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників
  10. Атестація робочих місць за умовами праці

На продуктивність праці впливає цілий ряд факторів: організа­ційні, технічні, матеріальні та соціальні. Серед організаційних факто­рів важливе значення має технічне нормування праці.

До функцій, які здійснює держава в умовах ринкової еконо­міки, не належить централізований контроль над мірою праці шляхом установлення норм трудових витрат на міжгалузевому і галузевому рівнях. Уся робота з нормування праці перекладається на рівень під­приємств, відповідно, її успіх цілком залежить від традицій, що сформу­валися на них, ініціатив і ставлення до цієї проблеми їх керівників. Роль держави у сфері нормування обмежується в основному законо­давчим регулюванням, а також тарифним нормуванням, включаючи положення кваліфікаційних довідників, переліків професій (посад), класифікаторів.

Незалежно від прийнятих умов господарювання нор­мування праці є єдиним інструментом, за допомогою якого можна об­ґрунтовано визначати необхідну кількість працівників і кількість ро­бочих місць, планувати використання робочого часу, оцінювати до­сягнутий рівень продуктивності (ефективності) праці робітників та наявних резервів його зростання, забезпечувати адекватність рівня оп­лати праці кількості та якості виконуваних робіт чи функцій.

Технічне нормування праці – науковий метод вивчення трудо­вих процесів, розробка заходів щодо їх вдосконалення та встановлення на цій основі науково обґрунтованих норм праці.

Норма праці являє собою конкретну міру праці. Головна мета трудових норм полягає в тому, що вони дають змогу встановлювати та регулювати відповідність між трудовим внеском, результатом праці та винагородою за неї, яка виступає у вигляді заробітної плати. Отже норма праці є основою раціональної організації заробітної плати.

Під нормуванням праці розуміють методи і прийоми для визна­чення технічно обґрунтованих норм часу і норм виробітку для вико­нання тих або інших робіт на підприємстві.

При розробці технічно обґрунтованих норм проводиться ста­ранний аналіз організації праці на кожному робочому місці, дільниці, цеху, виробництві, після чого вибираються найбільш прогресивні тех­нологічні режими обладнання, найкращі способи і послідовність ви­конання кожного конкретного виду робіт.

У зміст робіт з нормування праці на підприємстві входять:

– аналіз технологічних процесів з точки зору забезпечення найбільшої продуктивності праці робітників, раціональної організації робочих місць і раціонального змісту трудового процесу;

– встановлення обґрунтованих норм праці, що точно відпові­дають організаційно-технічним умовам, в яких відбуваються трудові процеси;

– розширення сфери нормування праці, своєчасний перегляд застарілих норм, що стримують підвищення продуктивності праці;

– виявлення втрат робочого часу, їх причин та розробка захо­дів щодо їх усунення;

– забезпечення однакового навантаження норм, а отже, одна­кової інтенсивності праці, що дасть змогу на практиці забезпечувати однакову плату за однакову працю;

– оперативний контроль за виконанням та освоєнням норм праці;

– організація підготовки робітників та робочих місць до впро­вадження прогресивних трудових норм;

– залучення членів трудових колективів до пошуку резервів зростання продуктивності праці.

При розробці і встановленні технічно обґрунтованих норм про­водять розподіл виробничого процесу на його складові частини: опе­рації, проходи, робочі прийоми, трудові дії, трудові рухи, переходи.

Під операцією розуміється частина виробничого процесу, що виконується над визначеним предметом праці одним чи бригадою робітників на одному робочому місці. Прохід – це повторювана дія над одним і тим же предметом праці на одному робочому місці. Робочим прийомом називається закінчена сукупність дій робітника, яка харак­теризується цільовим призначенням.

Технічно обґрунтовані норми витрат праці є основою наукової організації виробництва і праці, вони необхідні для різних сторін діяль­ності підприємства.

Трудові норми широко застосовують у плануванні господар­ської діяльності підприємств. Вони становлять значну частину норма­тивної бази виробничих завдань і використовуються для обґрунтування виробничої програми та потужності підприємства, чисельності праців­ників, фондів їх заробітної плати, необхідної кількості обладнання.


Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 3 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав