Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Виробничі кооперативи

Особливої уваги заслуговує нині й така форма господарювання та малого бізнесу на селі, як виробничі кооперативи. Це єдиний тип підприємства, членом якого може бути лише той, хто в ньому пра­цює. Сюди немає ходу власникам тіньового капіталу, тоді як в інші форми господарювання доступ їм відкритий. Переваги кооперативів наочно виявляються при їх зівставленні з іншими формами госпо­дарювання на селі, насамперед при працевлаштуванні селян. Так, створені на основі КСП приватно-орендні підприємства, різного ро­ду господарські товариства охоче беруть в оренду земельні паї се­лян, відмовляючи водночас багатьом із них у працевлаштуванні. Саме це стало однією з причин зростання безробіття на селі.

Отже, «надлишок» селян зумовлений не стільки професійною не­придатністю їх, скільки структурними змінами у нових формуван­нях, які масово відмовляються від низькорентабельних і збиткових галузей, переорієнтовуючись на виробництво високодохідної продук­ції, передусім соняшнику, зерна. Тому сільськогосподарські підпри­ємства лише у 2000 р. позбулися понад 700 тис. голів великої рога­тої худоби (у тому числі 624 тис. корів) і 1,7 млн свиней (40 %). За таких обставин «непотрібними» стали також працівники, які обслу­говували це поголів’я (табл. 4.5). Водночас у господарствах населен­ня поголів’я великої рогатої худоби збільшилося на 11,7 % (у тому числі корів на 5,3 %), овець і кіз — на 9,2 %.

Таблиця 4.5. Скорочення кількості зайнятих у виробництві робітників у результаті реструктуризації КСП, тис. чол. Див.: Проект паювання сільськогосподарських земель.

Сільське безробіття — явище набагато небезпечніше за міське. Міському жителю простіше переїхати до іншого міста (краю) на за­робітки, а селянин тримає домашнє господарство, яке потребує по­стійного догляду, і землю, навіть якщо на ній господарює хтось ін­ший. Свою роль відіграє й сільська ментальність. На тих, хто запо­чаткував свою справу і почав вибиватися зі злиднів, часто дивлять­ся з-під лоба.

З юридичної точки зору, не є протиправним, коли засновники приватно-орендних підприємств, господарських товариств відмов­ляються укладати трудові угоди з колишніми членами КСП. Вони діють відповідно до законів ринку, які передбачають одержання максимально можливого прибутку. Цьому підпорядковується також структура виробництва і, отже, потреба в робочих руках.

Інша ситуація у виробничих кооперативах. Тут селяни самі ду­мають про себе і про свою зайнятість. Непрацездатні власники земель­них і майнових паїв отримують від кооперативів соціальний захист. Власність усіх кооператорів (як працюючих, так і асоційованих чле­нів) може використовуватись як застава для отримання кредитів.

Переваги кооперативів поки що повністю не реалізовані. Сьогод­ні їм потрібно вистояти, не піддаватись спробам нової реорганізації. Для них першочерговим завданням є глибока, внутрішньогосподар­ська реструктуризація, реальна приватизація невеликими трудо­вими колективами конкретних засобів виробництва (тваринниць­ких ферм, машинно-тракторного парку, транспортних засобів, ре­монтних майстерень тощо) і конкретних земельних масивів, що об­роблятимуть ці трудові колективи.

Важливим нині є не перетворення одних господарських структур на інші, не нав’язування якоїсь однієї форми, не уніфікація сіль­ськогосподарських підприємств. Нехай вони будуть різні, змагають­ся між собою і доводять свого конкурентоспроможність. Постійна оцінка організаційно-правових форм господарювання має забезпе­чити належне реагування на зміни в соціально-економічних відно­синах через удосконалення законодавчої бази.

У бюджеті завжди передбачається фінансування через цільові програми приватних господарств, щоб цим заохотити, підтримати приватника і в цілому розвиток малого бізнесу на селі. У 2000 р. це, наприклад, забезпечило можливість у 3 - 4 рази збільшити вироб­ництво тваринницької продукції.