Читайте также:
|
ü Суб’єкти права державної і комунальної власності;
Суб'єктом права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України, республіканської - Автономна Республіка Крим, а суб'єктами права комунальної власності - адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад (зазначимо, що відповідно до ст. 142 Конституції України суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст).
Згідно з чинним законодавством (п. 5 ст. 116 Конституції України) управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснює Кабінет Міністрів України. Декретом "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" від 15 грудня 1992 р. Кабінет Міністрів України поклав здійснення функцій з управління зазначеним майном на міністерства та інші підвідомчі йому органи державної виконавчої влади. Як виняток, функції з управління майном, що є у державній власності, було делеговано ряду корпорацій - "Укрбуд", "Украгропромбуд", "Укрмонтажспецбуд", "Укрбудматеріали" та ін.
Однак у новій Конституції України передбачені: виключна власність Українського народу (ст. 13), державна власність (ст. 14) і власність територіальних громад села, селища, міста, тобто комунальна власність (ст. 142), яка стала відокремленою від державної власності як юридичне, так і економічно, а відтак набула ознак самостійної форми власності. Це відповідно внесло істотні зміни щодо суб'єктів, об'єктів та змісту перелічених форм власності.
Аналіз конституційних положень дає певні підстави вважати, що суб'єктом так званої виключної власності є Український народ, суб'єктом права державної власності держава, суб'єктом права комунальної власності територіальні громади села, селища, міста. Аналізуючи ст. 13 Конституції України В. І. Семчик дійшов висновку, що "суб'єктом права власності визнається Український народ"'. Проте з невідомих причин автор не визнав суб'єктом права власності державу.
Залишилася чітко невизначеною також правова природа власності Автономної Республіки Крим, оскільки в ст. 138 Конституції України з цього питання лише зазначається, що до відання АРК належить "управління майном, що належить Автономній Республіці Крим". Між тим, у деяких законодавчих актах власність АРК прямо віднесено до державної власності. Так, за Законом України "Про приватизацію майна державних підприємств" майно, належне АРК, приватизується як державне. Проте є підстави для сумнівів у правомірності визнання власності АРК державною власністю, оскільки АРК не є державою. Таким чином, виходячи з положень Конституції України, слід констатувати, що суб'єктом права державної власності є держава, утворена Українським народом (за винятком виключної власності українського народу).
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про власність" загальнодержавну (республіканську) власність (за Конституцією України просто державну) становлять: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних нею державних органів; майно Збройних сил, органів державної безпеки, прикордонних і внутрішніх військ; оборонні об'єкти; єдина енергетична система; системи транспорту загального користування, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти державного бюджету; Національний банк, інші банки та їх установи і створювані ними кредитні ресурси; резервні, страхові та інші фонди; майно вищих і середніх спеціальних навчальних закладів; майно державних підприємств; об'єкти соціально-культурної сфери або інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету України і забезпечує її економічний та соціальний розвиток; інше майно, передане у власність України іншими державами, а також юридичними особами і громадянами. У наведеному переліку об'єктів права державної власності можна виділити дві категорії майна, а саме: а) майно, яке взагалі не може бути у власності інших суб'єктів права власності (наприклад, оборонні об'єкти. Національний банк); б) майно, яке у принципі може бути у власності інших суб'єктів, але в даному випадку за своїм функціональним призначенням покликане забезпечувати загальнодержавні інтереси.
Державною власністю має вважатися також майно, що забезпечує діяльність Президента України, Кабінету Міністрів України та утворюваних ними органів.
Отже, у державній власності юридичне може бути будь-яке майно, у тому числі й таке, що не може перебувати у власності інших суб'єктів.
Законом України "Про власність" суб'єктами права комунальної власності, як різновиду права державної власності, визнані адміністративно-територіальні одиниці в особі обласних, районних, міських, селищних, сільських рад народних депутатів. Однак за Конституцією України суб'єктами права комунальної власності, відокремленої від державної власності, вже стали територіальні громади села, селища, міста, які безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є у комунальній власності.
ü Правове становище Фонду державного майна України;
Забезпечення управління корпоративними правами, частками, акціями, паями, що належать державі в майні господарських товариств, покладено на Фонд державного майна України. Для цього він здійснює повноваження стосовно управління такими частками (акціями, паями), веде реєстр державних корпоративних прав, оцінює їх вартість; призначає уповноважених осіб по управлінню ними, здійснює контроль за ефективністю їх праці та за поповненням доходної частини бюджету за рахунок надходжень від управління державними корпоративними правами й діяльності на фондовому ринку, бере участь у формуванні політики відносно інвестицій у підприємства, в статутному фонді яких є державна частка.
