Читайте также: |
|
Особливої уваги заслуговує нині й така форма господарювання та малого бізнесу на селі, як виробничі кооперативи. Це єдиний тип підприємства, членом якого може бути лише той, хто в ньому працює. Сюди немає ходу власникам тіньового капіталу, тоді як в інші форми господарювання доступ їм відкритий. Переваги кооперативів наочно виявляються при їх зівставленні з іншими формами господарювання на селі, насамперед при працевлаштуванні селян. Так, створені на основі КСП приватно-орендні підприємства, різного роду господарські товариства охоче беруть в оренду земельні паї селян, відмовляючи водночас багатьом із них у працевлаштуванні. Саме це стало однією з причин зростання безробіття на селі.
Отже, «надлишок» селян зумовлений не стільки професійною непридатністю їх, скільки структурними змінами у нових формуваннях, які масово відмовляються від низькорентабельних і збиткових галузей, переорієнтовуючись на виробництво високодохідної продукції, передусім соняшнику, зерна. Тому сільськогосподарські підприємства лише у 2000 р. позбулися понад 700 тис. голів великої рогатої худоби (у тому числі 624 тис. корів) і 1,7 млн свиней (40 %). За таких обставин «непотрібними» стали також працівники, які обслуговували це поголів’я (табл. 4.5). Водночас у господарствах населення поголів’я великої рогатої худоби збільшилося на 11,7 % (у тому числі корів на 5,3 %), овець і кіз — на 9,2 %.
Таблиця 4.5. Скорочення кількості зайнятих у виробництві робітників у результаті реструктуризації КСП, тис. чол. Див.: Проект паювання сільськогосподарських земель. |
Сільське безробіття — явище набагато небезпечніше за міське. Міському жителю простіше переїхати до іншого міста (краю) на заробітки, а селянин тримає домашнє господарство, яке потребує постійного догляду, і землю, навіть якщо на ній господарює хтось інший. Свою роль відіграє й сільська ментальність. На тих, хто започаткував свою справу і почав вибиватися зі злиднів, часто дивляться з-під лоба.
З юридичної точки зору, не є протиправним, коли засновники приватно-орендних підприємств, господарських товариств відмовляються укладати трудові угоди з колишніми членами КСП. Вони діють відповідно до законів ринку, які передбачають одержання максимально можливого прибутку. Цьому підпорядковується також структура виробництва і, отже, потреба в робочих руках.
Інша ситуація у виробничих кооперативах. Тут селяни самі думають про себе і про свою зайнятість. Непрацездатні власники земельних і майнових паїв отримують від кооперативів соціальний захист. Власність усіх кооператорів (як працюючих, так і асоційованих членів) може використовуватись як застава для отримання кредитів.
Переваги кооперативів поки що повністю не реалізовані. Сьогодні їм потрібно вистояти, не піддаватись спробам нової реорганізації. Для них першочерговим завданням є глибока, внутрішньогосподарська реструктуризація, реальна приватизація невеликими трудовими колективами конкретних засобів виробництва (тваринницьких ферм, машинно-тракторного парку, транспортних засобів, ремонтних майстерень тощо) і конкретних земельних масивів, що оброблятимуть ці трудові колективи.
Важливим нині є не перетворення одних господарських структур на інші, не нав’язування якоїсь однієї форми, не уніфікація сільськогосподарських підприємств. Нехай вони будуть різні, змагаються між собою і доводять свого конкурентоспроможність. Постійна оцінка організаційно-правових форм господарювання має забезпечити належне реагування на зміни в соціально-економічних відносинах через удосконалення законодавчої бази.
У бюджеті завжди передбачається фінансування через цільові програми приватних господарств, щоб цим заохотити, підтримати приватника і в цілому розвиток малого бізнесу на селі. У 2000 р. це, наприклад, забезпечило можливість у 3 - 4 рази збільшити виробництво тваринницької продукції.
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 128 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |