Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нормування оборотних коштів

Визначення потреби в оборотних коштах, яка необхідна для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва, здійснюється в процесі нормування. Метою нормування є визначення раціонального розміру оборотних коштів, що відволікаються на певний строк у сферу виробництва та сферу обігу.

визначення раціонального розміру

оборотних коштів, що відволікаються

на певний строк у сферу виробництва

та сферу обігу.

Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних коштів:

1. Метод прямого розрахунку.

2. Аналітичний.

3. Коефіцієнтний.

Основним методом нормуванням оборотних коштів є метод прямого розрахунку, який ґрунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим, тому що він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього, він дає можливість проаналізувати, наскільки оптимальними є встановлені нор­ми, виявити їх недоліки, якщо такі є.

Аналітичний метод застосовується в тому випадку, коли в планованому періоді не передбачено істотних змін в умовах роботи підприємства порівняно з попереднім. У цьому випадку норматив оборотних коштів визначається виходячи зі співвідношення між темпами росту обсягу виробництва та розміром нормованих оборотних коштів у попередньому періоді.

При коефіцієнтному методі норматив визначається на базі нормативу попереднього періоду шляхом внесення в нього змін з урахуванням умов виробництва, постачання, реалізації продукції, розрахунків.

Особливості елементів оборотних коштів визначають специфіку їх нормування. Розглянемо основні методи нормування найважливіших елементів оборотних коштів: виробничих запасів, незавершеного виробництва та готової продукції.

1. Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах (Н_пр.з.) визначається шляхом множення денної потреби у визначеному виді матеріальних ресурсів (Д) на норму запасів у днях (З_дн):

.

потреба визначається за формулою

,

де М_о - загальна потреба в даному виді ресурсів, нат. од.

,

де q_i - маса (площа) заготівлі однієї деталі (виробу) i-го виду, нат. од.

Маса (площа) заготівлі визначається виходячи з коефіцієнта використання матеріалу (К_м) та чистої ваги деталі (виробу) (М_i):

.

Приклад. Постачання сировини на підприємство відбувається згідно з даними таблиці. Визначити норму поточного запасу за наявності чотирьох постачальників.

1. Середньозважений інтервал поставок

(180 • 30 + 300 • 20 + 60 • 10 + 120 • 30): (180 + 300 + 60 + 120) = 24 дні.

2. Норма поточного запасу N пот = 24: 2 = 12 днів.

Приклад. Поточний запас становить 10 днів. На підготовку сировини до використання у виробничому процесі потрібно 12 днів. Визначити норму підготовчого запасу.

Різниця між поточним запасом і часом на підготовку сировини до використання у виробництві 12 - 10 = 2 дні.

Отже, норма підготовчого запасу (Nпідг) становить 2 дні.

Приклад. За даними таблиці визначити потребу підприємства у чорному металі та його мінімальний, максимальний і середній запаси, якщо період поставки 30 днів, а період зриву поставки – 5 днів.

Річна потреба у чорному металі:

Добова потреба: Д = 29151,8/360 = 80,98 т.

Мінімальний запас: Z_min = 80,98 ∙ 5 = 404,9 т.

Поточний запас: Z_пот = 80,98 ∙ 30/2 = 1214,7 т.

Максимальний запас: Z_mах = 404,9 + 1214,7 = 1619,6 т.

Середній запас: Z_сер = 404,9 + 1214,7/2 = 1012,25 т.

2. Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нзв) визначається за формулою:

,

де С_р - собівартість річного випуску продукції;

Т_ц - тривалість циклу виготовлення продукції, днів;

К_нз - коефіцієнт наростаючих витрат, що відбиває ступінь готовності виробів і визначається за формулою

,

де М - сума матеріальних витрат на виробництво одного виробу, грн;

С₁ - собівартість одиниці виробу без матеріальних витрат, грн;

С₀ - одноразові витрати спочатку циклу виготовлення продукції, грн;

С_n - поточні витрати на виготовлення продукції, грн

Приклад. Визначити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві та коефіцієнт оборотності, якщо собівартість виробу 14 тис. грн., оптова ціна 18 тис. грн., виробнича програма 2000 шт/рік, тривалість виробничого циклу, на початку якого витрачається 3,5 тис. грн., - 24 дні. Середньорічний залишок нормованих оборотних засобів становить 3,5 млн. грн.

3. Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Н_гп) визначається як добуток одноденного випуску продукції за виробничою собівартістю (П_с) на норму запасу готової продукції на складі в днях (З_дн):

.

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантажування споживачам тощо).

4. Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н_бп) розраховується виходячи з залишків коштів на початок періоду (Р_н) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Р_пл) за мінусом суми для майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Р_пог):

.