Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Показники використання оборотних коштів підприємства

Оборотні кошти підприємства знаходяться в безперервному русі, переходячи з однієї стадії кругообігу в іншу. Тривалість повного кругообігу засобів з моменту придбання оборотних коштів (покупки сировини, матеріалів тощо) до виходу та реалізації готової продукції називається оборотністю оборотних коштів. Економічне значення оборотності полягає в тому, що від неї залежить величина необхідних підприємству коштів для здійснення процесу виробництва та реалізації продукції.

Показниками оборотності оборотних коштів є наступні:

– коефіцієнт оборотності;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість одного обороту.

Коефіцієнт оборотності (К_об) визначає скільки оборотів можуть зробити оборотні кошти за певний розрахунковий період часу та показує ту кількість продукції, яка припадає на одну гривню вартості оборотних коштів. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів визначається відношенням реалізованої за рік продукції (РП) до середньорічного залишку оборотних коштів (О_с):

, оборотів

Коефіцієнт завантаження (К_з) - величина, зворотна коефіцієнту оборотності:

.

Цей показник показує, скільки оборотних коштів підприємства приходиться на 1 гривню реалізованої продукції.

Період обороту (Т_об) показує тривалість одного обороту оборотних коштів у днях і визначається:

Середньорічний залишок оборотних коштів О_с можна знайти з залежності:

,

де О₁, О₂... О₁₂ - середньомісячні залишки оборотних коштів.

Якщо відомі суми оборотних коштів на перше число кожного місяця, то

,

де - відповідно залишки оборотних коштів на перше число кожного місяця розрахункового періоду, включаючи 1 січня майбутнього року.

Показники використання оборотних коштів можна визначити не тільки стосовно їх загального обсягу, а й окремо як для нормованої, так і для ненормованої їх частини. Крім того, можуть бути розраховані й індивідуальні показники оборотності оборотних засобів, що показують, які саме елементи спричинили уповільнення або прискорення обороту оборотних засобів. У разі потреби такі показники можна розрахувати на різні періоди (рік, квартал, місяць).

Прискорення оборотності оборотних засобів зумовлює, з одного боку, збільшення обсягу виробленої продукції на кожну, грошову одиницю поточних витрат підприємства, а з іншого – дає можливість вивільнити частину коштів і за їх рахунок створити додаткові резерви для розширення виробництва.

Порівнюючи показники оборотності оборотних засобів за два суміжні періоди або фактичного з плановим, можна визначити зміну величини оборотних засобів, яка викликана прискоренням або уповільненням обертання.

Обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів (DО_с) за розрахунковий період можна обчислити за формулою:

,

де РП₀ – обсяг випущеної продукції за звітний рік;

Т_б, Т₀ – середня тривалість одного обороту оборотних коштів у базовому і звітному роках.

Приклад. Визначити коефіцієнт оборотності оборотних засобів і тривалість одного обороту, якщо річна сума реалізованої продукції – 5952 тис. грн., а середньоквартальний норматив оборотних засобів відповідно 720 тис. грн.; 730; 740 та 740 тис. грн.

Середньорічний норматив оборотних засобів:

Тривалість 1 обороту:

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів):

Приклад. Визначити планові і звітні показники використання оборотних засобів підприємства, якщо обсяг реалізованої продукції заплановано на рівні 71,3 млн. грн. при середньорічному залишку нормованих оборотних засобів на 9,5 млн. грн. Фактично при такій самій сумі оборотних засобів було реалізовано продукції на 74,1 млн. грн.

Тривалість 1 обороту:

- у плановому періоді:

- у звітному періоді:

Кількість оборотів: К_об = 360/Т_об.

- у плановому періоді: К_{об пл} = 360/47,97 = 7,5 оборотів;

- у звітному періоді: К_{об зв} = 360/46,15= 7,8 оборотів.

Приклад. У звітному році завод реалізував продукції на 10 млн. грн. при середньорічному залишку нормованих оборотних засобів 834 тис. грн. у плановому році обсяг реалізації зросте на 15%.

Визначити потребу підприємства в оборотних засобах і суму вивільнених оборотних ресурсів за рахунок прискорення оборотності на 10%.

Тривалість 1 обороту:

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів):

Тривалість 1 обороту:

Залишок нормованих оборотних коштів у плановому періоді:

Сума вивільнених оборотних ресурсів:

ΔS_ноз = 958,97 – 872,08 = 86,89 тис.грн.

Приклад. Визначити розмір вивільнення (або залучення) оборотних коштів. Кількість днів роботи підприємства - 250. Вихідні дані наведено в таблиці.

Таблиця – Вихідні дані для розрахунків

Визначимо оборотність оборотних коштів у днях шляхом ділення величини середньорічних залишків оборотних коштів на одноденний обсяг реалізації продукції:

за планом:

Тб = 750/(2500:250) = 75 дн.;

фактично:

То = 890/(2530:250) = 88 дн.

Тоді обсяг додатково залучених коштів дорівнюватиме:

- 91 тис. грн

Оборотність оборотних коштів безпосередньо впливає на кінцеві результати роботи підприємства, зокрема, приріст прибутку та рівень рентабельності.

Сума приросту прибутку (DП), отриманого за рахунок зміни оборотності оборотних коштів може бути розрахована за формулою

,

де П_р – прибуток від основної діяльності в базовому році;

О_б, О_о – відповідно середньорічні залишки оборотних коштів у базовому та звітному роках;

РП_б - обсяг реалізації продукції в базовому році.

Вплив використання оборотних коштів на рівень рентабельності визначається за формулою:

,

де ΔР – зміна рівня загальної рентабельності за рахунок зміни залишків нормованих оборотних коштів, %;

П – прибуток звітного року;

Ф_о - середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році;

Ро - загальна рентабельність виробництва в звітному році, %.

Приклад. Протягом звітного року підприємство виготовило і реалізувало товарної продукції на суму 900 тис. грн. Середньорічний залишок обігових коштів — 180 тис. грн. У плановому році обсяг реалізованої продукції має збільшитися на 6,5 %. Крім того, розроблено економіко-організаційні заходи підвищення ефективності виробництва, які уможливлять скорочення тривалості обороту обігових коштів на 8 днів. Розрахувати показники оборотності обігових коштів у звітному і плановому роках, а також рентабельність оборотних коштів у звітному та плановому роках, якщо рентабельність продукції у звітному році становила 20 %, а у плановому становитиме 25 %.

1. Коефіцієнт оборотності у звітному році 900: 180 = 5 об.

2. Тривалість обороту у звітному році 360: 5 = 72 дні.

3. Обсяг товарної продукції у плановому році 900 • 1,065 = 958,5 тис. грн.

4. Тривалість обороту у плановому році 72 - 8 = 64 дні.

5. Коефіцієнт оборотності у плановому році 360: 64 = 5,6 об.

6. Середньорічний залишок оборотних коштів у плановому році

958,5: 5,6 = 171,2 тис. грн.

7. Вивільнення обігових коштів 171,2 - 180 = 8,8 тис. грн.

8. Прибуток звітного року Пзв = 20 • 900 / 100 = 180 тис. грн.

9. Прибуток у плановому році Ппл = 25 • 958,5: 100 = 239,6 тис.грн.

10. Рентабельність оборотних коштів у звітному році

Ro.з.зв=Пзв/Сзв ∙ 100%= 180:180*100 % = 100 %.

11. Рентабельність оборотних коштів у плановому році

Ro.з.пл=Ппл/Спл ∙ 100%= = 239,6:171,2*100% = 140%.

Значна частина в оборотних фондах підприємства належить виробничим запасам (матеріальним ресурсам), тому від ефективності їх використання залежать показники використання оборотних коштів в цілому.

Ефективність використання матеріальних ресурсів характеризується системою показників, основним з який є матеріалоємність.

Абсолютна матеріалоємність показує витрати основних видів сировини та матеріалів за абсолютним значенням на фізичну одиницю виготовленої продукції.

Питома матеріалоємність - витрати основних видів сировини та матеріалів на одиницю експлуатаційної характеристики продукції.

Загальна матеріалоємність відображує вартість усіх матеріальних витрат на одиницю чи виробу на 1 гривню виготовленої продукції.

,

де М_з - загальна сума матеріальних витрат;

Q, N - обсяг виготовленої продукції в грошовому та натуральному виразах.

Зворотним до показника матеріалоємності є матеріаловіддача:

.

У практичній роботі підприємства важливе значення мають показники, описані нижче.

1. Коефіцієнт використання матеріалів. Він може бути плановим (відношення чистої ваги виробу до норми витрат сировини й матеріалів) чи фактичним (відношення чистої ваги виробу до фактичних витрат матеріалів).

Коефіцієнт використання окремих видів матеріалів (К_м) може визначатися не тільки для визначених видів продукції, але і по підприємству в цілому.

,

де м - кількість видів продукції, під час виробництва яких використовується даний вид матеріального ресурсу;

N_i - обсяг випуску продукції i-го виду в натуральних одиницях;

M_i - чиста вага (площа) одиниці готової продукції i-го виду;

М_заг - загальні витрати матеріалу на випуск продукції за визначений період у фізичних одиницях.

2. Розмір відходів характеризується коефіцієнтом, який показує відношення величини відходів до величини загальних витрат матеріалів.

3. Коефіцієнт виключення готової продукції з одиниці сировини, що переробляється. Цей коефіцієнт має визначену границю - зміст у вихідній сировині, корисних компонентів, що виключаються.

Відносна економія матеріальних витрат (Е_м):

,

де М_баз, М_пл - відповідно сума матеріальних витрат у базовому та плановому періодах;

К_q - індекс обсягу випуску продукції в плановому періоді.

Підприємства можуть збільшити ефективність використання оборотних коштів за рахунок таких заходів:

– зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів;

– зменшення виробничих запасів поліпшенням організації матеріально-технічного постачання, зменшенням дальності їх транспортування;

– економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;

– удосконалення розрахунків із замовниками та вжиття інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;

– упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання тощо.

Приклад. Визначити коефіцієнт виходу готової продукції і виявити резерви збільшення обсягу випуску продукції за рахунок раціональнішого використання сировини. Фактична маса сировини, що надійшла у виробництво, — 320 т. Маса готової продукції — 120 т. Коефіцієнт виходу готової продукції в базовому році — 0,36.

1. Коефіцієнт виходу готової продукції 120: 320 = 0,375.

2. Зміна цього показника порівняно з базовим роком 0,375 - 0,36 = 0,015.

3. Резерв збільшення обсягу випуску продукції з наявної сировини становить

0,015 • 320 = 4,8 т.