Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Різновиди гнучких режимів робочого часу

Існує декілька різновидів форми організації робочого часу на основі стислого робочого тижня:

· щотижневий цикл: чотири дні роботи по десять годин і три дні відпочинку;

· щотижневий цикл: три дні роботи по тринадцять годин двадцять хвилин і чотири дні відпочинку;

· перший тиждень — чотири дні роботи по дев’ять годин і три дні відпочинку; другий тиждень: п’ять днів роботи по дев’ять годин і два дні відпочинку;

· перший тиждень — три дні роботи по дванадцять годин і чотири дні відпочинку; другий тиждень — чотири дні роботи по дванадцять годин і три дні відпочинку.

Останні два варіанти мають відповідно п’ять і вісім годин надурочного часу, який оплачується в підвищеному розмірі.

Перевага режиму стислого робочого тижня:

· скорочення кількості цілодобових невиходів на роботу;

· зменшення витрат підготовчо-завершального часу;

· краще використання основних фондів;

· створення умов для проведення ремонтних робіт, пов’яза­них із зупинкою устаткування тощо.

Розроблення нестандартних режимів робочого часу є дуже відповідальним завданням. Але вміле їх впровадження дає змогу досягти значного покращання використання робочого часу, що сприятиме суттєвому зростанню продуктивності праці й ефективності виробництва в цілому.

Щодо часу відпочинку то, відпустка надається зі збереженням на її період місця роботи і заробітної плати. Тривалість відпусток розраховується в календарних днях. Ст. 4 Закону України «Про відпустки» встановлює такі види відпусток:

· щорічні відпустки: основна і додаткова (за роботу в шкідливих і важких умовах праці, за особливий характер праці тощо);

· додаткові відпустки у зв’язку з навчанням;

· творчі відпустки;

· соціальні відпустки (у зв’язку з вагітністю і пологами; для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; додаткова відпустка працівникам, що мають дітей);

· відпустки без збереження заробітної плати;

· інші види відпусток, установлених законодавством, угодами, колективним і трудовим договорами.

Основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж на 24 календарних дні, а неповнолітнім особам — на 31 календарний день (ст. 75). Для окремих категорій працівників встановлюється інша тривалість відпусток. Робітникам вугільної, металургійної, електроенергетичної промисловості та деяким іншим щорічна основна відпустка надається тривалістю 24 календарних дні, і за кожні два відпрацьовані роки вона збільшується на два дні. Працівники, зайняті на підземних гірничих роботах завглибшки 15 метрів і нижче, мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 28 календарних днів, керівні, педагогічні та науково-педагогічні працівники освіти й наукові працівники — до 56 календарних днів. Інваліди І і ІІ груп мають право на щорічну відпустку тривалістю 30 календарних днів, а інваліди ІІІ групи — 26 календарних днів.

Щорічну відпустку на вимогу працівника потрібно переносити на інший період у разі:

· порушення власником терміну письмового повідомлення працівника про час надання відпустки;

· несвоєчасної виплати власником або вповноваженим ним органом заробітної плати працівнику за час щорічної відпустки;

· тимчасової непрацездатності працівника, засвідченої у встановленому порядку;

· виконання працівником державних або громадських зв’яз­ків, якщо згідно з законодавством він підлягає звільненню на цей час від основної роботи зі збереженням заробітної плати;

· настання строку відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами;

· збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

Щорічні додаткові відпустки надаються:

· працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці;

· працівникам, які зайняті в окремих галузях народного господарства та мають тривалий стаж роботи на одному підприємстві;

· працівникам з ненормованим робочим днем тощо.

Відпустка за перший рік роботи надається працівникам після шести місяців безперервної роботи в організації. За другий і наступні роки роботи відпустка може бути надана в будь-який час відповідного робочого року. Черговість надання відпусток установлюється власником або вповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом організації. Поділ відпустки на частини допускається на прохання працівника за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів.

Невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд, а також ненадання їх упродовж робочого року особам віком до вісімнадцяти років та працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу в шкідливих і важких умовах чи за працю особливого характеру.