Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Ціноутворення в інвестиційній сфері

Ціноутворення — це процес установлення ціни на конкретний вид продукції (товару, роботи, послуги). Розрізняють чотири типи ринкового середовища щодо ціноутворення: ціна контролюється а) окремим підприємством (монопольне становище); б) групою під­приємств (домінуюче становище на ринку); в) ринком; г) державою.

Стратегія ціноутворення — це вибір підприємством мож­ливої динаміки зміни ціни продукції в умовах ринку, що найпов­ніше відповідає цілі підприємства. Вона охоплює саму ціль, ме­тод встановлення початкової ціни і динаміку початкової ціни.

Розрізняють такі стратегії встановлення цін на нові товари:

1. Стратегія «зняття вершків». Характеризується ступеневим охопленням різних сегментів ринку за дохідністю споживачів від високих цін до низьких. Забезпечує швидкий фінансовий успіх у разі низької конкуренції і великого попиту на продукцію. Може бути ефективною за наявності патентів або ліцензій.

2. Стратегія низької початкової ціни. За наявності конкуренції на ринку на нову продукцію спочатку встановлюється низька ці­на для завоювання ринку. Потім ця ціна може підвищитися, якщо продукція почне користуватися попитом.

3. Стратегія стійкого впровадження. Спочатку встановлюється середній рівень цін, можливе й зниження цін для завоювання частки ринку. Надалі відповідно до кон'юнктури ринку ціна починає повільно зростати.

Інвестиційна сфера щодо питань ціноутворення має деякі свої особливості.

По-перше, для визначення вартості будівництва використовується дворівнева система цін, яка включає базисну кошторисну вартість будівництва та вартість будівництва, яка визначається на стадії укладання підрядного контракту. Базисна кошторисна вартість визначається на стадії розроблення проектно-кошторисної документації за кошторисними нормами і цінами. Вартість будів­ництва, що визначається в процесі укладання підрядного догово­ру (договірна ціна), враховує додаткові витрати замовника і під­рядника у зв'язку із лібералізацією цін за ринкових умов Отже, ціна на будівельну продукцію у недержавному секторі затверджується замовником (інвестором).

По-друге, у будівництві можуть визначатися ціни споживчої одиниці продукції (вартість 1 м² житлової, виробничої або загальної площі), вартість одного ліжкомісця для лікарень, санаторіїв; вартість одного посадочного місця для кафе, ресторанів, кінотеатрів тощо. Ці ціни мають важливе значення при продажу будівельної продукції.

По-третє, ціни на будівельну продукцію визначаються індивідуальним кошторисом. І навіть об'єкти, споруджені за типовим проектом, мають різну кошторисну вартість через місцеві відмін­ності: вартість земельного майданчика, обсяг земельних робіт і нульового циклу, витрати на спорудження елементів виробничої та соціальної інфраструктури тощо.

По-четверте, ціни у будівництві виконують планово-облікові функції і є підставою для укладання договорів і роз­рахунків за виконані роботи і надані послуги, а також для складання звітів.

По-п'яте, дуже вагомою особливістю ціноутворення в інвестуванні є метод нормування поточних витрат і планове нагро­маджень. Накладні витрати визначаються за затвердженими нор­мами у процентах до прямих витрат, а планові нагромадження -у процентах до кошторисної собівартості робіт (суми прямих і накладних витрат). Наведені особливості ціноутворення мають суттєві вади, які впливають на якість кошторисів.

Уряд України поступово вдосконалює систему ціноутворення в інвестиційній сфері. З 1 січня 2014 року набрав чинності ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293.

За інформацією Департаменту розвитку будівельної діяльності, ціноутворення та економіки будівництва Мінрегіонбуду прийнято національні стандарти:

· ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення прямих витрат у вартості будівництва»;

· ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва»;

· ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин та механізмів у вартості будівництва»;

· ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва»;

· ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи»;

· ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за обсяги виконаних робіт».