Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ТА ЙОГО НОРМАТИВНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Читайте также:
  1. E. Руховий аналізатор.
  2. IХ. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУРСУ
  3. V. ЕТАП САМОАНАЛІЗУ, ГРУПОВОЇ РЕФЛЕКСІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ
  4. VII. Забезпечення
  5. VIII. Правила обліку вакцин, анатоксинів та алергену туберкульозного
  6. VІІ. Організації контролю застосування СУР
  7. Автоматизована (комп’ютерна) форма ведення бухгалтерського обліку
  8. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНОЗДАТНОСТІ КРАЇНИ
  9. Аналіз активно-пасивних операцій ломбардів.
  10. АНАЛІЗ ВАЛЮТНОГО РИНКУ ТА ОПЕРАЦІЙ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

Організація комерційного обліку теплової енергії і теплоносія здійснюється в РФ на підставі Закону „Про теплопостачання” [24], стаття 19:

„1. Кількість теплової енергії, теплоносія, що поставляються за договором теплопостачання, а також наданих за договором послуг з передачі теплової енергії, теплоносія, підлягає комерційному обліку.

2. Комерційний облік теплової енергії, теплоносія здійснюється шляхом вимірювання приладами обліку, які встановлюються в точці обліку, розташованої на границі балансової належності.

3. Здійснення комерційного обліку теплової енергії, теплоносія розрахунковим шляхом допускається в наступних випадках:

1) відсутність у точках обліку приладів обліку;

2) несправність приладів обліку;

3) порушення встановлених договором теплопостачання строків вистави показань приладів обліку, що є власністю споживача.

4. Введення в експлуатацію джерел теплової енергії і підключення теплоспоживаючих установок нових споживачів без облаштування точок обліку приладами обліку згідно із правилами комерційного обліку теплової енергії, теплоносія не допускаються. Прилади обліку встановлюються власниками джерел, що вводяться в експлуатацію, теплової енергії або теплоспоживаючих установок і експлуатуються ними самостійно або за договором надання послуг комерційного обліку, укладеному зі спеціалізованою організацією. Прилади обліку в багатоквартирних будинках, що вводяться в експлуатацію, установлюють забудовники за свій рахунок до одержання дозволу на введення багатоквартирного будинку в експлуатацію.

5. Власники джерел теплової енергії, теплових мереж, що не мають приладів обліку зобов'язані організувати комерційний облік теплової енергії, теплоносія з використанням приладів обліку в порядку й у строки, які визначені законодавством про енергозбереження І про підвищення енергетичної ефективності.

6. Комерційний облік теплової енергії (потужності), що поставляються споживачам, теплоносія може бути організований як теплопостачальними організаціями, так і споживачами теплової енергії. Організація комерційного обліку теплової енергії, теплоносія може містити в собі:

1) установку приладів обліку;

2) експлуатацію приладів обліку, у тому числі зняття показань приладів обліку й передачу їх замовникам даної послуги, перевірку, ремонт і заміну приладів обліку.

7. Комерційний облік теплової енергії, теплоносія здійснюється відповідно до правил комерційного обліку теплової енергії, теплоносія, які затверджуються федеральним органом виконавчої влади, уповноваженим на реалізацію державної політики в сфері теплопостачання, з урахуванням вимог технічних регламентів і повинні містити, зокрема:

1) вимоги до приладів обліку;

2) характеристики теплової енергії, теплоносія, що підлягають вимірюванню з метою їх комерційного обліку й контролю якості теплопостачання;

3) порядок визначення кількості поставлених теплової енергії, теплоносія з метою їх комерційного обліку, у тому числі розрахунковим шляхом;

4) порядок розподілу втрат теплової енергії, теплоносія між тепловими мережами теплопостачальних і теплотранспортувальних організацій при відсутності приладів обліку на границях суміжних теплових мереж”.

 

Урядом м. Москви в 2004 році прийнято декілька постанов щодоорганізації обліку комунальних послуг [25], у т.ч. постанову про „Порядок організації обліку споживання холодної і гарячої води за загальнобудинковими і квартирними приладами обліку”.

Нижче наведено деякі принципові моменти з цього Порядку:

„- У знову збудованих житлових будинках прилади обліку (загальнобудинкові і квартирні) установлюються генпідрядниками в процесі будівництва будинків за рахунок кошторисів будівництва. При цьому повинне бути здійснене підключення водолічильників з імпульсним виходом до єдиного комплексу обліку енергоспоживання.

- Ремонт, обслуговування і повірка загальнобудинкових і квартирних приладів обліку холодної і гарячої води проводяться виконавцем за договором зі спеціалізованою організацією, що має ліцензію на ремонт зазначених приладів.

- Не допускається установка, ремонт і/або обслуговування приладів обліку води споживачами.

- Належне функціонування системи обліку споживання холодної і гарячої води в житловому фонді забезпечується виконавцем за рахунок регулярного обслуговування, планових (по закінченню міжповірочних інтервалів установлених приладів обліку води) і позапланових (на вимогу постачальника, виконавця і/або споживача) державних повірок приладів обліку води, усунення виявлених неполадок, несправностей, своєчасної заміни несправних приладів, їх вузлів і деталей”.

Ще одна Постанова, прийнята Урядом Москви „Про заходи щодо поліпшення системи обліку водоспоживання і вдосконалюванню розрахунків за холодну, гарячу воду і теплову енергію в житлових будинках і об'єктах соціальної сфери міста Москви”. Деякі принципові моменти цієї Постанови наведено нижче:

„ - З 1 січня 2005 року до складу послуг, надаваних фізичним і юридичним особам - наймачам, власникам і орендарям нежитлових і житлових приміщень у житлових будинках (споживачам), у яких установлені загальнобудинкові прилади обліку холодної, гарячої води і теплової енергії, вводиться послуга з ремонту і обслуговування цих приладів.

- Плата за послугу з ремонту і обслуговування загальнобудинкових приладів обліку холодної, гарячої води і теплової енергії включається до складу витрат родини, прийнятих при розрахунках житлових субсидій на оплату житлових і комунальних послуг, для повного його відшкодування родинам, що одержують житлові субсидії.

- Оснащення житлових будинків міста Москви загальнобудинковими приладами обліку холодної, гарячої води і теплової енергії здійснюється організаціями будь-якої відомчої підпорядкованості, організаційно-правової форми і форми власності за договором підряду на установку (включаючи придбання) загальнобудинкових приладів обліку…

Обсяг холодної, гарячої води, послуг каналізації, що надається:

- організаціям, що управляють житловим фондом, оснащеним приладами обліку холодної, гарячої води і теплової енергії, визначається за показниками загальнобудинкових приладів обліку. При цьому обсяг послуг каналізації вважається рівним сумарному споживанню холодної й гарячої води відповідно до показань загальнобудинкових приладів обліку холодної, гарячої води й теплової енергії;

- споживачам (наймачам, власникам, орендарям житлових і нежитлових приміщень), визначається за показниками загальнобудинкових або квартирних приладів обліку відповідно до окремої методики”.

На цей час за даними Асоціації інженерів з опалення, вентиляції і кондиціювання Росії (АВОК) забезпеченість у РФ приладами обліку теплової енергії і теплоносія в комунальній інфраструктурі оцінюється в розмірі 15-20% від необхідної. У деяких великих містах оснащеність вузлами обліку систем теплопостачання і теплоспоживання доходить до 90%. Низький рівень оснащення вузлами обліку і, як наслідок, відсутність даних про споживання теплової енергії, не дозволяє вести контроль над її раціональним і ефективним використанням. Будь-яка програма підвищення ефективності використання ресурсу повинна починатися з його обліку.

Нормативно-правовою базою з обліку тепла в Росії є затверджені у 1995 році «Правила учета тепловой энергии и теплоносителя» [26], ГОСТ Р 51649-2000 „Теплосчетчики водяных систем теплоснабжения. Общие технические условия” [27]. „Правила обліку теплової енергії і теплоносія”, на думку російських фахівців, мають ряд наступних недоліків:

Вимога існуючих Правил обліку до вимірювань і реєстрації великої кількості параметрів теплоносія реалізуються за допомогою цифрових мікропроцесорних приладів, що мають власне програмне забезпечення. Дане програмне забезпечення не завжди відповідає вимогам ГОСТ Р 51649-2000: „програмне забезпечення теплолічильників повинне забезпечувати захист від несанкціонованого втручання в умовах експлуатації”, причому жоден з державних центрів випробувань засобів вимірювань випробування на відповідність даній вимозі не освоїв. Втручання в програмне забезпечення теплолічильника повинне здійснюватися при його виході з виробництва і при періодичній повірці і можливість такого роду втручання залишається за фахівцями заводу-виготовлювача і у ліцензованого ремонтного підприємства. На практиці можливість втручання в програмне забезпечення передається монтажно-налагоджувальним підприємствам, для корегування „пливучих” у процесі експлуатації параметрів теплолічильника. Таким чином, з'являється можливість втручання в роботу теплолічильника і виправлення параметрів теплоносія, що реєструються, в корисливих цілях. Тому пропонується підсилити контроль над заводами-виробниками мікропроцесорних теплолічильників при внесенні нових приладів у Держреестр ЗВТ РФ і розробити методику виявлення фальсифікації показань теплолічильників у процесі їх експлуатації.

При розробленні програм енергозбереження також пропонується до їхнього складу вводити підпрограму оснащення приладами обліку теплової енергії. Ця підпрограма повинна керуватися комплексним підходом до обліку енергоресурсів. При обліку гарячого водопостачання пропонується починати з поквартирного обліку в комплексі з установкою загальнобудинкових приладів, з метою виявлення небалансу і його аналізу. При обліку теплової енергії в системах опалення облік іде від джерела теплопостачання до ЦТП і до загальнобудинкового лічильника. Причому лічильники на джерелах теплопостачання і ЦТП, як правило, враховують навантаження опалення і гарячого водопостачання спільно. Установка загальнобудинкових лічильників системи опалення і гарячого водопостачання на будинках з окремим тепловим уводом технічно нескладна, однак є ряд будинків, які підключені до транзитних трубопроводів, на яких організація обліку технічно ускладнена. Існують два виходи при обліку теплової енергії в будинках, підключених до транзитних трубопроводів:

Для удосконалення системи обліку теплової енергії і теплоносія Мінрегіоном РФ в 2011 році був розроблений проект наказу «Про затвердження Правил комерційного обліку теплової енергії, теплоносія», в якому враховані зауваження за результатами застосування чинних Правил обліку теплової енергії і теплоносія. Згідно наказу комерційний облік організовується з метою:

· «здійснення розрахунків між теплопостачальними, теплотранспортувальними організаціями і споживачами теплової енергії і теплоносія на основі застосування як фіксованих, так і диференційованих
(за часом доби, дням тижня і т.п.) тарифів;

· контролю над тепловими і гідравлічними режимами роботи систем теплопостачання і теплоспоживання;

· контролю над раціональним використанням теплової енергії, теплоносія;

· документування параметрів теплоносія: маси (обсягу), температури і тиску».

Згідно цих Правил «вузли обліку, введені в експлуатацію до набрання чинності Правилами, можуть бути використані для цілей комерційного обліку до закінчення терміну служби приладів, що входять до складу вузлів обліку.

Теплолічильники, застосовувані в РФ для цілей комерційного обліку, повинні бути приведені у відповідність із вимогою Правил протягом 3-х років з дати набрання чинності Правилами.

Комерційному обліку підлягає кількість теплової енергії, теплоносія, а також значення показників якості теплової енергії при її відпуску, транспортуванні і споживанні.

Введення в експлуатацію джерел теплової енергії і підключення теплоспоживаючих установок споживачів теплової енергії, не обладнаних приладами обліку, не допускається».

Небаланси при обліку води в Росії: причини виникнення і способи зниження

За даними фахівців фірми «Гідродинаміка», м. Кіров (РФ) [28] масове впровадження водолічильників в житловому секторі привело до появи проблем з веденням розрахунків за показниками цих приладів. Відповідно до російських „Правил надання комунальних послуг населенню” розрахунки власників квартир з водопостачальною організацією за спожиті ресурси проводяться на підставі показань квартирних водолічильників (якщо вони встановлені) або нормативів водоспоживання (якщо лічильники не встановлені). У результаті застосування цієї методики розрахунків з'ясувалося, що місячне споживання води по загальнобудинковому водолічильнику в більшості випадків перевищує суму показань квартирних водолічильників і обсягів за нормативами споживання. Розбіжність у ряді випадків досягає десятків відсотків навіть при установці водолічильників у всіх квартирах. Така ситуація приводить до появи в розрахунках між постачальником і споживачем води „тринадцятої квитанції”, яка виставляється власникам квартир раз у рік і компенсує водопостачальній організації витрати по постачанню в будинок неоплачених протягом року обсягів води.

До причин виникнення небалансу відносять витік і несанкціонований злив у внутрішньобудинковій мережі за межами квартир та наднормативне споживання води власниками квартир, що не встановили водолічильники.

Як аксіома сприймається абсолютна вірогідність показань квартирних водолічильників.

Але як показали дослідження, при витратах менших мінімального водолічильники працюють хитливо. При витратах менше порога чутливості (який повинен становити не більш половини мінімальної витрати) лічильники взагалі не фіксують витрату, що стає однієї із причин появи небалансу показань загальнобудинкового і суми показань квартирних водолічильників.

Зниження порога чутливості невигідно заводам-виробникам, тому що збільшує витрати на виробництво, підвищує відпускну ціну, зменшує обсяги збуту і прибуток.

Наскільки великий внесок недооблікованої приладами складової водоспоживання в загальний небаланс? У ході експерименту, проведеного в Москві, місячний небаланс по холодній воді склав 20%, по гарячій воді — 30%.

Низька якість водопровідної води або самих лічильників веде до прискореного зношування внутрішніх елементів водолічильників, зсуву порога чутливості убік більших витрат, часто до рівня мінімальної витрати, що веде до подальшого росту величини небалансу. Значна кількість приладів (до 70%) після завершення МПІ (4-5 років) не проходять періодичну перевірку і вважаються непридатними. Досить тривалий МПІ не дає можливості оперативно в процесі експлуатації виявити прилади, що ведуть недостовірний облік і знизити небаланс.

Таким чином, найбільш імовірною причиною виникнення небалансу між показаннями загальнобудинкового водолічильника і сумою показань квартирних водолічильників є не витоки за межами квартир, а невідповідність реальних діапазонів витрат водолічильників реальним діапазонам витрат, що існують у квартирних системах водопостачання. Величина небалансу росте зі збільшенням строку експлуатації лічильників.

Російська система організації обліку комунального водоспоживання не враховує той факт, що системи водопостачання суттєво відрізняються від західних значним внутрішньоквартирним обсягом витоків, які не реєструються квартирними приладами обліку.

Для створення ефективної системи комунального водопостачання і водообліку, що стимулює водозбереження, пропонується у сфері водообліку провести ряд заходів організаційного і технічного характеру:

§ розробка обов'язкових вимог, що регламентують виробництво і застосування водолічильників з максимально низькими порогами чутливості і мінімальними нижніми границями діапазонів вимірювань;

§ внесення в методики повірки приладів доповнень, що зобов'язують контролювати поріг чутливості при випуску з виробництва і при періодичних повірках;

§ організація вхідного контролю працездатності водолічильників на порозі чутливості і мінімальній витраті перед їх монтажем;

§ у процесі експлуатації приладів з появою небалансів - організація оперативної діагностики стану приладів обліку на місці їх експлуатації.


Дата добавления: 2015-01-12; просмотров: 21 | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2021 год. (0.028 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав