Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

для студентів денної форми навчання

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ

МОДУЛЬ 1. СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК СОЦІОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

ТЕМА 1.1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА. ПРЕДМЕТ, ОБ’ЄКТ, ЗАКОНИ І КАТЕГОРІЇ СОЦІОЛОГІЇ

Лекція

Предмет і об’єкт соціології. Класифікація соціальних законів. Основні групи категорій соціології.

Місце соціології у системі суспільствознавства, її зв’язок з іншими науками. Основні завдання соціологічної науки на сучасному етапі.

Завдання для самостійної роботи

1. Аргументувати твердження про соціологію як одну з провідних соціально-гуманітарних дисциплін.

2. Охарактеризувати зв’язок соціології з іншими науками про людину і суспільство.

3. Підготувати огляд соціологічних журналів.

Запитання для самоперевірки

1. Які спільні та відмінні ознаки об’єкта та предмета соціології як науки?

2. Чим відрізняється предмет соціології від предметів інших наук про суспільство?

3. Які особливості категорії «соціальне» в соціології?

4. За якими критеріями класифікують соціологічні закони?

5. У чому виявляється специфіка соціальних закономірностей?

6. Які основні завдання соціологічної науки на сучасному етапі? Чим вони зумовлені?

Література: 4, 10, 12 (С. 8–12), 28.

ТЕМА 1.2. СТРУКТУРА І ФУНКЦІЇ СОЦІОЛОГІЇ ЯК НАУКИ

Лекція

Структура соціологічної науки. Теоретична соціологія. Спеціальні соціологічні теорії.

Емпіричні соціологічні дослідження. Функції соціології.

Завдання для самостійної роботи

1. Обґрунтувати загальнонаукові принципи, на яких базуються соціологічні знання.

2. Охарактеризувати типи соціологічних теорій.

3. Підготувати повідомлення на тему: «Основи структурування соціологічного знання».

Запитання для самоперевірки

1. Як взаємодіють різні елементи структури соціологічного знання?

2. Чим відрізняються макро- і мікросоціологічні теорії?

3. Чи справді емпірична соціологія відмежована від теоретичних знань?

4. У чому суть основних функцій соціології?

5. Чим зумовлений поділ різноманітних функцій соціології на три основні групи?

6. Чому соціологію вважають міждисциплінарною наукою?

Література: 4, 12 (С. 66–72), 20 (С. 70–76), 33 (С. 52–61), 38, 48.

ТЕМА 1.3. ОСНОВНІ ЕТАПИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ ДУМКИ

Лекція

Протосоціологічний період. Класичний період у розвитку світової соціології.

Соціологічна думка та соціологія в Україні. Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.

Завдання для самостійної роботи

1. Проаналізувати теорію суспільства Г. Спенсера.

2. О. Конт – родоначальних соціологічної науки.

3. Охарактеризувати соціологічні аспекти психоаналізу З. Фрейда.

4. Розкрити основні напрями розвитку західної соціології ХХ ст.

5. Дослідити становлення і розвиток соціологічної думки в Україні.

Запитання для самоперевірки

1. В чому полягає специфіка первісних уявлень людей про суспільство?

2. Які особливості теорії соціальної стратифікації Платона, теорії «середнього класу» Арістотеля?

3. Що нового вніс у соціологічну думку Т. Гоббс своїм вченням про суспільний договір?

4. Які засади справедливого суспільства були сформульовані Т. Мором і Т. Кампанелло?

5. Яка роль О. Конта і Г. Спенсера у становленні соціології?

6. Чим відрізняються між собою соціологічні погляди К. Маркса і М. Вебера?

7. Які етапи зародження і розвитку соціологічної думки в Україні?

8. Чим зумовлене різновекторне ставлення до соціології у демократичних та тоталітарних державах?

9. У чому полягають особливості розвитку вітчизняної соціології ХХ ст.?

Література: 1, 4, 7, 12 (С. 16–55), 13, 16, 20 (С. 6–23), 30.

ТЕМА 1.4. СУСПІЛЬСТВО ЯК СОЦІАЛЬНА СИСТЕМА: СУТНІСТЬ, ТИПИ, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Лекція

Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження. Сутність суспільства як соціального феномена. Проблема типологізації суспільств.

Характерні особливості сучасного суспільства.

Семінарське заняття

Закони соціології

План

1. Класифікація соціальних законів.

2. Категорії соціології.

3. Основні групи категорій соціології.

4. Категорії «соціальне» та «соціальні відносини».

Завдання для самостійної роботи

Підготувати повідомлення на тему (за вибором)

1. Суспільство соціального розвитку та його інтерпретації у західній соціології.

2. Модернізація: сутність, ознаки, види та форми прояву.

3. Україна на шляху до громадянського суспільства: труднощі та перспективи.

Запитання для самоперевірки

1. Які етапи розвитку теорій суспільства?

2. Чи можна суспільство розглядати як систему, яка має власну структуру? Відповідь аргументувати.

3. Які є теорії виникнення суспільства?

4. Визначення поняття «дуалістичне суспільство».

5. Які є основні дуалістичні моделі суспільства?

6. Охарактеризувати теорію модернізації.

7. Які характерні риси індустріального та постіндустріального суспільства (на основі порівняльного аналізу сучасного стану України з однією із розвинутих країн світу)?

Література: 20 (С. 61–81), 22 (С. 31–42), 24, 27, 35, 38 (С. 35–46), 44, 48.

ТЕМА 1.5. СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА ТА СОЦІАЛЬНА СТРАТИФІКАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА

Лекція

Соціальна структура суспільства: основні види та елементи. Теорія соціальної стратифікації.

Основні історичні типи стратифікованого суспільства: рабство, касти, стани і класи.

Трансформація соціальної структури українського суспільства.

Завдання для самостійної роботи

1. Визначити основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.

2. Визначити основні ознаки феномена «середнього класу», його соціальні функції.

3. Дати письмову відповідь на запитання: «Які особливості еволюції соціально-класової структури властиві українському суспільству на рубежі ХХ–ХХІ ст.»?

Запитання для самоперевірки

1. Соціальна структура суспільства.

2. Які основні елементи соціальної структури суспільства?

3. В чому сутність теорії соціальної стратифікації?

4. Яка відмінність між поняттями «клас» і «страта»?

5. Визначення історичних типів стратифікації.

6. Які основні маргінальні групи існують у сучасній Україні? Яка причина їх виникнення?

7. Які фактори впливають на сучасні процеси структуризації українського суспільства?

Література: 1, 3, 7 (С. 28–33), 9 (С. 31–45), 12 (С. 109–131), 13 (С. 17–24), 20 (С. 108–143), 37, 39, 41 (С. 45–52).

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 1

Дати розгорнуту та змістовну відповідь на питання

1. Історичний контекст та обставини становлення соціології як науки.

2. Сутність макро- та мікросоціології.

3. Структура соціологічного знання.

4. Різновиди соціологічного знання.

5. Головна функція загальносоціологічної теорії.

6. Сутність позитивізму О. Конта.

7. Методи стратифікації суспільства.

8. Принципи мікросоціологічних теорій.

9. Засновники соціологічної науки (О. Конт, К. Маркс, М. Вебер, Е. Дюркгейм).

10. Розвиток соціології.

11. Функції соціології.

12. Зв’язок соціології з іншими науками.

13. Соціальна стратифікація.

14. Історичні форми соціальної стратифікації.

15. Соціальна мобільність.

16. Канали вертикальної мобільності.

17. Взаємозв’язок соціального статусу й соціальної мобільності.

18. Типи мобільності: горизонтальна, вертикальна, групова, індивідуальна.

19. Канали вертикальної мобільності.

20. Головні соціальні спільності.

21. Критерії класифікації соціальних груп.

22. Типологія соціальної мобільності.

23. «Статус» у соціальному просторі.

24. Соціальна мобільність: причини і наслідки.

25. Основні страти сучасного суспільства.

26. Основні елементи соціальної структури.

МОДУЛЬ 2. ОСНОВНІ ПРЕДМЕТНІ ПОЛЯ ТА НАПРЯМКИ

РОЗВИТКУ СОЦІОЛОГІЧНОЇ НАУКИ

ТЕМА 2.1. СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ, СОЦІАЛЬНІ ВІДНОСИНИ ТА СОЦІАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

Лекція

Соціальна взаємодія та соціальні зв’язки. Наукові теорії соціальної взаємодії.

Соціальні відносини та соціальні конфлікти.

Система соціального контролю.

Семінарське заняття

Еволюція уявлення про суспільство та теорії його походження

План

1. Періоди розвитку відповідних теорій суспільства:

а) кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.

б) 20-ті – кінець 60-х років ХХ ст.

в) 70–90-ті роки ХХ ст.

2. Сутність суспільства як соціального феномена.

3. Соціологічні наукові концепції походження суспільства.

4. Проблема типологізації суспільств.

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрити суть соціальної взаємодії та регуляції соціальних зв’язків.

2. Дати порівняльний аналіз основних елементів соціального контролю.

3. Охарактеризувати девіацію як соціальне явище та навести класифікацію девіантної поведінки.

Запитання для самоперевірки

1. Визначення понять «соціальний зв’язок» і «соціальні відносини».

2. В чому суть соціальної дії та її мотивів.

3. Основні елементи соціального контролю.

4. Який зміст поняття «соціальний конфлікт»? Навести приклади типології конфліктів.

Література: 2, 4, 7, 10, 12, 19-21, 26, 28, 40, 41.

ТЕМА 2.2. СОЦІАЛЬНІ ЗМІНИ ТА СОЦІАЛЬНІ ПРОЦЕСИ

Лекція

Поняття «соціальних змін». Класифікація соціальних змін. Соціальні рухи, їх природа і типи.

Чинники впливу на участь індивідів у соціальних рухах. Класифікація суспільних рухів.

Соціальні процеси та їх різновиди.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризувати циклічні теорії соціальних змін.

2. Проаналізувати еволюційні теорії соціальних змін.

3. Охарактеризувати теорії постіндустріального суспільства.

4. Визначити соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.

5. Назвати соціальні та громадські рухи в Україні.

Запитання для самоперевірки

1. Які зміни належать до соціальних?

2. Що спільного і відмінного між поняттями «соціальні зміни», «соціальний розвиток», «соціальний прогрес»?

3. Чому проблеми інновації набули популярності в другій половині ХХ ст.?

4. Соціальні рухи. Які причини їх виникнення та стадії розвитку?

5. Які чинники сприяють виникненню реформаторських рухів?

6. Я ке завдання соціології у вивченні соціальних процесів?

7. Які особливості процесів соціальної мобільності в Україні спостерігаються на рубежі ХХ–ХХІ ст.?

Література: 12 (С. 93–104), 20 (С. 170–217), 27 (С. 29–41), 39, 43, 45, 49.

ТЕМА 2.3. СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ СУСПІЛЬСТВА

ТА СОЦІАЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Лекція

Інституціалізація як соціальний феномен. Види і функції соціальних інститутів. Функції та дисфункції сучасних соціальних інститутів в Україні. Основні риси соціальної організації.

Формальні та неформальні соціальні організації.

Семінарське заняття

Види і функції соціальних інститутів

План

1. Класифікація соціальних інститутів.

2. Класифікація соціальних інститутів за критерієм цілей і сферою дії.

3. Класифікація соціальних інститутів за критерієм способу регулювання поведінки людей (формальні та неформальні соціальні інститути).

4. Загальні функції соціальних інститутів.

Завдання для самостійної роботи

1. Пояснити багатозначність терміна «соціальна організація».

2. Охарактеризувати формальну та неформальну соціальні організації.

3. Підготувати повідомлення на тему: «Проблеми функціонування соціальних інститутів у сучасному українському суспільстві».

Запитання для самоперевірки

1. Чому поняття «соціальний інститут» є одним з центральних у соціології?

2. Які основні ознаки соціального інституту?

3. Які умови виникнення і становлення соціальних інститутів?

4. Які умови успішного функціонування соціальних інститутів?

5. Які відмінності можна визначити між соціальним інститутом і соціальною організацією?

6. Які ознаки характеризують бюрократію?

Література: 1, 6, 7 (С. 23–29), 10 (С. 19–28), 12 (С. 80–87), 18, 23.

ТЕМА 2.4. ОСОБИСТІСТЬ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ

Лекція

Соціологічні підходи до вивчення особистості та її місця в суспільстві. Соціологічна структура особистості. Соціалізація особистості.

Особистість як об’єкт і суб’єкт соціальних відносин.

Соціальний статус та соціальна роль особистості.

Завдання для самостійної роботи

Опрацювати рекомендовану літературу і підготувати повідомлення на одну із тем (за вибором)

1. Основні підходи до проблеми особистості в історії соціологічної думки.

2. Соціалізація як стрижень соціального життя.

3. Соціальна адаптація та її об’єктивні й суб’єктивні виміри.

4. Рольові теорії особистості.

Запитання для самоперевірки

1. Які спільні та відмінні особливості понять «особистість», «людина», «індивід»?

2. Які особливості визначають соціологічний зміст понять «соціальний статус» та «соціальна роль»?

3. Які складові визначають структуру особистості?

4. Які є фактори, механізми та агенти соціалізації?

5. Який соціологічний зміст понять «десоціолізація» та «ресоціолізація»?

6. У чому відмінності наукових підходів до вивчення ролі особистості в суспільстві?

Література: 1, 12 (С. 139–151), 14–17, 20 (С. 218–254), 23, 35, 36.

ТЕМА 2.5. КУЛЬТУРА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН

Лекція

Соціальна сутність культури. Методичні підходи до соціологічного аналізу культури.

Функції культури. Структурні елементи та форми вияву культури в житті людини і суспільства.

Особливості національної культури в контексті відродження українського соціуму.

Завдання для самостійної роботи

1. Охарактеризувати проблеми відродження національної культури в Україні.

2. Охарактеризувати масову культуру та форми її прояву.

3. Розкрити відмінності «міської» та «сільської» культури.

4. Охарактеризувати соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.

Запитання для самоперевірки

1. Які особливості поняття «культура» з точки зору соціологічного аналізу?

2. Які основні функції культури?

3. Які структурні елементи формують культуру як соціальну систему?

4. У чому виявляється нормативний аспект культури?

5. Які особливості розвитку національної культури на рубежі ХХ–ХХІ ст.?

6. Які основні критерії класифікації і форми вияву культури у житті людини і суспільства?

7. У чому полягають особливості розвитку і формування організаційної культури в сучасних умовах?

Література: 1, 5, 12, (С. 197–210), 15, 18, 20 (С. 343–418), 29.

МОДУЛЬНА КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

Дати розгорнуту відповідь на питання

1. Поняття «соціального інституту», його ознаки та функції.

2. Основні соціальні інститути.

3. Сутність процесу інституалізації.

4. Роль соціальних інститутів у суспільстві.

5. Поняття «соціальних організацій» та їх типи.

6. Функції соціальних організацій.

7. Інституалізація організацій.

8. Зміст поняття «соціальна організація».

9. Роль політичних партій у суспільстві.

10. Поняття «культура» у соціології.

11. Основні теоретичні підходи в дослідженні культури.

12. Елементи культури. Мова, цінності, норми.

13. Функції культури.

14. Культурні універсалії та культурні форми.

15. Типи культури.

16. Субкультури.

17. Процеси змін у культурі.

18. Типологія культури за П. А. Сорокіним. Типологія культури за Л. Г. Іоніним.

19. Культура як система.

20. Елементи культури.

21. Причини виникнення субкультур.

22. Стадії змін у культурі.

23. Типи та різновиди культури.

24. Культурні універсалії.

25. Субкультури та їх вплив на сучасність.

26. Роль «надчуттєвого» в культурі.

27. Зміни культур у сучасному суспільстві.

28. Соціологічне визначення особистості.

29. Процес соціалізації особистості і його основних функцій.

30. Агенти, інститути й фактори соціалізації.

31. Соціальний контроль і його основні форми.

32. Агенти соціального контролю.

33. Норми й санкції як елементи соціального контролю.

34. Поняття «девіантності», її види.

35. Природа девіантної поведінки в біологічних і психологічних теоріях.

36. Основні соціологічні теорії девіації: теорія аномії, теорія структурної напруженості, теорія інвестування, теорія прихильностей, теорія стигмації, теорія соціальної і моральної інтеграції.

37. Особливості девіації в суспільствах перехідного типу.

38. Соціальний контроль.

39. Причини девіантної поведінки.

40. Девіантна субкультура.

41. Теорія стигматизації.

42. Поняття «девіантної поведінки».

43. Теорія аномії.

44. Теорія структурної напруженості.

45. Теорія стигмації.

46. Теорія соціальної й моральної інтеграції.

47. Причини форми девіантної поведінки особистості.

48. Соціальний контроль і його основні форми.

49. Процеси змін у культурі сучасного суспільства.

50. Культурні універсалії та культурні форми сучасного суспільства.

51. Масова культура як феномен ХХ ст.

52. Теорія аномії Р. Мертона.

53. Способи уникнення конфліктів. Конфліктна модель суспільства.

54. Види й специфіка інтерв’ю.

55. Теоретико-прикладні й прикладні дослідження: спільне та відмінне.

56. Соціальний контекст сучасної урбанізації.

57. Роль глобальних міст у сучасному світі.

58. Соціальна мобільність причини і наслідки.

59. Ознаки, види і функції соціальних інститутів.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Теорія суспільства Г. Спенсера.

2. О. Конт як родоначальних соціологічної науки.

3. Соціологічні аспекти психоаналізу З. Фрейда.

4. Основні напрями розвитку західної соціології ХХ ст.

5. Становлення і розвиток соціологічної думки в Україні.

6. Циклічні теорії соціальних змін.

7. Еволюційні теорії соціальних змін.

8. Теорії постіндустріального суспільства.

9. Соціальні процеси в сучасному українському суспільстві.

10. Соціальні та громадські рухи в Україні.

11. Проблеми відродження національної культури в Україні.

12. Характеристика масової культури та форми її прояву.

13. Відмінності «міської» та «сільської» культури.

14. Характеристика масової культури та форми її прояву.

15. Соціально-культурне середовище як фактор розвитку особистості.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ

1. Спільні та відмінні ознаки об’єкта та предмета соціології як науки.

2. Предмет соціології як предмет науки про суспільство.

3. Особливості категорії «соціальне» в соціології.

4. Критерії класифікації соціологічних законів.

5. Специфіка соціальних закономірностей.

6. Соціологічна наука на сучасному етапі.

7. Зв’язок соціології з іншими науками про людину і суспільство.

8. Взаємодія елементів структури соціологічного знання.

9. Макро- і мікросоціологічні теорії.

10. Основні функції соціології.

11. Розподіл функцій соціології.

12. Соціологія – міждисциплінарна наука.

13. Типи соціологічних теорій.

14. Специфіка первісних уявлень людей про суспільство.

15. Теорія соціальної стратифікації Платона і «середнього класу» Арістотеля.

16. Соціологічна думка Т. Гоббса про суспільний договір.

17. Засади справедливого суспільства Т. Мора і Т. Кампанелло.

18. О. Конт і Т. Спенсер у становленні соціології.

19. Соціологічні погляди К. Маркса і М. Вебера.

20. Етапи зародження і розвитку соціологічної думки в Україні.

21. Ставлення до соціології демократичних та тоталітарних держав.

22. Особливості розвитку вітчизняної соціології ХХ ст.

23. Етапи розвитку теорії суспільства.

24. Суспільство як система, яка має власну структуру.

25. Теорії виникнення суспільства.

26. Поняття «дуалістичного суспільства».

27. Основні дуалістичні моделі суспільства.

28. Теорії модернізації.

29. Характерні ознаки індустріального та постіндустріального суспільства (на основі порівняльного аналізу сучасного стану України з однією із розвинутих країн світу).

30. Сутність поняття «соціальна структура суспільства».

31. Основні елементи соціальної структури суспільства.

32. Відмінності між поняттями «клас» і «страта».

33. Сутність теорії соціальної стратифікації.

34. Історичні типи стратифікації.

35. Основні маргінальні групи в сучасній Україні.

36. Сучасні процеси структуризації українського суспільства.

37. Основні тенденції соціальної диференціації українського суспільства.

38. Основні ознаки та соціальні функції феномена «середнього класу».

39. Зміст поняття «соціальний зв’язок».

40. Зміст поняття «соціальні відносини».

41. Соціальна дія та її мотиви.

42. Девіація як соціальне явище. Класифікація девіантної поведінки.

43. Основні елементи соціального контролю.

44. Зміст поняття «соціальний конфлікт». Типологія конфліктів.

45. Суть соціальної взаємодії та регуляції соціальних зв’язків.

46. Порівняльний аналіз основних елементів соціального контролю.

47. Соціальні зміни.

48. Спільне й відмінне між поняттями «соціальні зміни», «соціальний розвиток», «соціальний прогрес».

49. Проблеми інновації в другій половині ХХ ст.

50. Соціальні рухи, їх виникнення та стадії розвитку.

51. Виникнення реформаторських рухів.

52. Завдання соціології у вивченні соціальних процесів.

53. Процеси соціальної мобільності в Україні на рубежі ХХ – ХХІ ст.

54. Зміст поняття «соціальний інститут».

55. Основні ознаки соціального інституту.

56. Умови виникнення і становлення соціальних інститутів.

57. Умови успішного функціонування соціальних інститутів.

58. Відмінності між соціальним інститутом і соціальною організацією.

59. Основні ознаки бюрократії.

60. Багатозначність терміна «соціальна організація».

61. Формальна та неформальна соціальні організації.

62. Спільні й відмінні особливості понять «особистість», «людина», «індивід».

63. Соціологічний зміст понять «соціальний статус» та «соціальна роль».

64. Визначення структури особистості.

65. Фактори, механізми та агенти соціалізації.

66. Соціологічний зміст понять «десоціолізація» та «ресоціолізація».

67. Наукові підходи до вивчення ролі особистості у суспільстві.

68. Особливості поняття «культура» з точки зору соціологічного аналізу.

69. Основні функції культури.

70. Складові культури як соціальної системи.

71. Нормативний аспект культури.

72. Особливості розвитку національної культури на рубежі ХХ–ХХІ ст.

73. Основні критерії класифікації і форми вияву культури в житті людини і суспільства.

74. Особливості розвитку і формування організаційної культури в сучасних умовах.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ПІДГОТОВКИ СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Семінар, як одна із форм навчальних занять, розрахований на глибоке та повне розкриття студентами певної теми на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури. На семінарських заняттях вони глибше опановують складні питання, беруть участь в їх колективному творчому обговоренні, оволодівають науковими методами аналізу певних явищ і проблем. Систематична підготовка до семінару привчає до самостійної роботи з періодичними виданнями, науковою, навчальною, навчально-методичною літературою і т.ін. Під час занять створюються умови для перевірки та виявлення інтелектуального рівня студентів, для набуття уміння виступати, логічно висловлюватись, колективно обговорювати гострі проблеми, обстоювати власну точку зору, аргументувати свою позицію.

Для ґрунтовного опрацювання матеріалу необхідно вдумливо його конспектувати, вдаючись до різних видів запису (витяги, тези, цитати). Готуючись до відповіді, важливо, в першу чергу, скласти план виступу, визначити основні ідеї, положення, принципи наукових досліджень з певної проблеми та впровадження їх результатів у практику. Доцільно підготувати власні спостереження та висновки, обґрунтовуючи їх теоретичними положеннями та рекомендаціями.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Самостійна робота є однією із складових навчального процесу, на яку припадає значний обсяг навчального часу. При цьому студент є активним учасником навчального процесу, набуває навичок самоорганізації, самостійного пошуку інформації, прийняття рішень. Правильна організація самостійної роботи дозволяє максимально індивідуалізувати навчання, підвищити ефективність навчального процесу загалом. Одним із видів самостійної роботи є опрацювання лекційного матеріалу, визначення головного у змісті лекції, засвоєння її основних моментів. Щоб зрозуміти і добре засвоїти лекційний матеріал, до кожної наступної теми слід ретельно готуватись: систематично опрацьовувати матеріал попередньої лекції, і, якщо це необхідно, опрацювати рекомендовану літературу, повторювати пройдений матеріал, на який лектор посилається при викладанні нового, якщо з певних причин лекція пропущена, її необхідно законспектувати і опрацювати самостійно, незрозумілі питання з’ясувати на консультації.

Професійному розвитку студентів сприяє самостійне виконання творчих та практичних завдань, різноманітні форми пошукової, дослідної роботи.

Викладач систематично контролює самостійну роботу студентів: перевіряє конспекти завдань для самостійного опрацювання, виконання завдань творчого характеру, надає необхідну допомогу для активізації навчальної діяльності студентів.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ВИКОНАННЯ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Виконання модульних контрольних робіт дозволяє перевірити рівень засвоєння студентами загально соціологічних теоретичних положень, основних концептуальних підходів і методів дослідження соціальних явищ і процесів, володіння понятійно-категоріальним апаратом соціологічної науки.

Розуміння навчального матеріалу, який розкриває усю палітру соціологічних підходів, багатство пізнавального арсеналу соціології, дозволяє вивчати і пояснювати всі прояви суспільного життя у їх розмаїтті.

Роботу слід виконувати чітким почерком, грамотною літературною мовою. Виконана і належним чином оформлена контрольна робота повинна бути представлена для оцінювання. Студенти, які несвоєчасно подадуть роботи або виконають не свій варіант, – до іспиту не допускаються.

Перш ніж розпочати виконання кожного завдання, необхідно уважно ознайомитися з його змістом, проаналізувавши наявну наукову, науково-методичну літературу, джерельну базу. При цьому не слід ускладнювати їх своїми доповненнями, виходячи з різних припущень, або змінюючи тематичні рамки завдань.

Виконання кожного завдання повинно бути розгорнутим, логічно сконструйованим і завершуватись узагальнюючими висновками. Відповіді на запитання повинні виявити вміння студента аналізувати й узагальнювати матеріал.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ

Реферат (лат. referre – доповідати, повідомляти) підводить підсумок вивчення студентами як окремої теми, так і модуля дисципліни.

Обсяг реферату визначається специфікою досліджуваного питання і змістом матеріалів (документів), їх науковою цінністю та практичним значенням. Оптимальний обсяг реферату складає 10–15 сторінок. Реферат має відповідати вимогам до оформлення рукопису кваліфікаційної роботи: вступ і висновки в сумі не повинні перевищувати 20% від її загального обсягу; текст друкується через 1,5 інтервали на одній сторінці стандартного аркуша з такими полями: ліве – 30 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм; всі сторінки нумеруються: загальна нумерація починається з титульного листа, проте порядковий номер на ньому не ставиться.

На титульному листі реферату вказуються: офіційна назва навчального закладу, факультету і кафедри; прізвище та ініціали автора реферату (абревіатура навчальної групи); повна назва теми; прізвище та ініціали наукового керівника, його науковий ступінь і вчене звання; місто, де знаходиться навчальний заклад та рік написання реферату. Після титульного листа подається зміст реферату з точною назвою кожного розділу (параграфу) і вказуванням його сторінок.

Список використаних джерел складається з дотриманням загальновизнаних вимог до робіт, що готуються до друку. До списку використаних джерел мають бути включені лише безпосередньо використані в рефераті праці в алфавітному порядку авторів. Монографії і збірники, що не мають на титульному аркуші прізвища автора (авторів), включаються до загального списку за алфавітним розміщенням заголовка.

Вибір теми реферату.

Тема реферату – це не просто повторення засвоєного матеріалу лекції або семінарського заняття. Вона повинна являти собою самостійне розроблення проблеми, достатньо чітко окресленої від інших. Неприпустиме поєднання декількох проблем або, навпаки, штучне виокремлення певної частини єдиного питання. Важливими критеріями при доборі теми реферату, є її актуальність, широка джерельна база, наявність необхідного фактичного матеріалу, а також достатнє її висвітлення в науково-методичній літературі, що передбачає, в першу чергу, ознайомлення із загальною концепцією автора праці та його висновками.

Структура реферату:

- титульний аркуш;

- зміст (план);

- вступ;

- розділи (вони часто поділяються на параграфи);

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (у яких наводяться таблиці, схеми, діаграми тощо);

- перелік умовних позначень.

У вступі реферату обґрунтовується актуальність теми, її особливості, значущість з огляду на розвиток науки та практики або науково-методичної діяльності у сфері освіти. У вступі необхідно подати аналіз використаних джерел, назвавши при цьому авторів, які вивчали дану тематику, визначити сутність основних чинників, що вплинули на розвиток явища або процесу, що досліджується, на недостатньо досліджені питання, з’ясувавши причини їх слабкої аргументації.

Основну частину реферату складають кілька розділів (що можуть бути розбиті на параграфи), логічно поєднані між собою.

Виклад матеріалу в рефераті має бути логічним, послідовним, без повторень. Слід використовувати синтаксичні конструкції, характерні для стилю наукових документів, уникати складних граматичних зворотів, незвичних термінів і символів або пояснювати їх відразу, при першому згадуванні в тексті реферату. Терміни, окремі слова і словосполучення можна замінювати абревіатурами і сприйнятливими текстовими скороченнями, значення яких зрозуміле з контексту реферату.

Неприпустимо використовувати цитати без посилання на автора. При цитуванні будь-якого фрагмента джерела недопустимі неточності. Взагалі, цитатами не слід зловживати. Якщо якийсь важливий документ потребує наведення його в тексті реферату в повному обсязі, то краще винести його в додатки.

У рефераті необхідно визначити і викласти основні тенденції дослідження, підтвердити їх найтиповішими прикладами, відобразити сучасні ідеї та гіпотези, методики та методичні підходи до вивчення проблеми. Доцільно зупинитися на якомусь дискусійному моменті і спробувати проаналізувати позиції сторін, приєднавшись до однієї з них, чи висловити власну думку на певну проблему та визначити перспективи її вирішення.

Кожен розділ реферату повинен завершуватись короткими висновками, чіткими і лаконічними, де узагальнено оцінки та практичні рекомендації. Можна стисло вказати на перспективи подальшого дослідження даної проблеми.

Реферат оцінюється за такими критеріями: актуальність; наукова та практична цінність; глибина розкриття теми, вирішення поставлених завдань; повнота використання рекомендованої літератури; обґрунтування висновків; грамотність; стиль викладу; оформлення реферату; обсяг виконаної роботи; завершеність дослідження.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аберкромби Н. Социологический словарь / Н. Аберкромби, С. Хилл, С. Тернер; пер. с англ. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1997.

2. Авксентьев А. В. Краткий этносоциологический словарь-справочник / А. В. Авксентьев, В. А. Авксентьев. – Ставрополь, Ставроп. гос. пед. ун-т, 1994.

3. Американская социология: перспективы, проблемы, методы. – М.: Прогресс, 1972.

4. Асп Э. К. Введение в социологию / Э. К. Асп; пер. с фин. – С.-Пб.: Алетейн, 1998.

5. Белик А. А. Культурология: Антропологические теории культур: учеб. пособие / А. А. Белик. – М.: РГГУ, 1999.

6. Бергер П. Л. Приглашение в социологию: Гуманистическая перспектива / П. Л. Бергер; пер. с англ. – М.: Аспект Пресс, 1996.

7. Волков Ю. Г. Социология: учеб. для вузов / Ю. Г. Волков, О. Л. Мостовая. – М.: Гордарика, 1998.

8. Гавриленко І. М. Соціологія освіти: навч. посібник / І. М. Гавриленко, О. Л. Скідін. – Запоріжжя: ЭГГА-ПРЕСС, 1998.

9. Гидденс Э. Социология: учебник / Э. Гидденс. – М.: Эдиториал УРСС, 1999.

10. Голубева Г. А. Социология: учеб. пособие / Г. А. Голубева, А. В. Дмитриев. – М.: Собрание, 1999.

11. Гордяненко В. Г. Историография социологии: учеб. пособие / В. Г. Гордяненко. – Днепропетровск: ДГУ, 2000.

12. Городяненко В. Г. Соціологія: посібник для студентів вищих навчальних закладів / В. Г. Гордяненко. – К.: ВЦ «Академія», 1999.

13. Захарченко М. В. Історія соціології: від античності до початку ХХ ст. / М. В. Захарченко, О. І. Погорілий. – К.: Либідь. 1993.

14. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації: навч. посібник / В. Ф. Іванов. – К., 1999.

15. Ионин Л. Г. Социология культуры: учеб. пособие / Л. Г. Ионин. – М.: Логос, 2000.

16. История социологии в Западной Европе и США. – М.: Норма-Инфра, 1999.

17. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. – М.: Политиздат, 1967.

18. Конецкая В. П. Социология коммуникаций / В. П. Конецкая. – М.: Межд. ун-т бизнеса и управления, 1997.

19. Кончанин Т. Л. Социология / Т. Л. Кончанин, С. Я. Подопригора, С. Н. Яременко. – Ростов-на-Дону, 2001.

20. Кравченко А. И. Социология: учеб. для вузов / А. И. Кравченко. – М.: Логос, Екатеринбург: Деловая книга, 2000.

21. Кравченко А. И. Общая социология: учеб. пособие для вузов / А. И. Кравченко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 479 с.

22. Культурология. ХХ век. Антология. – М., 1995.

23. Мендра А. Основы социологии: учеб. пособие для вузов / А. Мендра. – М.: Изд. дом, 1998.

24. Монсон П. Современная западная социология: Теории, тенденции, перспективы / П. Монсон. – С.-Пб.: Нотабене, 1992.

25. Осадчая Г. И. Социология социальной сферы: учеб. пособие / Г. И. Осадчая. – М.: Изд-во МГСУ Союз, 1999.

26. Павличенко П. П. Соціологія: навч. посібник / П. П. Павличенко, Д. А. Литвиненко. – К.: Лібра, 2000.

27. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження: курс лекцій / Н. В. Паніна. – К.: Наук. думка, 1996.

28. Погорілий О. І. Соціологічна думка ХХ століття: навч. посібник / О. І. Погорілий. – К.: Либідь, 1996.

29. Попова И. М. Социология. Введение в специальность: учеб. для студентов высш. учеб. заведений / И. М. Попова. – К.: Тандем, 1997.

30. Ручка А. О. Курс історії теоретичної соціології / А. О. Ручка, В. В. Танчер. – К.: Наук. думка, 1995.

31. Рущенко І. П. Соціологія: курс лекцій: навч. посібник для вузів / І. П. Рущенко. – Х., 1996.

32. Соціологічна думка України: навч. посібник. – К.: Заповіт, 1996.

33. Соціологія: підручник / За загальною ред. проф. В. П. Андрущенка, проф. М. І. Горлага. – Х.; К., 1998.

34. Социология: Классические и современные парадигмы: хрестоматия. – М.: АНКИЛ, 1998.

35. Соціологія: короткий енциклопедичний словник / Уклад. В. І. Волович та ін. – К.: Укр. центр духов. культури, 1998.

36. Социология личности. – Вильнюс, 1989.

37. Соціально-політичні конфлікти в сучасній Україні: природа, характер, наслідки. – К., 1996.

38. Соціологія / За ред. С. О. Макєєва. – К., 2004.

39. Сірий Е. В. Соціологія / Е. В. Сірий. – К., 2009.

40. Черниш Н. Й. Соціологія / Н. Й. Черниш. – К., 2009.

41. Харчева В. Основы социологии: учеб. для средних спец. учеб. завед. / В. Харчева – М.: Логос, КНО РУС, 2000.

42. Хмелько В. Є. Цінність орієнтації / В. Є. Хмелько / / Соціологія. Короткий енциклопедичний словник. – К., 1998. – С. 675–677.

43. Шаленко В. Н. Программа социологического исследования / В. Н. Шаленко. – М.: Изд-во МГУ, 1987.

44. Шаповал М. Загальна соціологія: вид ІІІ / М. Шаповал. – К., 1996.

45. Шепанский Я. Элементарные понятия социологии / Я. Шепанский. – М.: Прогресс, 1969. – С. 79–192.

46. Шморгун О. Україна: шлях відродження. Економіка, політика, культура / О. Шморгун. – К., 1994.

47. Штомика П. Социология социальных изменений / П. Штомика. – М.: Аспект Пресс, 1996.

48. Яблонський В. Сучасні політичні партії України: довідник / В. Яблонський. – К., 1996.

49. Ядов В. А. Стратегия социологического исследования: описание, объяснение, понимание социальной реальности / В. А. Ядов. – М.: Добросвет, Книжный дом «Университет», 1998.

50. Яковенко Ю. И. Почтовый опрос в социологическом исследовании / Ю. И. Яковенко, В. И. Паниотто. – К.: Наук. думка, 1988.

51. Якуба О. О. Соціологія: навч. посібник для студентів / О. О. Якуба. – Х.: Константа, 1996.

52. Яницкий О. Н. Социальные движения: 100 интервью с лидерами / О. Н. Яницкий. – М., 1991.