ü Об’єкти права державної власності й об’єкти права власності комунальних утворень;
Відповідно до ст. 35 Закону України "Про власність" до об'єктів права комунальної власності належить: майно, що забезпечує діяльність відповідних рад та утворюваних ними органів; кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти житлово-комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування; майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, системи зв'язку та інформації, включаючи націоналізоване майно, передане відповідним підприємствам, установам, організаціям; інше майно, необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території, а також майно, передане у власність адміністративно-територіальної одиниці іншими суб'єктами права власності.
У ст. 142 Конституції України записано, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Однак повніший перелік об'єктів права комунальної власності дано у Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 p.1 згідно зі ст. 60 якого "територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження". Незважаючи на таку деталізацію об'єктів права комунальної власності, закон має істотний недолік, який полягає в тому, що в ньому не містяться критерії, які б визначали особливості комунальної власності, як це зроблено в Законі України "Про власність". За цим законом до об'єктів права комунальної власності може належати будь-яке майно, "необхідне для забезпечення економічного і соціального розвитку відповідної території (ст. 35).
ü Правовий режим і об’єкти виключної державної власності;
Об'єкти права державної власності також мають свою специфіку. Першою їх особливістю є те, що майно, яке знаходиться в державній власності, за своїм правовим режимом складається з двох різновидів. Одне з них закріплене за державними юридичними особами на особливих майнових правах. Таке «розподілене» державне майно складає базу для участі цих організацій як юридичних осіб у відповідних відносинах. Інше майно залишається незакріпленим за державними юридичними особами. Це земля, надра, інші природні ресурси (оскільки виключна власність на них є матеріальною основою суверенітету України), а також грошові кошти державного і місцевих бюджетів, золотий запас, алмазний і валютний фонди. Цим майном держава відповідає за своїми зобов'язаннями, а також за зобов'язаннями бюджетних організацій і установ у разі недостатності у них грошових коштів для погашення своєї заборгованості.
Другою особливістю об'єктів права державної власності є неможливість вважати безхазяйним майном такі об'єкти, як земля та інші природні ресурси, тому що законодавством України встановлена своєрідна презумпція державної власності на ці об'єкти, які є виключною власністю народу України.
Третю особливість зазначених об'єктів становлять повноваження щодо них держави як власника, які вона здійснює через управління своїм майном. Інші повноваження власника по безпосередньому володінню, користуванню і розпорядженню здійснює не власник, а уповноважена державою особа.
Майно, що закріплюється за державними органами як за бюджетними установами, знаходиться в їх оперативному управлінні і враховується на балансі управління справами Верховної Ради України або відповідної структури іншого уповноваженого органу.
До об'єктів права державної власності належить майно Збройних Сил, Залізничних, Прикордонних і Внутрішніх військ, Служби безпеки, органів внутрішніх справ України та інших закладів, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України. Порядок формування і використання зазначеного майна регулюється відповідними законами. До оборонних об'єктів належать всі підприємства, які виготовляють систему і.елементи озброєння, вибухові і отруйні речовини, розчеплюючі і радіоактивні матеріали, ракетні носії, космічні і літальні апарати, воєнне спорядження, підприємства і об'єкти, що забезпечують запуск, обслуговування і супровід космічних апаратів, здійснюючи науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи в зазначених галузях незалежно від частки воєнних замовлень. До їх категорії включаються також об'єкти зв'язку і інженерної інфраструктури, призначені для використання в особливий період. Як об'єкти зв'язку і інженерної інфраструктури виступає майно, що становить перелічені в ст. 34 Закону «Про власність» системи, незалежно від того, якими підприємствами воно використовується. До їх складу належить майно підприємств добувної промисловості, паливно-енергетичного комплексу, підприємств і об'єктів електроенергетики, галузей залізничного, повітряного і трубопроводного транспорту, газифікації, річкового і морського флоту, зв'язку, телевізійних і радіоцентрів, інформаційних і телеграфних агентств та ін.
ü Поняття і цивільно-правове значення майна скарбниці.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 217 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |