Т. 1. Філософія науки як сучасна галузь методологічних досліджень:
актуальність філософії науки;
історія становлення та характеристика сучасного стану філософії науки;
взаємозв'язок філософії науки з природничими, технічними та соціальними науками.
Працюючи над матеріалом до Теми 1, необхідно:
окреслити проблемну галузь, що її вивчає філософія науки, визначити предмет дослідження даної філософської дисципліни та її місце у системі раціональних знань;
розглянути основні історичні етапи становлення філософії науки та охарактеризувати найбільш впливові течії даної дисципліни;
показати актуальність методологічних та загально-гуманістичних питань, над якими сьогодні працюють фахівці з філософії науки, та довести необхідність координації їх зусиль з представниками інженерно-технічних галузей сучасного знання;
Т. 2. Сутність та походження науки:
загально-філософське визначення науки, наука та пара-наука;
наука як спосіб пізнання, продуктивно-творча діяльність людини та соціальний інститут;
проблема походження науки, первісна прото-наука, емпірико-алгоритмічна наука в стародавніх цивілізаціях;
становлення та специфіка західно-європейської наукової раціональності.
Працюючи над матеріалом до Теми 2, необхідно:
виявити специфіку науки у порівнянні з іншими раціональними та поза-раціональними традиціями людського мислення та світорозуміння, такими як філософія, релігія, міфологія, містика, окультизм, тощо;
розглянути основні чинники, що стимулювали виникнення і розвиток наукової раціональності та її подальше поширення у глобальних масштабах;
відштовхуючись від філософського розуміння сутнісної природи науки, спробувати дати аргументовану відповідь на запитання про причину абсолютного лідерства сучасної науки в пізнанні.
Т. 3. Структура, динаміка і типи сучасної науки:
наука як відкрита комплексна система, що рухається шляхом поступової самоорганізації;
основні структурні елементи сучасної науки;
внутрішні та зовнішні чинники наукового розвитку;
парадигми та революції в науці;
класична, некласична та пост-некласична наука.
Вивчаючи науковий матеріал до Теми 3, студенту слід зосередитися на таких питаннях:
з яких елементів складається система сучасної науки, як ці елементи взаємопов'язані та як відбувається багатофакторний процес неухильного розвитку науки;
які чинники - внутрішні чи зовнішні - є вирішальними у цьому процесі;
що то є парадигма в науці, та у чому полягає сутність наукової революції;
які історичні типи науки виявлені філософією та якою є їхня специфіка (охарактеризувати методологічні принципи класичної, некласичної та пост-некласичної науки);
чи можна вважати слушною точку зору деяких дослідників про близький "кінець науки"?
Т. 4. Наукове знання та наукова істина:
наукове знання, принципи його організації та трансформації;
аналітичні, синтетичні та поза-наукові висловлювання;
наукова істина, критерії істинності наукового знання;
зміст методологічних процедур "верифікація" та "фальсифікація";
проблема неявного знання в науці.
Вивчаючи науковий матеріал до Теми 4, слід приділити увагу:
основним формам організації наукового знання (факт, проблема, гіпотеза, теорія, наукова картина світу, принцип, парадигма, методологія, тощо);
проблемі виявлення джерел достовірного знання та пошуку методологічних підходів щодо його обґрунтування;
змісту дискусії про природу істини та актуальній проблемі знаходження надійних критеріїв істини в науковому пізнанні;
питанню про слушність та ефективність використовування методологічних процедур "верифікація" та "фальсифікація" в сучасній науці;
питанню про роль так званого "неявного" (особистісно-забарвленого) знання в науковому пізнанні, перш за все, у збереженні та трансляції певного стилю науково-раціонального мислення.
Т. 5. Логіко-гносеологічна структура наукового дослідження:
(2 год.)
фаза довіри до працездатної теорії, ігнорування аномальних фактів;
модифікація теорії під тиском аномальних фактів, притягнення гіпотез "ad hoc";
перманентна криза модифікованої теорії, відсутність методологічних можливостей щодо її подальшої адаптації;
висунення та верифікація принципово нових гіпотез;
експансія нової теорії за межі вихідної галузі наукових досліджень.
Щодо оволодіння матеріалом Теми 5, то тут студентові необхідно розібратися:
чому наукові теорії поступово змінюють одна одну, і чому ніяка з працездатних теорій не може зберегтися назавжди;
що то є "аномальний факт" та яка його роль у науковому пізнанні;
чому наукова громада не спішить відмовлятися від старої теорії, хоч цього й вимагає зростаюча кількість аномальних фактів, і витрачає великі зусилля на збереження даної теорії у модифікованому вигляді;
які вимоги щодо наукових гіпотез є безсумнівно-обов'язковими;
як нова доведена теорія повинна співвідноситися із вихідною теорією, що їй передує;
чим можна пояснити той факт, що нова працездатна теорія, як правило, не залишається у межах певної проблемної галузі, а знаходить своє ефективне застосування в інших, інколи суттєво віддалених галузях наукового пізнання.
Т. 6. Сутність, типологія та соціальна роль техніки:
загально-філософське визначення техніки;
типологія техніки, основні форми сучасної техніки, техніка і технологія;
антропологічні виміри техніки;
амбівалентність техніки, техніка як творчі зусилля людини та матеріальні артефакти;
внутрішні та зовнішні чинники розвитку техніки;
техніка як детермінанта розвитку техногенної цивілізації.
Тему 6 введено в загальний курс філософії ВНЗ з метою привернути увагу студентів до фундаментальних питань розвитку техніки і технології у сучасну історичну добу, бо цей розвиток є проблематичним, а його наслідки - неочевидні. Чи є техніка благом для людини, чи навпаки, - прискорене та неконтрольоване зростання технологічної сили цивілізації веде людство до катастрофи? Сьогодні існує багато технічних дисциплін, що так чи інакше вивчають техніку. Особливе місце серед них займає філософія техніки. Саме вона дає максимально узагальнений погляд на феномен техніки, розкриває його глибинний зміст та значення для людини. Філософія техніки, завдяки тому, що бачить техніку так би мовити "з пташиного польоту", в змозі осягнути універсальні закономірності функціонування техніки та виявити тенденції у її розвитку, що тільки зароджуються і тому непомітні з близької відстані. Філософія техніки, як фундаментальна теоретична дисципліна повинна інформувати цивілізоване людство про перспективи та загрози щодо подальшого технологічного зростання, проводити гуманітарну експертизу значущих технічних проектів, розробляти принципи глобальної та регіональної технічної політики.
Т. 7. Основи організації науково-дослідної та інженерно-технічної діяльності:
методологічні засади організації та регулювання науково-технічної діяльності;
загально - наукові та мета-теоретичні методи пізнання;
основні принципи комплексної оцінки науково-дослідницьких та інженерно-технічних результатів;
проблема формування методологічної культури сучасного вченого та інженера.
Темою 7 передбачено ознайомити студента з сучасними принципами організації науково-дослідної діяльності, перш за все, в інженерно-технічній галузі. Головне в науковому дослідженні - то є ефективний метод. Вчення про методи - методологія - одна із найважливіших складових частин філософії науки та техніки. Оскільки сучасна наука тісно переплетена з технологією і залежить у темпі та спрямуванні свого розвитку від певних техніко-економічних потреб цивілізації та наявних матеріальних ресурсів, проблему оптимального регулювання науково-дослідної та інженерно-технічної діяльності слід сьогодні вважати гостро актуальною. Цю проблему не можна розв'язати без використання загально-філософських підходів щодо розуміння сутності науки і техніки та принципів їхнього функціонування. Саме на таких підходах і принципах повинна ґрунтуватися методологічна культура сучасного науковця та інженера. Від фахівця з вищою технічною освітою сьогодення вимагає не тільки високої професійності в обраній спеціальній галузі, а й широкого гуманітарно-філософського бачення науково-технологічних проблем, так би мовити, вміння "за трьома соснами бачити ліс".
Т. 8. Наука та технологія у пошуках нової стратегії:
перманентна науково-технологічна революція та глобалізація її наслідків;
екзистенціальна криза європейської раціональності, відчуження науки та техніки від людини;
методологічні проблеми становлення пост-некласичної парадигми в науці;
пошук науково-технологічних засобів щодо ко-еволюційного розвитку техносфери та біосфери.
Тема 8 завершує перелік індивідуальних завдань підвищеної складності. І то є природно, що матеріал цієї теми має підсумковий, узагальнюючий характер. Є підстави вважати, що людство переживає цивілізаційну кризу. Задачі, що їх прагне вирішувати філософія науки та техніки, безпосередньо спрямовані на подолання цієї кризи. Майбутнє людства залежить від того, чи вдасться знайти виважену стратегію подальшого науково-технологічного розвитку західної техногенної цивілізації, що нестримно глобалізується, саме таку стратегію, щоб на її основі людство в змозі було б привести свою цивілізацію до гармонійних взаємовідносин з живою природою. Наука та технологія - це могутня сила. Але ми ще не контролюємо її повною мірою. Вирішення глобальних проблем можливе лише за умов поступової універсалізації людського інтелекту. Такий інтелект створюється там, де загально-філософські підходи вдається поєднати з практичним досвідом раціонального використовування життєвих ресурсів. Отже, філософію науки та техніки вважають однією з найперспективніших проблемних галузей сучасного пізнання саме тому, що якраз тут безпосередньо контактують науково-технічна та гуманістична традиції людського мислення.
lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.008 сек.)
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
