Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Контроль за дотриманням банками економічних нормативів.

У світовій практиці банківської справи спостерігається стійка тенденція до уніфікації системи банківського регулювання та нагляду. Ця тенденція передусім пов’язана з діяльністю Міжбанківського комітету з банківського нагляду (Базельський комітет з банківського нагляду). Комітет на базі власного досвіду розробляє рекомендації щодо регулювання банківської діяльності, які не мають директивного характеру, але активно використовуються центральними банками більшості країн світу з метою зближення національних та створення уніфікованої системи банківського регулювання та нагляду.

Одним із основних напрямів банківського регулювання та нагляду Базельський комітет визначає необхідність установлення та контроль за дотриманням банками економічних нормативів, що регулюють банківську діяльність.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» передбачає необхідність дотримання комерційними банками економічних нормативів, що їх встановлює Національний банк України. Націо­нальний банк України як орган регулювання та нагляду за банківською діяльністю дотримується рекомендацій Базельського комітету з урахуванням національної специфіки розвитку банківської системи та економіки. Відповідно до чинного законодавства та інструкції «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», затвердженої постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001 р. № 368, НБУ встановив ряд обов’язкових економічних нормативів, які за напрямом регулювання групують таким чином:

група 1 — нормативи капіталу;

група 2 — нормативи ліквідності;

група 3 — нормативи кредитного ризику;

група 4 — нормативи інвестування;

група 5 — нормативи відкритої валютної позиції.

До групи нормативів, що регулюють капітальну базу банків, включено три нормативи: норматив мінімального розміру регулятивного капіталу Н1, норматив адекватності регулятивного капіталу або норматив платоспроможності Н2 та норматив адекватності основного капіталу Н3.

З метою забезпечення економічних умов стійкого функціонування національної банківської системи, захисту інтересів вкладників та кредиторів комерційних банків та відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України встановлює для всіх комерційних банків такі обов'язкові економічні нормативи:

— капітал банку (НІ);

— мінімальний розмір статутного капіталу (Н2);

— платоспроможність (НЗ);

— достатність капіталу банку (Н4);

— миттєва ліквідність (Н5);

— загальна ліквідність (Н6);

— співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку (Н7);

— максимальний розмір ризику на одного позичальника (Н8);

— максимальний розмір великих кредитних ризиків (Н9);

— максимальний розмір кредитів, гарантій та поручительств,наданих одному інсайдеру (Н10);

— максимальний сукупний розмір кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (НІ 1);

— максимальний розмір наданих міжбанківських позик (Н12);

— норматив отриманих міжбанківських позик (Н13);

— інвестування (НІ4);

— загальна відкрита валютна позиція банку (НІ5);

— довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті (НІ6);

— довга (коротка) відкрита валютна позиція у неконвертованій валюті (НІ 7);

— довга (коротка) відкрита валютна позиція у всіх банківських металах (НІ 8).

Дію зазначених економічних нормативів регламентує Інструкція «Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків». Вона побудована на основі останніх вимог Базельського комітету, що включають 25 базових принципів, якими необхідно керуватися для ефективної роботи системи банківського нагляду. Ці принципи згруповані за такими розділами:

— Передумови ефективного банківського нагляду (Принцип 1).

— Ліцензування і структурування (Принципи 2-5).

— Пруденційні вимоги і регулятивні заходи (Принципи 6-15).

— Методи постійного банківського нагляду (Принципи 16—20).

— Інформаційні вимоги (Принцип 21).

— Повноваження органів банківського нагляду (Принцип 22).

— Міжнародна банківська справа (Принципи 23-25).

Принципи Базельського комітету є мінімальними вимоги до організації банківського нагляду, а тому в багатьох випадках існує необхідність доповнення їх іншими заходами, розробленими для конкретних умов і ризиків, властивих фінансовим системам окремих країн.

Для посилення контрольних функцій Національного банку України під час нагляду за діяльністю комерційних банків, забезпечення їхньої фінансової надійності, захисту інтересів їхніх вкладни-

ків та акціонерів тощо необхідно розширювати перелік економічних нормативів, які регулюють діяльність комерційних банків.

Контроль за дотриманням комерційними банками встановлених економічних нормативів здійснюється щоденно (за щоденними формами звітності) та щомісячно (на підставі форм звітності за 1 число місяця).

Обов'язкові економічні нормативи регулювання діяльності комерційних банків

Контроль за дотриманням банками вимог щодо регулятивного капіталу та економічних нормативів здійснюється відповідними територіальними управліннями та підрозділами центрального апарату банківського нагляду Національного банку на постійній основі.

Розрахунок економічних нормативів банки (юридичні особи) проводять на підставі щоденних балансів. При цьому звітними є дані про дотримання економічних нормативів, що розраховані:

— за щоденними розрахунками: нормативи мінімального розміру регулятивного капіталу банку (НІ), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), великих кредитних ризиків (Н8), максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10);

— за формулою середньозваженої величини (за місяць): нормативи співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3), миттєвої ліквідності (Н4), інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11), загальної суми інвестування (Н12);

— станом на 1-ше, 11-те та 21-те число кожного місяця: нормативи адекватності регулятивного капіталу (Н2), поточної ліквідності (Н5), короткострокової ліквідності (Н6).

Якщо за результатами безвиїзного нагляду або інспекційної перевірки встановлено факти невиконання банками економічних нормативів, то до банків мають застосовуватися заходи впливу.

Інформація про дотримання встановлених економічних нормативів подається банками до територіальних управлінь Національного банку (Департаменту безвиїзного банківського нагляду) разом із формами статистичної звітності. Вимоги щодо порядку складання та подання банками форм статистичної звітності регламентують "Правила організації статистичної звітності, що подається банками до Національного банку України".

Форми статистичної звітності банків поділяються на щоденні, щодекадні, щомісячні, квартальні та річні.

До щоденної форми звітності належить форма "Баланс банку". Разом із щоденним балансом надається відповідна інформація для розрахунку таких економічних нормативів, як: регулятивного капіталу банку (Н1); максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7); великих кредитних ризиків (Н8); максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9); максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10); інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11). До щодекадних форм звітності належать такі:

— "Звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках";

— "Звіт про структуру активів та пасивів за строками";

— "Звіт про активні операції банків".

Щодекади надається відповідна інформація для розрахунку таких економічних нормативів, як: адекватності регулятивного капіталу (Н2); поточної ліквідності (Н5); короткострокової ліквідності (Н6).

До щомісячних форм звітності належать такі:

— "Звіт про дотримання економічних нормативів";

— "Звіт про класифіковані кредитні операції за формами власності";

— "Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями";

— "Звіт про формування резерву на відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості";

— "Звіт про формування резерву на відшкодування можливих збитків від операцій з цінними паперами";

— "Звіт про формування резерву за простроченими та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями банків";

— "Інформація про врахування субординованого боргу до розрахунку капіталу банку";

— "Інформація про заборгованість держави перед банком";

— "Звіт про 20 найбільших кредиторів банку".

До квартальних форм звітності належать такі:

— "Інформація про вклади фізичних осіб у банках";

— "Звіт про афілійованих осіб банку";

— "Звіт про 20 найбільших учасників банку". До річних форм звітності належать такі:

— "Інформація про суб'єктів господарської діяльності, у яких власник істотної участі в банку має участь, що перевищує 10 % ";

— "Звіт про дотримання економічних нормативів на основі консолідованої фінансової звітності".

Економічний аналіз діяльності банків на підставі статистичної звітності здійснюють територіальні управління Національного банку (Департамент безвиїзного банківського нагляду) за місцезнаходженням банку.

Результати економічного аналізу діяльності кожного банку та висновки щодо його діяльності подаються територіальними управліннями до Департаменту безвиїзного банківського нагляду в строки, що встановлюються виконавчим директором — директором Дирекції з банківського регулювання та нагляду Національного банку.