Читайте также:
|
Розкриваючи перше питання, потрібно пригадати визначення іменника, а також проаналізувати лексико-семантичні розряди (конкретні/абстрактні, речовинні, власні/загальні, істоти/неістоти тощо), поділ на відміни та групи.
Висвітлюючи друге питання, потрібно наголосити, що кожний іменник в однині належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього. Окрему групу складають іменники,,спільного” роду (нікчема, каліка, суддя).
Багато іменників, що позначають назви посад, професій і звань, мають лише форму чоловічого роду: інспектор, декан, кандидат, пілот, генерал.
Деякі назви осіб за професією або місцем проживання мають паралельні форми: полтавчанин – полтавець, харківець і харків’янин. Також потрібно пам’ятати про рід деяких іменників в українській мові: ступінь, біль, степінь, Сибір, дріб – чоловічого роду, а путь, розкіш, вуаль – жіночого роду.
У третьому питанні необхідно зазначити, що іменники мають однину і множину: офіцер-офіцери, злочин-злочини, кодекс-кодекси тощо. Однак деякі іменники мають лише однину або множину.
У четвертому питанні потрібно розглянути варіантні форми закінчень іменників другої відміни у давальному та місцевому відмінках однини. Особливу увагу звернути на паралельні закінчення родового відмінка однини (акта/-у, папера/-у). Проаналізувати відмінкові закінчення кличного відмінка для власних назв, вказати на особливості закінчень іменників при звертанні, що складаються з скількох слів.
При характеристиці п’ятого питання, треба сказати, що абревіатура – слово, утворене складанням повного словосполучення; скорочене слово, утворене з початкових звуків, назв початкових літер чи початкових частин слів, на основі яких вони складаються.
За вимовою розрізняють такі види абревіатур:
а) ініціальні (буквенні) – утворені від початкових букв кількох слів у словосполученні. На письмі вони пишуться великими літерами: ОРД, ДАІ, КПК, КРУ, ЄС тощо;
б) звукові – утворені від початкових звуків слів у словосполученні: вуз, облвно, рагс, неп, районо;
в) складові (частинкові) – утворені за допомогою певних частин слова чи словосполучення: Інтерпол, Мінфін, Мін’юст, юрфак, міськком;
г) комбіновані (змішані) – утворені за допомогою поєднання частин слова зі словом: спецполк, опергрупа, райвідділ, меддопомога, державтоінспекція.
Абревіатура має граматичне значення, функціонує як в усному, так і в писемному мовленні, вимовляється як звичайне слово – за звуками.
У різноманітних документах застосовуються певні типи скорочень, Правила скорочення у текстах ділових паперів закріплені державним стандартом. Графічні скорочення – це економне позначення слів у документах. Особливість їх полягає у тому, що вимовляються вони в усному мовленні повністю і скорочуються лише на письмі, Після такого скорочення ставиться крапка (якщо це не кілограмова чи метрична міра: кг, т, мм, дм, г).
Основним критерієм скорочуваності є доступність. Розрізняють два види скорочень: а) для зорового сприйняття; б) для вживання на письмі.
Готуючись до шостого питання, потрібно пам’ятати, що оголошення – це інформаційний документ, у якому подається інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб. Мета – інформувати про різні події життя особи: навчання, роботу, обмін чи продаж квартири, різні культурно-громадські та наукові заходи.
Запрошення – це документ, який адресується конкретній особі, закладу чи установі і містить пропозиції взяти участь у події чи заході. Не зайве звернути увагу на грамотність і бездоганну акуратність. Запрошення – особливо вимогливі. Основою змісту кожного запрошення є: хто, кого, куди, коли, з якої нагоди запрошує. Ці факти мають бути викладені чітко, щоб в адресата не виникло ніяких сумнівів чи вагань. Зміст – характер запланованого заходу, термін проведення, умови участі. Запрошення має свій набір усталених зворотів і фраз: шановний, шановні, глибокоповажний(і), запрошую(ємо), ласкаво просимо, дозвольте запросити Вас тощо.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 96 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |