Читайте также:
|
Визначте основні завдання плану заходів Кабінету Міністрів України на 2010 (2011) рік із запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.
[Вверх] [Вниз]
Тема 3. Типології відмивання «брудних» грошей на міжнародному
та національному рівнях
У процесі вивчення цієї теми студентам необхідно з’ясувати, що у міжнародному праві вперше поняття легалізації («відмивання») доходів від злочинної діяльності було визначено у Віденській конвенції ООН «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» від 19 грудня 1988 р. Згідно зі ст. 3 цієї Конвенції під легалізацією (відмиванням) доходів від злочинної діяльності слід розуміти:
– «конверсію», або переведення власності,
– приховування або утаювання справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, способу розпорядження, переміщення, справжніх прав стосовно власності або її належності;
– придбання, володіння або використання майна, якщо в період його отримання було відомо, що таке майно отримано в результаті правопорушення або в результаті участі в такому правопорушенні або в правопорушеннях;
– участь, співучасть або вступ у злочинну змову з метою здійснення будь-якого правопорушення або правопорушень, наведених вище.
У процесі самостійної роботи слід чітко класифікувати та проаналізувати найбільш поширені способи легалізації злочинних доходів, які знаходять відображення у документах, що мають назву типологій відмивання грошей. Найпопулярнішими способами, за допомогою яких злочинці поміщають брудні гроші у фінансову систему, є:
– штучне завищення торгової виручки (маніпуляція з цінами) під час реалізації товарів;
– встановлення контролю з боку злочинної організації над фінансовими установами або над діяльністю їх персоналу;
– смарфінг – подрібнення платежів (вкладів), тобто структурування операцій з готівкою без перевищення визначеної законом межі з метою уникнення реєстрації операції (походження від імені персонажів мультиплікаційного фільму);
– обмін дрібних купюр на купюри великого номіналу; обмін грошей на іншу валюту (обмінні пункти).
Вивчаючи механізм підготовки типологій відмивання злочинних доходів, необхідно мати на увазі, що схеми мають особливі риси не тільки залежно від сфери їх застосування, але і від особливостей той чи іншої національної економіки і навіть політичної системи. Проте найбільш характерні відмінності мають схеми, що застосовуються у країнах з перехідною економікою, де частіше змінюється законодавство, у ньому є багато лазівок, вище рівень корупції тощо.
Саме тому FATF, яка є провідною міжнародною організацію у сфері проведення типологічних досліджень, та аналогічні регіональні структури діють через національних експертів, ставлячи перед ними певні завдання з аналізу та узагальнюючи отримані дані.
Студенти повинні вміти розпізнавати наступні типові елементи схем відмивання коштів в Україні:
– компанії, які мають ознаки фіктивності – відсутність відомостей про здійснення реальної господарської діяльності, неможливість визначити місцезнаходження співробітників компанії, нереальність оборотів за рахунками тощо;
– офшорні операції – предмет контракту не піддається об’єктивної верифікації з боку контролюючих органів (послуги, результати інтелектуальної діяльності); одержання кредиту за ставкою, що значно вище існуючих; очевидна невідповідність зазначеної у контракті вартості товарів їхній реальній вартості тощо;
– зовнішньоекономічні операції, у т.ч. із метою незаконної компенсації ПДВ - фальсифікація документів тощо;
– операції на ринку ЦП – купівля вітчизняними підприємствами за договорами-дорученнями пакетів акцій українських підприємств у фірм нерезидентів за цінами, значно вищими їх ринкової вартості;
– страхування та перестрахування – низькі рейтинги фінансової надійності перестраховиків – нерезидентів, нестандартні або очевидно економічно невигідні умови договору.
Термінологічний словник
Активи – кошти, майно, майнові і немайнові права.
Компанії-прикриття – компанії, що фактично здійснюють діяльність, при якій нелегальні доходи змішуються з доходами від законної діяльності.
Компанії-раковини – компанії, які займаються підприємницькою діяльністю без практичних або комерційних цілей і створені для приховування дійсного власника (бенефіціара) рахунків і майна.
