Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Виконання господарських зобов'язань

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських від­носин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином.

Належність полягає у виконанні зобов'язання належним чи­ном - відповідно до вимог закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності в цих правових документах конк­ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (іншими словами, - від­повідно до звичаїв господарсько-ділового обігу.

Господарське зобов'язання підлягає виконанню за місцем, визначеним Законом, господарським дого­вором або місцем, яке визначено змістом зобов'язання.

Якщо місце виконання зобов'язання не визначено, зо­бов'язання повинно бути виконано:

1) за зобов'язаннями, змістом яких є передача прав на нерухоме майно (будівлю, земельну ділянку, інше нерухоме майно) - за міс­цезнаходженням нерухомості;

2) за грошовими зобов'язаннями - за місцем розташування управненої сторони на момент виникнення зобов'язання або за но­вим місцем її розташування за умови, що управнена сторона своє­часно повідомила про нього зобов'язану сторону;

3) за іншими зобов'язаннями - за місцезнаходженням постійно діючого органу управління (місцем проживання) зобов'язаної сто­рони, якщо інше не передбачено законом.

Зобов'язання має бути виконане;

1) у повному обсязі (управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено за­коном, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає зі змісту зобов'язання;

2) вчасно (зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає зі змісту зобов'я­зання).

Гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання госпо­дарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантій­ного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою органі­зацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сто­рони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, пе­редбачені у відповідному підтвердженні. Зобов'язання за банківсь­кою гарантією виконується лише на письмову вимогу управленої сторони. При цьому гарант має право висунути управненій стороні пише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним лис­том. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечен­ня, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень.