Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тема 1. АРХІТЕКТУРА І НАУКА.

Читайте также:
  1. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  2. I. Теория государства и права как наука. Ее место в системе юридических наук.
  3. Амирханов Х.А. Каменный век Южной Аравии. – М.: Наука. – 693 с.
  4. Архітектура
  5. Архітектура і живопис.
  6. Архітектура Київської Русі
  7. Архітектура Київської Русі. Візантійський стиль.
  8. Архітектура Львівського ренесансу.
  9. Архітектура та образотворче мистецтво
  10. Архітектура України ХІХ ст

Дві великі складові частини людської свідомості архітектура і наука є результатом поступу думки і цивілізаційним надбанням. Розвиваючись достатньо самостійно відбувається їхній взаємовплив.

Архітектура є будівельнм мистецтвом, мистецтвом проектування, спорудження та художнього оздоблення будов (одне з означень). Поняття архітектури стало насправді дуже широким: її розуміється і як найвища форма будівельної інженерії, як спосіб організації простору життєдіяльності, як соціальне ремесло і т.д. Це поняття вживається і в інших сферах – ар-ра компютерної мережі, ар-ра банку даних, архітектура політики (Європи), архітектура тексту і т.п. Береться за основу уявлення про архітектуру як структуру, (стрижневу) побудову, внутрішню впорядкованість, тектоніку.

Відносячи архітектуру первинно до проектно-будівельної діяльності ранніх культур, можна говорити про пятитисячолітню історію професії. За цей довгий період розвитку нагромадились чималі знання, які охоплюють досвід попередників. Одним із найважливіших здобудків архітектури крім збережених крізь століття і тисячоліття будівельних споруд є існування писаних текстів, які складають історію фаху, фіксуючи та описуючи результати діяльності, професійні думки тощо, передаючи їх наступникам не безпосередньо (усно), а письмом. Таким способом були закладені основи науки в архітектурі.

Зібраний великий досвід професійної діяльності початково передавався учням шляхом безпосереднього контакту з вчителем (майстром) на будівельному майданчику, в ремісничих цехах, а з культурно-історичним поступом уклався в рамки педагогічних закладів (майстерень, шкіл), які у Європі до 17 – 19 століття оформилися в університети чи академії. З цього часу можемо говорити про безпосередній контакт архітектури і науки вже у сучасному розумінні.

Навчальні заклади стали освітньо-науковими осередками, які готували архітекторів за укладеними програмами. До викладання залучалися досвдчені професіонали основних і суміжних дисциплін, що врешті призвело до становлення архітектурних шкіл, які діяли, як правило, при університетах. Це стало гігантським поступом у розвитку професії та науки.

Крім такого „організаційно-виробничого” звязку архітектури і науки розвинувся ще раніше звязок значно глибший – внутрішній. Наука як спосіб пізнання світу від самих початків професії був супутнім з нею. Це є свідченням загальнонаукового і культурного прогресу загалом. Світоглядні, економічні, ідеологічні, релігійні, інженерні складові частини фаху викристалізовувалися відповідно до тогочасних уявлень і напрацювань. Можемо стверджувати, що архітектура увібрала в себе різнобічні наукові складові і сама певною мірою зробилася наукою.

Відомо, що кожна наука має свої властиві тільки їй апарати, методи, поняття і т.д. досліджень (закони математики, фізики, хімії, мовознавства і т.д.), які є розробленими, апробованими та які дають результати, застосувавши їх на практиці. Важко стверджувати, що архітектура виробила щось подібне власне своє. Разом з тим бачиться інше – архітектура все частіше застосовує апарати досліджень і здобутки інших наук. Крім уже згаданої історії архітектури, одним із ранніх „запозичень” є звернення (ще з Античності) до математики, і зокрема до способу розмірностей і пропорціонування. Для успішного будівництва, а особливо великопрольотних та розмірних споруд, дамб, мостів знання з матеріалознавства, фізики, хімії, геології та інженерії є незамінними; для уявлення про вигляд майбутньої споруди слід звернутися до психології сприйняття; економічні розрахунки, ідеологічний вплив обєктів у суспільстві – залучення відповідних наукових знань і т.д. Як творча діяльність архітектура є близькою мистецтвознавству і використовує його напрацювання.

У новітній час компютерних технологій, високих швидкостей і комунікації відбувається і зміна уявлень про роль (цих змін) в архітектурі. Яка їхня участь в архітектурі чи, радше, як архітектура їх використовує – відповіді у новітній науці.

Наука, – як одна з форм суспільної свідомості, що дає обєктивне відображення світу чи як система знань про закономірності розвитку природи і суспільства та способи впливу на навколишній світ, – стосується усіх сфер нашого життя. До сьогодні сформувались цілі галузі та напрямки науки. Це поняття насправді є дуже широким і одне із них повязане з навчанням.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 37 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав