Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Оцінка інженерної обстановки при детонаційних вибухах ГППС

Детонаційний вибух характерний перш за все для твердих ВР (тротилу, динаміту і т. д.) і ГППС газоподібних вуглеводнів в замкнутому або сильно "захаращеному" просторі (промзабудова з високою щільністю розміщення технологічного устаткування, ліс, зарослий чагарником і тому подібне). При детонації процес горіння розповсюджується по речовині з надзвуковою швидкістю і після закінчення детонації від межі хмари вибуху також з надзвуковою швидкістю починає рухатися повітряна ударна хвиля і формується вогнище вибуху з характерними зонами руйнувань. У вогнищі вибуху у відкритій атмосфері можна виділити дві зони: детонація (детонаційної хвилі) і розповсюдження (дії) ударної хвилі.

Визначення розмірів зон руйнувань і надмірного тиску ПУХ на відстані r_i від місця вибуху ГППС проводиться в наступній послідовності:

1. Визначається радіус зони детонації хвилі r₀

(1.1)

де Q_n - кількість речовини (у тоннах), що розливається або що витікає з розгерметизованої ємності (сховища);

- коефіцієнт, що характеризує об'єм газів або парів речовини, що переходить в стехіометричну суміш (за даними різних джерел, він може змінюватися для зріджених під тиском газів від 0.4 до 0.6);

к - емпіричний показник, що дозволяє враховувати різні умови виникнення вибуху, включаючи деякі енергетичні характеристики газопароповітряної суміші, стан атмосфери, форму хмари, потужність (енергію) джерела займання і місце його ініціації, інші особливості розвитку аварійної ситуації. При експрес-оцінці к визначається як 18,5.

2. Визначається відношення r_i/r₀

3. По табл. 8 визначається величина надмірного тиску DРф, кПа на відстані r_i, м від місця вибуху.

Користуючись даними табл.8, при відомих (обчислених за приведеною вище формулою) значеннях радіусу зони детонації (r0) і максимальних значеннях надмірного тиску для різних речовин, узятих з табл.3, можна визначити радіуси зон з розрахунковими значеннями надмірного тиску на зовнішніх межах цих зон. Наприклад, при вибуху пропано-повітряної суміші, що утворилася в результаті розгерметизації ємності з десятьма тоннами зрідженого пропану, радіус зони детонації буде рівний:

Максимальний тиск в зоні детонації DPmax=900 кПа. По табл.1.8 (другий рядок зверху) отримаємо: тиск DРф=100 кПа відповідає відношенню r_i/r₀=1.8. Тоді радіус зони повних руйнувань (при r₀=33м) буде рівний 33×1,8 = 59,4 м.

Таблиця 1.8