Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Способи реалізації інвестиційних проектів

Освоєння інвестицій у виробничі фонди може здійснюватися у такі способи: підрядний, господарський або змішаний.

Підрядний спосіб — це організаційна форма виконання робіт, виробництва продукції та надання послуг самостійними, постій­но діючими фірмами, підприємствами та організаціями на основі підрядних договорів і контрактів між інвесторами та учасниками інвестиційної діяльності. У такий спосіб можуть виконуватися будь-які види робіт: будівельні, монтажні, пусконалагоджуваль­ні, науково-дослідні, проектно-дослідні, ремонтні тощо. Це й ви­робництво певного виду і обсягу продукції (тис. шт. цегли, тис. м³ пиломатеріалів і т. ін.), й виконання певного виду послуг, наприклад, щодо охорони об'єкта, оформлення установчих доку­ментів та реєстрації підприємства і т. ін. В інвестиційній сфері предметом підрядного договору є інвестиційний проект або час­тина проекту, вид або комплекс певних робіт. Протягом тривалого часу в підряд­ний спосіб виконувалося близько 90 % усього обсягу будівельно-монтажних робіт. Виникають мо­дифікації цього способу: бригадний, дільничний, потоковий, наскрізний, колективний та інші підряди.

У разі підрядного способу ведення робіт усі суб'єкти інвести­ційної діяльності, як юридичні, так і фізичні особи, можуть всту­пати в договірні відносини. Як правило, договір укладають дві юридичні особи — замовник (інвестор) і підрядник.

Замовник — це суб'єкт інвестиційної діяльності (юридична або фізична особа), який має фінансові кошти і на вимогу підряд­ника надає поруку про свою платоспроможність. Замовником може бути держава, міністерство, відомство, корпорація, асоціа­ція, об'єднання, підприємство, установа або приватна особа.

Інтереси замовника можуть бути двох типів: 1) майбутнім влас­ником об'єкта і його користувачем виступає сам замовник, тобто він реалізує для себе кінцеву продукцію, експлуатуючи постійні об'єкти, які є складовою його діяльності; 2) коли користувач об'єкта невідомий. Це може бути продаж замовником об'єкта май­бутньому користувачеві або здача об'єкта користувачам в оренду.

Проектуванням у будівництві займаються проектно-дослідні організації та фірми. Це так звані проектувальники. Проектуван­ня має три етапи: передпроектні роботи, власне проектування і післяпроектний етап.

Між замовником і проектувальником укладається договір (конт­ракт), який є основним документом, що регулює правові та фі­нансові відносини, взаємні зобов'язання і відповідальність сто­рін. Проектувальник повинен у конкретний строк виконати проект­ні, дослідні та інші роботи, визначені завданням замовника, а за­мовник, у свою чергу, зобов'язаний прийняти роботу та сплатити за неї погоджену суму в установлені терміни.

Підрядником можуть бути: будівельно-монтажні й проектно-будівельні промислові підприємства та організації або їх об'єд­нання; окремі фізичні особи, які набули в установленому порядку право на участь у здійсненні підприємницької діяльності в ціло­му та в будівництві, зокрема; фірми-посередники, які беруть на себе функції з координації робіт і мають право на таку діяльність (ліцензію або сертифікат).

Підрядник може залучати до виконання комплексу, виду або частини робіт інші організації та фірми (субпідрядників). Дого­вори, які при цьому укладаються, називаються субпідрядними. Ці договори не звільняють підрядника від відповідальності перед замовником за виконання робіт з необхідною якістю і в терміни, передбачені договором підряду. У разі наскрізного підряду функ­ції генерального підрядника виконує підрядна рада, створена з представників усіх підрядників, які мають право підпису, й вка­зана у договорі.

В останні роки в інвестиційній сфері через спад виробництва інвестор для реалізації проектів усе частіше використовує госпо­дарський спосіб. В умовах командно-адміністративної системи господарювання цей спосіб давав непогані результати, особливо у разі невеликих обсягів будівельно-монтажних робіт, реконст­рукції та технічному переозброєнні діючих підприємств.

У сучасних умовах у ряді випадків інвестор змушений само­стійно виконувати будівельні та монтажні роботи через необґрунтовано високі монопольні ціни, що їх диктують будівельні фірми на підрядному ринку. Отже, господарський спосіб — це така ор­ганізаційна форма, за якої інвестиційні проекти реалізуються безпосередньо інвестором без залучення підрядника. При цьому функції інвестора, замовника та підрядника поєднуються в одній юридичній особі, яка називається забудовником і яка водночас є розпорядником коштів, оперативним керівником і виконавцем будівельно-монтажних робіт.

Для реалізації проекту в складі апарату забудовника створю­ються управління або відділ капітального будівництва і своя бу­дівельна організація (дільниця), які забезпечують будівництво необ­хідною проектно-кошторисною документацією, матеріально-тех­нічними і трудовими ресурсами. Оплата робіт, виконаних такою організацією, здійснюється з розрахункового рахунка забудовни­ка. В окремих випадках при виконанні великих обсягів робіт у господарський спосіб будівельна організація (дільниця) може бу­ти перетворена у мале підприємство з відкриттям окремого роз­рахункового рахунка.

Змішаний спосіб є комбінацією підрядного й господарського способів. Звичайно підрядником виконуються складні матеріало­місткі види будівельно-монтажних робіт (наприклад, монтаж кар­касу будівлі зі збірних залізобетонних конструкцій), а забудовни­ком — більш трудомісткі роботи (наприклад, оздоблювальні).

Вибір певного способу реалізації проектів обґрунтовується ін­вестором у його бізнес-плані.