Контрабанда валюти – фізичне переміщення готівки з одного місця в інше для приховування її походження й власника.
Неофіційні системи переказу грошей – системи переказу, які діють без участі фінансових установ за допомогою взаємопов’язаних операторів у різних країнах світу.
Неприбуткові організації – юридичні особи, створені для здійснення наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.
Офшорна зона – економічна територія, особливістю якої є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.
Підставні особи – це особи, за допомогою яких прямо або опосередковано здійснюються фінансові операції з метою забезпечення «розриву ланцюга» у схемах відмивання злочинних доходів.
«Смарфінг» – метод відмивання коштів через банківські установи, коли певна організація наймає велику кількість людей (смарфів), які здійснюють незначні грошові перекази на депозитні рахунки в різних банках і філіях.
«Структурування» операцій – виконання замість одної кількох фінансових операцій, кожна з яких на суму, що менше обумовлених законом розмірів, котрі підлягають реєстрації банком і обов’язковому інформуванню держорганів.
Типології відмивання грошей – найбільш розповсюджені схеми легалізації злочинних доходів, які виявлені експертами і описані у відповідних документах.
«Транзитна» фірма – це реально діюча юридична особа, що пройшла державну реєстрацію, яка бере участь у схемі в ролі посередника й запобіжника («буфера»).
Учасники фінансової операції – клієнт, контрагент, а також особи, які діють від їх імені або в їхніх інтересах.
План практичного заняття № 5
1. Сутність поняття «відмивання» грошей. Визначення терміну «легалізація» у законодавстві України
2. Стадії та інструменти відмивання грошей.
3. Методика складання типологічних досліджень у FATF.
4. Типові схеми відмивання грошей, визначені FATF.
План практичного заняття № 6
1. Механізм створення в Україні типологій легалізації злочинних коштів.
2. Схеми відмивання коштів, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю.
3. Можливості легалізації злочинних доходів на ринку цінних паперів та у сфері страхування.
4. Типології відмивання коштів у банківських установах.
Питання для самостійного вивчення
1. Сутність вразливості фінансових установ до відмивання грошей.
2. Офшорні операції з відмивання коштів.
3. Використання перестрахування з метою відмивання коштів.
4. Охарактеризуйте джерела та механізми фінансування терористичних угруповань.
5. Можливості легалізації доходів у процесі банківського кредитування.
Література: 1, 9, 22, 25, 36, 41, 42, 46, 50, 52.
Тестові завдання
1. Типології відмивання «брудних коштів» це:
А. Найбільш поширені схеми легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.
Б. Структура фінансово-кредитної системи країни.
В. Система контролю за рухом грошових коштів.
2. Яка організація в Україні досліджує та узагальнює інформацію про схеми відмивання грошей:
А. Кабінет Міністрів України.
Б. Група з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей.
В. Держфінмоніторинг України.
3. Етапи процесу відмивання коштів мають назву:
А. Інтеграція.
Б. Розрив ланцюга.
В. Переміщення.
Г. Розміщення.
4. Для фінансування тероризму активно використовуються:
А. Неформальні системи грошових переказів.
Б. Магазини комісійної торгівлі.
В. Інтернет-аукціони.
Г. Неприбуткові благодійні організації.
5. Смарфінг це:
А. Розсилка спаму у мережі Інтернет.
Б. Виконання багатьох фінансових операцій протягом короткого періоду часу.
В. Подрібнення платежів для ухилення від контролю.
Г. Неформальна система грошових переказів.
6. Що є одним із найпопулярніших інструментів відмивання грошей:
| А. Цінні папери на пред’явника. | В. Чеки. |
| Б. Облігації. | Г. Платіжні картки. |
7. Офшорними територіями є:
А. Гавайські острови.
Б. Багамські острови.
В. Кайманові острови.
Г. Острів Мадагаскар.
8. Бланковий індосамент це:
А. Дарчий запис.
Б. Наказ сплатити.
В. Передавальний напис без зазначення конкретної особи.
Г. Обов’язковий елемент оформлення векселя.
Дата добавления: 2015-01-07; просмотров: 115 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |